Допуск до державної таємниці

[secret (top secret) clearance] — проце­дура оформлення права громадян на доступ до відомостей, що становлять державну таємницю, підприємств, за­кладів і організацій — на проведення робіт з використанням таких відомос­тей. Допуск посадових осіб і громадян до державної таємниці здійснюється у добровільному порядку і передба­чає відповідну процедуру допуску до державної таємниці. При цьому вста­новлюються три форми допуску, які

Словник додаткових термінів і понять

відповідають ступеням секретності відомостей, що становлять державну таємницю: до відомостей державної важливості, цілком секретних і сек­ретних.

ДОСТУП [access] — 1) Взаємодія між суб'єктом і об'єктом доступ, що забезпечує обмін даними між ними. 2) У фізичній безпеці — можливість входу на територію, що знаходиться під захистом.

Доступ до інформації [access to information] — 1) Ознайомлення з інформацією, її оброблення, а саме: копіювання, модифікація або знищен­ня інформації. 2) Наближення органів розвідки (агентів, технічних засобів) до джерел (або носіїв) інформації для забезпечення з ними контакту роз­відувального. 3) В мережах обчислю­вальних — можливість одержання, оброблення та (або) порушення ціліс­ності інформації. 4) Вид взаємодії двох об'єктів комп'ютерної системи, внаслідок якого створюється потік інформації від одного об'єкта до ін-

шого і (або) відбувається зміна стану об'єкта.

ДОСТУПНІСТЬ[ауаі1аЬШгу] —1) Мож­ливість проникнення куди-небудь. 2) Властивість ресурсу системи (ком­п'ютерної системи, послуги, об'єкта комп'ютерної системи, інформації), яка полягає в тому, що користувач і (або) процес, який має відповідні пов­новаження, може використовувати ресурс відповідно до правил, встанов­лених політикою безпеки, неочікуючи довше заданого (малого) проміжку часу, тобто коли він знаходиться у вигляді, необхідному користувачеві, і в той час, коли він йому необхідний.

ДОСЬЄ [dossier] (франц. dosser) — су­купність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи, особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.

ДУБЛЮВАННЯ [doubling] (франц. doubler — подвоювати) — виготов­лення будь-чого у двох екземплярах, повторювання; паралельне з будь-ким виконання схожої, однакової роботи.

ЕКСПЕРИМЕНТ [experiment] (від лат. experimentum — проба, дослід) — на­уково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень. Проводиться в умовах, які дають змо­гу спостерігати за ходом явища і від­творювати його в заданих умовах.

ЕКСПЕРТ [expert] (від лат. expertus — досвідчений) — фахівець, який здійс­нює експертизу.

ЕКСПЕРТИЗА [(expert) examination] (франц. expertise, від лат. expertus

—досвідчений) — 1) Розгляд, до­слідження експертом певних справ, питань, що потребують спеціальних знань. 2) Процес опитування експер­тів, збирання і первинний аналіз екс­пертної інформації.

ЕЛЕМЕНТ [element, item] — (від лат. elementum — первісна речови­на) — складова частина будь-чого ці­лого.

ЕМОЦІЇ [emotion] (франц.

emotion — хвилювання, від лат. emoteo — хвилюю, збуджую) — ду шев-

Словник додаткових термінів і понять

ні переживання, почуття гніву, печалі, страху, радощів і т. ін.

ЕТАП [halting place, stage] (від франц. etape — перегін, перехід) — 1) Частина шляху — дистанція. 2) Відрізок часу, відзначений певними подіями.

ЕТНОС [ethnic group] (від грец. euv0c — народ)— спільність людей (плем'я, народність, нація), що склалася в ході соціально-історичного розвитку.

ЕФЕКТ [effect] (лат. eflectus — ви­конання, дія, від efficio — дію, вико­ную) — 1) Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, дій. 2) Сильне враження, спричинене ким-небудь

або чим-небудь. 3) Засіб, що має на меті справити сильне враження, викликати здивування.

ЕФЕКТИВНІСТЬ [efficiency] (від лат. effectus — виконання, дія) — 1) Ре­зультат, наслідок будь яких причин, сил, дій. 2) Ступінь співвідношення результатів з витратами; система по­казників, що характеризують рівень використання потужностей різно­манітних систем. Розрізняють ефек­тивність технічну і економічну. В об­числювальній техніці технічна ефек­тивність — це швидкість обробки одиниці інформації, питомі затрати на обробку одиниці інформації.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [support] — сукуп­ність методів, засобів і заходів, необ­хідних для нормального функціону­вання того чи іншого об'єкта, процесу.

ЗАВДАННЯ [assignment, task, job, mission] — 1) Визначений, заплано­ваний для виконання обсяг роботи. 2) Одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислю­вальною машиною; одиниця опера­ційної системи, що являє собою пос­лідовність управляючих операторів, які визначають виконувані програми і використовувані ними дані. 3) Дору­чення. 4) Мета, ціль.

Оперативне завдання — завдання, поставлене об'єднанню вищестоя­щим начальником для досягнення певної мети в операції до встановле­ного строку. Виконання оперативного завдання сприяє успішному прове­денню всієї операції.

ЗАКЛАДКА [bug] — потай встанов­лений технічний засіб або властивість деяких програм, які спрямовані на здійснення загрози для інформації (див. також пристрої закладні).

Апаратна закладка [hardware bug] — див. апаратна інформаційна зброя.

ЗАКОН [law] — 1) Незалежна ні від чиєї волі, незаперечність, заданість, що склалася в процесі існування дано­го явища, його зв'язків і відношення з навколишнім світом. 2) Постанова де­ржавної влади, нормативний акт, прий­нятий державною владою; установлені державною владоюзагальнообов'язкові правила. 3) Загальнообов'язкове не­заперечне правило. 4) Загальна назва основних принципів і ідей релігійних віровчень, звід правил якої-небудь релігії.

ЗАКОНОДАВСТВО [legislation] — 1) Встановлення, видання законів.

Словник додаткових термінів і понять

2) Сукупність усіх законів, що діють убудь-якій державі; юриспруденція.

ЗАКОНОМІРНІСТЬ — 1) Власти­вість відбуватися відповідно до за-конівприроди або суспільства, зумов­леність цими законами. 2) Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, яви­щами, процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності.

ЗАСІВ [facility, tools] — те, що служить знаряддям в якійсь дії, справі.

Засоби захисту інформації [se­curity, protection facility] — апаратні, програмні, криптографічні та інші за­соби, що запобігають несанкціонова­ному доступу до інформації, засоби, в яких вони реалізовані, а також за­соби контролю ефективності захисту інформації.

Сертифіковані засоби захисту ін­формації [certificate safeguards] — за­соби захисту інформації, які відпові­дають вимогам захисту відомостей відповідного ступеня секретності.

ЗАХИСТ [protection, security, lock out] — 1) Прагнення запобігти, убез­печити від несприятливих впливів, втручання. 2) Засіб для обмеження до­ступу чи використання всієї або части­ни обчислювальної системи; правові, організаційні та технічні (в тому чис­лі — криптографічні) заходи запобі­гання несанкціонованому доступові до апаратури, програм і даних.

Захист інформації [infosecu-rity] — організаційні, програмні та технічні методи і засоби для обме­ження доступу до інформації, що об­робляється або зберігається. Види

інформації, які належить захистити, як правило встановлюються законо­давством держави. Це можуть бути: відомості, що відносяться до держав­ної таємниці (інформація в галузі воєнної, зовнішньополітичної, еко­номічної, розвідувальної, контррозві-дувальної і оперативно-розшукової діяльності), розповсюдження яких може нанести шкоду безпеці держави; відомості, що належать до службової і комерційної таємниці (інформація, що має сьогочасну або потенційну цінність в силу того, що вона невідо­ма третім особам, якщо до неї нема законного доступу на законній (сан­кціонованій) основі і власник такої інформації вживає заходи до охорони її конфіденційності); відомості, що мають статус персональних даних (ін­формація про громадян, що входить до складу державних інформаційних ресурсів, інформаційних ресурсів ор­ганів місцевого самоуправління, а та­кож та, що одержується і збирається недержавними організаціями і т. ін.).

ЗАХОДИ [measure] — сукупність дій, засобів для досягнення, здійснення чо­гось.

ЗАШИФРОВУВАННЯ [encipherement,

encryption] — процес перетворення відкритого тексту до виду, незрозумі­лого несанкціонованому користува­чеві (в шифртекст).

ЗБРОЯ [arm, weapon] — пристрої і за­соби, призначені для ураження про­тивника в збройній боротьбі. Скла­дається із засобів ураження і засобів їхньої доставки до цілі; більш складна зброя включає також прилади і при­строї управління і наведення.

Поиск по сайту: