Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави. • цілеспрямованість і плановість

• цілеспрямованість і плановість. Навіюючий вплив здійс­
нюється на основі конкретних цілей і завдань, що відповіда­
ють планам психологічних операцій та тим умовам, в яких
вони проводяться;

• конкретність об'єкта. Навіюючий вплив є ефективним щодо
суворо певних груп населення та військовослужбовців про­
тивника, при обов'язковому врахуванні їхніх найважливіших
соціально-психологічних, національних та інших особливос­
тей;

• некритичність сприйняття інформації об'єктом навіювання.
Навіюючий вплив передбачає дуже низький рівень критич­
ності та свідомості об'єкта. На відміну від переконування на­
віювання засновується на розумі людини, її здатності сприй­
мати слова іншої особи як належне, як інструкцію до дії. Тому
воно не потребує ні системи логічних доказів, ні активної ро­
зумової діяльності;

• визначеність поведінки, що ініціюється. Кінцевою метою на­
віювання є провокування певних реакцій, певних учинків
об'єкта впливу, які відповідають цілям психологічної операції.
Ефективність впливу навіювання звичайно залежить від:

• здатності суб'єкта до навіювання, пов'язаної з такими його
якостями як інтелект і кмітливість, воля й упевненість у собі,
кругозір і компетентність, доброзичливість до об'єкта, власна
переконаність у тому, що навіюється;

• змісту навіювання, що залежить від характеру інформації,
яка навіюється, та її місця в інформаційному потоці (якщо ін­
формація, що навіюється, розташована на початку потоку, то
сприйнятливість до навіювання умовно можна оцінити в 50%,
усередині — в 30%, наприкінці — 70%);

• навіюваності об'єкта впливу, пов'язаної зі ставленням об'єкта
до суб'єкта.

Тактичні принципи використання навіювання у психологіч­ній війні полягають у такому:

• необхідно використовувати такі способи й прийоми навію­
вання, які здатні викликати специфічний інтерес конкретних
груп військовослужбовців і населення противника;

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• треба застосовувати такі способи й прийоми навіювання,
які здатні нейтралізувати небажані ідеї й настрої у більшості
представників цих груп; потрібно використовувати такі спо­
соби й прийоми навіювання, які не будуть нехтувати до тих
пір, доки не буде досягнута мета психологічної операції.
Навіювання можна класифікувати за різноманітними підста­
вами:

• за способом навіюючого впливу;

• за способом дії;

• за інтервалом часу між впливом і зворотною реакцією;

• за тривалістю ефекту впливу;

• за змістом впливу.

За способом впливу навіювання може бути відкритим або за­критим.

Відкрите (пряме) навіювання — це навіювання з конкрет­ною, чітко визначеною метою. Наприклад, людей закликають до виконання певних дій. Відкрите навіювання відрізняється прямою спрямованістю на певний об'єкт.

Закрите (непряме) навіювання характеризується замас-кованістю мети або не має прямої спрямованості на того, хто є справжнім об'єктом впливу.

За засобами впливу навіювання може бути контактним або дистантним.

Контактне навіювання здійснюється в умовах безпосеред­нього спілкування з об'єктом, головним чином у населених пунк­тах, які зайняті своїми військами, і серед військовополонених. З цією метою фахівці психологічної війни проводять індивідуаль­ні бесіди, мітинги, збори, інформування, різноманітні культур­но-розважальні заходи. Контактне навіювання є найбільш ефек­тивним, оскільки має місце зворотній зв'язок з аудиторією, але в бойовій обстановці воно застосовується дуже рідко.

Дистантне навіювання здійснюється за допомогою засобів усної та друкованої пропаганди, радіо й телебачення. В цьо­му разі зворотній зв'язок між суб'єктом і об'єктом навіюючого впливу відсутній.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

За інтервалом часу між впливом і зворотною реакцією розріз­няють безпосереднє й відстрочене навіювання.

Безпосереднє навіювання — це навіювання, при якому зво­ротна реакція об'єкта виникає відразу після сприйняття навію­ючого впливу.

Відстрочене навіювання — це навіювання, при якому між впливом і зворотною реакцією існує той чи інший розрив у часі (створюється установка на спрацьовування навіювання в майбут­ньому).

За тривалістю ефекту впливу навіювання може бути коротко­часним і довготривалим.

Короткочасне навіювання відрізняється невеликим періо­дом ефективності впливу. Наприклад, військовослужбовець на полі бою може відчувати протягом нетривалого часу почуття страху, яке ініціюється навіюючим впливом.

Довготривале навіювання характеризується збереженням впливу протягом достатньо тривалого проміжку часу.

За змістом навіюючий вплив може бути специфічним або не­специфічним.

Специфічне навіювання — це навіювання об'єктові певних, дуже конкретних ідей, установок, мотивів з метою заміщення ними існуючих і провокування в нього певної реакції у зміні по­ведінки.

Неспецифічне навіювання — це провокування в об'єкта негативних психічних станів, що викликають певну поведінку.

Навіюваність

Навіюваність [suggestibility] — це властивість психіки, яка виявляється в її піддатливості до психологічного впливу. Навію­ваність пов'язана з віковими (діти більше піддаються навіюванню, ніж дорослі), статевими (жінки більш піддаються навіюванню, ніж чоловіки), індивідуальними психологічними особливостями людей, із їхньою силою волі, життєвим досвідом, а також із широ­тою кругозору, компетентністю та низкою інших факторів. Із на-

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

громадженням життєвого досвіду, наукових і професійних знань схильність людини до навіюваності знижується, проте й у зріло­му віці люди в цій чи іншій мірі схильні до неї.

Розрізняють загальну навіюваність, ситуативну навіюваність, а також індивідуальну та групову навіюваність.

Загальна навіюваність зумовлена особливостями психічного розвитку конкретної особистості, вона властива усім людям, хоча різніою мірою.

Ситуативна навіюваність виникає як наслідок анормальних станів психіки, дефіциту інформації і т.ін.

Індивідуальна навіюваність — це навіюваність однієї конк­ретної людини.

Групова навіюваність забезпечується взаємонавіюванням (зараженням) між членами групи.

Під психічим зараженням розуміють процес передавання емо­ційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологіч­ному рівні контакту — окрім смислового впливу або додатково до нього. Наприклад, через психічне зараження передається такий психічний стан, як паніка, у результаті чого організована група перетворюється на некеровании натовп. У процесі зараження на кожного члена групи діє не тільки навіюючий об'єкт, а й інші чле­ни групи, що помітно збільшує загальний ефект навіювання. На­віюваність підсилює:

• особливості психічного розвитку конкретної особистості
(звичку скорятися.безвідповідальність, боязкість, незручність,
соромливість, довірливість, підвищену емоційність, враз­
ливість, мрійливість, бентежність, слабкість логічного мислен­
ня, схильність до наслідування, схильність до фантазування,
забобонність, релігійність);

• ситуативні фактори (тілесне розслаблення, сонливість, вто­
му [загальну, органів чуттів, мислення], біль, сильне емоцій­
не збудження, стурбованість, почуття безвихідності, нудьги,
симпатії до об'єкта, слабку волю, низьку критичність мислен­
ня, слабкі монотонні подразники, некомпетентність у питан­
нях і видах діяльності, малу ступінь їхньої значущості для

Поиск по сайту: