Підводне витягування хребта, показання, протипоказання, техніка виконання

Із поєднаних методів дії на організм призначається метод витягування хребта в воді, який призначають при дискогенних радикулітах, початкових проявах хвороби Бехтерева та деформуючому спондильозі.

Методики.

Вертикальне витягування хребта проводять в басейнах або спеціальних ємностях. При цій процедурі пояс з вантажем надівають на тазову область хворого, який опирається на підлокітники і головотримальник. Недоліки – затруднення проведення у хворих з вираженим больовим синдромом, одночасно витягується всі відділи хребта, складність зміни вантажу під час процедури.

Дозоване горизонтальне витягування хребта в ванні розміром 80/250/65 см на тракційному щиті. Головний кінець щита кріплять до головного кінця ванни, нижній кінець залишається незакріпленим. Це дає змогу значно змінювати кут нахилу щита. При необхідності витягування поперекового відділу хребта хворого укладають на тракційний щит. На нижню частину грудної клітки накладають ліф із міцної тканини. Лямки ліфа прив’язують до скобок у головного кінця щита. На таз хворого накладають полукорсет з лямками. Протягом 5-7 хв. ванну заповнюють водою температурою 34-36С з таким розрахунком, щоб вода не покривала грудну клітину хворого. До лямок полукорсету за допомогою металевих тросиків, перекинутих через систему блоків, за бортом ванни підвішують вантаж. Витяжку починають з 5 кг. При кожній наступній процедурі силу тяги збільшують на 5 кг і до 5 процедури доводять до 20-30 кг. В кінці процедури вантаж поступово зменшують. Тривалість процедури – 20-40 хв., потім відпочинок на горизонтальній кушетці до 1,5 години. Курс лікування 10-12 процедур.

При необхідності витягування шийного відділу голову хворого фіксують петлею Гліссона. При цьому застосовують значно менший вантаж і зменшують тривалість процедури.

Витяжка в звичайній ванні. При цьому навантаженням, яке розтягує хребет є вага хворого. Тіло хворого поміщають в ванну, фіксують в поясі верхніх кінцівок за допомогою кронштейнів. Ноги в області гомілковоступневих суглобів закріплюють біля ніжного кінця ванни за допомогою манжет та еластичних бинтів.

Витяжка на горизонтальній площині з поступовим збільшенням вантажу. Цей методичний прийом дає можливість вірно оцінити переносимість процедури з тим конкретним вантажем, який застосовується при кожній наступній процедурі встановити оптимальний вантаж індивідуально для кожного хворого. Цей методичний прийом необхідний при витягуванні хребта у хворих з різним ступенем виражених дегенеративних процесів в міжхребцевому диску.

Витягування хребта потрібно проводити в кінці дня, із наступним тривалим перебуванням на твердім настилі із припіднятою головою.

Найбільш прийнятними ваннами для проведення витягування хребта є сульфідні та скипидарні ванни, які мають виражену судиннорозширюючу дію, покращують периферичний кровообіг, сприяють притоку крові до судин шкіри, викликають найбільше розслаблення м’язів, покращують трофічні процеси в м’язовій та нервовій тканині. Оптимальний вантаж – 25-30 кг.

Хлоридно – натрієві ванни підвищують тонус периферичних вен, сприяють покращенню венозного кровообігу. Витягування хребта в такій ванні з вантажем 20-205 кг показано хворим, в патогенезі радикуліту у яких поряд з порушенням міжхребцевого диску, значення має венозний застій.

Витяжка в радонових ваннах дає добрий результат у хворих з вираженим больовим синдромом, у яких відсутні грубі статико – судинні розлади. Величина вантажу в цих ваннах складає 10-15 кг, максимум 20кг.

Вертикальна витяжка. Вона більш є навантажувальною в порівнянні з іншими, в зв’язку із значним підвищенням під час процедур внутрішньодискового тиску. Вертикальне витягування не можна проводити хворим з попереково–крижовим радикулітом при наявності у них патологічного процесу в черевній порожнині (рубцевім процесі, колітах, сечокам’яній хворобі, запальних гінекологічних процесах), тому що натягування поясу підвищується внутрішньочеревний тиск. Цим хворим краще робити горизонтальне витягування..

Протипоказаннями є наявність клінічної картини грижі міжхребцевого диску, порушення спірального кровотоку, клінічного прояву подразнення спинного мозку, супутніх захворювань черевної порожнини, погана переносимість витягування (посилення болі), а також загальні протипоказання для водолікування.

Поиск по сайту: