АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Частина II. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Синтаксична міра інформації

Читайте также:
  1. The United States Department of Homeland Security (DHS) – Міністерство внутрішньої безпеки СШA.
  2. АКАДЕМІЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ
  3. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок створення інформаційних систем для вирішення обраної проблеми.
  4. Б) Змістовна частина тестових завдань.
  5. Базові закони у сфері інформації та інформатизації. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
  6. Бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
  7. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ
  8. Біологічні фактори небезпеки
  9. Біофізичні основи магнітотерапії
  10. В. Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  11. В.Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  12. Вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

,■;


Синтаксична міра інформації

Ця міра кількості інформації оперує із знеособленою інформа­цією, яка не виражає смислового ставлення до об'єкта.

Об'єм даних VD у повідомленні вимірюється кількістю сим­волів (розрядів) у цьому повідомленні. У різних системах чис­лення один розряд має різну вагу й відповідно міняється одини­ця вимірювання даних:

• у двійковій системі числення [binary notation, binary system]
одиниця вимірювання — біт (bit — binary digit — двійковий
розряд);

• у десятковій системі числення [decimal notation, decimal
numeration system] одиниця вимірювання — діт [dit] (десят­
ковий розряд).

Кількість інформації [amount of information, information content] І на синтаксичному рівні неможливо визначити без роз­гляду поняття невизначеності стану системи (ентропії системи). Дійсно, одержання інформації про будь-яку систему завжди зв'язане зі зміною ступеня необізнаності одержувача про стан цієї системи. Розглянемо це поняття.

Нехай до одержання інформації одержувач має деякі поперед­ні (апріорні) відомості про систему а. Мірою його необізнаності є функція Н{а), яка в цей же час служить і мірою невизначеності стану системи.

Після одержання деякого повідомлення (3 одержувач здобув деяку додаткову інформацію Ір(а), що зменшила його апріорну необізнаність так, що апостеріорна (після одержання повідом­лення р4 невизначеність системи стала Нр(а).

Тоді кількість інформації Ір(а) про систему, одержаної в пові­домленні р\ визначається так:

Щ) = Н{а) - Щ{а),

тобто кількість інформації вимірюється зміною (зменшенням) невизначеності стану системи.

Якщо кінцева невизначеність Н${а) стане рівною нулю, то первинне неповне знання заміниться повним знанням і кількість



Розділ 6. Інформаційні системи та технологи як об'єкти інформаційної безпеки

інформації Ір(сх) = Н(а). Іншими словами, ентропія системи може розглядатися як міра відсутньої інформації.

Ентропія системи Нф), що має N можливих станів, відповід­но до формули Шенона, дорівнює

і=\

де Р, — ймовірність того, що система знаходиться в і-му стані. Для випадку, коли всі стани системи рівноймовірні, тобто їхні ймовірності рівні Pj = 1/N, її ентропія визначається співвід­ношенням

Часто інформація кодується числовими кодами в цій чи ін­шій системі числення, особливо це актуально при представлен­ні інформації в комп'ютері. Природно, що одна й та ж кількість розрядів у різних системах числення може передавати різне чис­ло станів відображуваного об'єкта, що можна представити у виг­ляді співвідношення

N=m",

де N — число можливих відображуваних станів;

m — основа системи числення (різноманіття символів, що застосовується в алфавіті;

и — число розрядів (символів) в повідомлення.

Найбільш часто використовуються двійкові й десяткові лога­рифми. Одиницями вимірювання будуть відповідно біт і діт.

Коефіцієнт (ступінь) інформативності (лаконічність) повідом­лення визначається відношенням кількості інформації до об'єму даних, тобто


Y =



причому 0<Х< 1.

Із збільшенням X зменшуються об'єми роботи з перетворен­ня інформації (даних) в системі. Тому прагнуть до підвищення


інформативності, для чого розробляються спеціальні методи оп­тимального кодування інформації.

Семантична міра інформації

Для вимірювання смислового змісту інформації, тобто її кіль­кості на семантичному рівні, найбільше визнання одержала те-заурусна міра, яка пов'язує семантичні властивості інформації зі здатністю користувача сприймати повідомлення, що надійшли. Для цього використовується поняття «тезаурус користувача».

Тезаурус [thesaurus] — це сукупність відомостей, якими во­лодіє користувач або система.

Залежно від співвідношення між смисловим змістом інформа­ції S і тезаурусом користувача Sp змінюється кількість семантич­ної інформації Іс, що сприймається користувачем і включається ним у подальшому в свій тезаурус.

Характер такої залежності показано на рис. 6.3.

Розглянемо два граничних випадки, коли кількість семантич­ної інформації Іс дорівнює нулю:

• при Sp ~ 0 користувач не сприймає, не розуміє інформації, що
надійшла;

• при Sp—*~°° користувач усе знає й інформація, що надійшла,
йому не потрібна.

Максимальну кількість семантичної інформації Іс користувач здобуває при узгодженні її смислового змісту S зі своїм тезауру-


Розділ 6. Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки

сом Sp (Sp = Sp opt), коли інформація, що надходить, є зрозумілою користувачеві й несе йому раніше невідомі (відсутні у його тезау­русі) відомості.

Таким чином, кількість семантичної інформації в повідом­лення, кількість нових знань, одержаних користувачем, є величи­ною відносною. Одне й те ж повідомлення може мати смисловий зміст для компетентного користувача й бути безглуздими (семан­тичний шум) для користувача некомпетентного.

При оцінюванні семантичного (змістовного) аспекту інфор­мації необхідно прагнути до узгодження величин S і Sp.

Відносною мірою кількості семантичної інформації може бути коефіцієнт змістовності С, який визначається як відношення кіль­кості семантичної інформації до її об'єму:

С-4.

Прагматична міра інформації

Ця міра визначає корисність інформації (цінність) для досяг­нення користувачем поставленої мети. Ця міра також відносна, зумовлена особливостями використання цієї інформації в цій чи іншій системі. Цінність інформації доцільно вимірювати в тих же самих одиницях (або близьких до них), в яких вимірюється цільова функція.

6.1.4. Якість інформації

Можливість та ефективність використання інформації зумов­лені такимиїї споживчими показниками якості,як репрезентатив­ність, змістовність, достатність, доступність, актуальність, своє­часність, точність, вірогідність, стійкість.

Репрезентативність інформації (див. репрезентація) пов'я­зана з правильністю її відбору й формування з метою адекватного відображення властивостей об'єкта. Найважливіше значення тут Мають:


Частина II. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

правильність концепції, на базі якої формулюється вихідне
поняття;

• обґрунтованість відбору суттєвих ознак й зв'язків явища, що
відображається.

Порушення репрезентативності нерідко приводить до суттє­вих її похибок.

Змістовність інформації [content-richness] відображає се­мантичну ємність, що дорівнює відношенню кількості семантич­ної інформації в повідомленні до об'єму оброблюваної інформа­ції, тобто С = —. Yd

Із збільшенням змістовності інформації зростає семантична

пропускна здатність інформаційної системи, бо для одержання одних і тих же відомостей потрібно перетворювати менший об'єм даних.

Поряд із коефіцієнтом змістовності, що відображає семан­тичний аспект, можна використати й коефіцієнт інформатив­ності, який характеризується відношенням кількості синтаксич­ної інформації (за Шеноном) до об'єму даних Y = —.

Достатність (повнота) інформації [adequacy of information] означає, що вона містить мінімальний, але достатній для прийнят­тя правильного рішення склад (набір показників). Поняття пов­ноти інформації пов'язане з її смисловим змістом (семантикою) і прагматикою. Як неповна, тобто недостатня для прийняття пра­вильного рішення,так і надлишкова інформація знижує ефектив­ність рішень, які приймаються користувачем.

Доступність інформації [availability of information] для сприй­няття користувачем забезпечується виконанням відповідних про­цедур її одержання й перетворення. Наприклад, у інформаційній системі інформація перетворюється на доступну та зручну для сприйняття користувачем форму. Це досягається, зокрема, і шля­хом узгодження її семантичної форми з тезаурусом користувача.

Актуальність інформації [actuality of information] визна­чається ступенем збереження цінності інформації для управлін­ня в момент її використання й залежить від динаміки змінюван-


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)