АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Філософія буття М. Хайдегера

Читайте также:
  1. XVII. ФІЛОСОФІЯ
  2. Атомістична філософія Демокріта.
  3. Буття людини як проблема філософії.
  4. Виникнення (набуття) авторського права
  5. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
  6. Діалектична філософія Геракліта.
  7. Захворювання і вибуття тварин в залежності від ураження системи і органів за 20______р.
  8. Західноєвропейська філософія середньовіччя: П. Абеляр, Ф. Аквінський
  9. Здобуття світового визнання
  10. Іноземні учасники конференції можуть сплатити встановлений внесок після прибуття до м. Києва.
  11. Набуття і припинення права на заняття адвокатською діяльністю
  12. Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів

Мартін Хайдегер (1889-1979рр.) – німецький філософ, засновник сучасного екзистенціалізму. Задум філософа полягає в тому, щоб зрозуміти історію та історичність людини по-новому і дати їм «онтологічне» тлумачення. Взявши за основу феноменологічний метод Гуссерля, Хайдегер за вихідний момент усього існуючого бере людське існування. Ніщо суттєве, крім людини, не знає про свою скінченність, смертність, і тому тільки їй відома тимчасовість, а з нею і саме буття. Завдання: вивести самосвідомість людини зі способу буття людини, тобто з її скінченності, або з «екзистенції».

Структуру людського буття в його цілісності позначено як «турботу», яка, у свою чергу, становить єдність трьох моментів:

ТУРБОТА

           
     
 
 


«Буття-у-світі» «буття-при-внутрішньосвітовому-існуючому»

̶ це внутрішнє,апріорне - це специфічний спосіб ставлення до речей як до су-

визначення людини путників людини у відведеному їй часі.

 

«Забігання уперед» -

це відмінність людського буття

від будь-якого наявного, предметного

буття

Кожний з трьох моментів «турботи» становить певний «модус» часу: «Буття-у-світі» є модус минулого, «Забігання уперед» - модус майбутнього, «буття-при-внутрішньосвітовому-існуючому» - модус сьогоднішнього. Вони складають феномен «турботи».

Людське буття виступає недійсним і дійсним. Недійсне буття – це перевага моментів сьогоднішнього, його не можна усунути ніякими перетвореннями середовища. Дійсне – виступає як усвідомлення людиною своєї історичності, скінченності і свободи.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)