Розділ 1. Основи національної безпеки держави. У соціально-політичній сфері:

У соціально-політичній сфері:

• характер політичного керівництва суспільством;

• політичний плюралізм, рівність або нерівність усіх членів сус­
пільства;

• відсутність або наявність національного пригнічення або дис­
кримінації;

• ступінь інтернаціональної єдності суспільства;

• рівень розвитку демократії й участі широких мас в управлінні
суспільством;

• ступінь забезпечення реальних прав і свобод громадян, спосіб
життя населення;

• ступінь довіри та підтримки громадянами державної влади
тощо.

У духовній сфері:

• характер пануючихсвітогляднихтаідейно-політичнихустано-
вок, ступінь ідейної єдності суспільства;

• рівень ідейно-моральної зрілості громадян;

• можливість доступу до знань та участі усіх членів суспільства
у створенні духовних цінностей та засвоєнні досягнень куль­
тури тощо.

Існує також низка інших факторів, які сприяють утверджен­ню сучасної концепції національної безпеки. До її числа слід від­нести:

• прогресуючийпроцесінтеграціїтаінтернаціоналізації світової
спільноти, яка все активніше набуває характеру об'єктивної
закономірності суспільного розвитку;

• підтримка й симпатії серед широких народних мас ідеї
без'ядерного, ненасильницького миру незалежно від політич­
ної класифікації їх держав і режимів;

• прогресивна діяльність окремих представників воєнно-полі­
тичного керівництва різних держав та інших впливів політич­
них кіл і сил (істеблішменту) тощо.

Втілення в життя зазначених факторів має супроводжуватися оптимізмом і надією на здатність і спроможність збереження люд­ської цивілізації.

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Основні засоби забезпечення національно/безпеки

Успіхи в реалізації сучасної концепції національної безпеки, як зазначалося вище, залежать від багатьох обставин, у тому числі від комплексного використання економічних, політичних, науко­во-технічних, соціальних, духовних і воєнних факторів.

Будь-які зміни основ політичного або воєнно-політичного мислення вимагають переосмислення місця й ролі кожної з них, визначення їхніх взаємозв'язків. У першу чергу це стосується спів­відношення політичних та воєнних засобів забезпечення безпеки. Це невипадково, тому що протягом усієї історії існування суспіль­ства людей воєнній фактор був основним, а іноді й єдиним засобом розв'язання політичних суперечностей та воєнних конфліктів.

Зважаючи на негативні наслідки воєнних конфліктів,усе біль­ша перевага надається політичним засобам забезпечення націо­нальної безпеки.

Під політичними засобами забезпечення національної безпе­ки розуміють насамперед таку діяльність держави, яка дозволяє забезпечити мир, вирішити завдання відвернення війни та ство­рення умов для розвитку держави без використання воєнно-на­сильницьких методів.

Структура політичних засобів є складною та багатогранною. До політичних засобів належать:

• участь у відпрацюванні міжнародних правових норм, концеп­
цій і програм боротьби за мир і роззброєння;

• укладання угод та договорів;

• політичні консультації та особисті контакти лідерів держав;

• конкретні практичні заходи щодо роззброєння, встановлен­
ня контактів і взаємний контроль над перебігом процесу роз­
зброєння;

• народна дипломатія.

Політичні засоби забезпечення національної безпеки мають певну специфіку, свої характерні риси, а саме:

• можливість ефективного використання політичних засобів
для вирішення найскладніших проблем;

Поиск по сайту: