Характеристика сировини для

>РИС (>Oryza), рід трав триби рисових (>Oryzeae) сімейства злаків, цінна зернова культура. За обсягом виробленого харчового зерна рис поступається пшениці, проте є основним продуктом харчування для більшості населення планети. Хоча рис прийнято вважати тропічної культурою, він надає врожаї й у областях з помірним кліматом Африки, Азії, Північної та Південної Америки, Океанії і півдня Європи. Найбільше рису — понад половина світової продукції — вирощують у важливих за населенням країнах — Китаї й Індії, звідки його, втім, мало експортують. Інші найбільші виробники в Азії — Індонезія, Бангладеш, Таїланд, Японія, В'єтнам і Бірма. За інших регіонах світу до головнимрисосеющим країнах відносяться Бразилія та Колумбія і Південній Америці, Італія у Європі, Єгипет, Нігерія і Мадагаскар у Африці й Іран на Середньому Сході. У Північній Америці основний виробник рису — США, де його вирощують насамперед у Арканзасі, Луїзіані, Міссісіпі, Техасі і Каліфорнії.

>Рис утворює кущ з кількох вузлуватих стебел —соломин — заввишки від менш 38 до 244 див.Соломини складаються з порожніхмеждоузлий, розділенихнеполими вузлами. Більшість сортів стеблапрямостоячие чиприподнимающиеся, але є держава йстелящиеся типи. Кількість вузлів становить від 13 до 16 і від сорти і тривалості вегетаційного періоду. Зазвичай на момент дозрівання чотиримеждоузлия сильно подовжуються. Верхнє їх, званецветоносом, зазвичай, найдовше; несе за собою суцвіття — мітелку.

>Ширина пласких лінійних листя від 7 до 29 мм.Зрелий лист складається збазального піхви, на деякій відстані куди входять стебло, відігнутої платівки,пленчатого язичка за українсько-словацьким кордоном між піхвою і платівкою і відведених відразу жсерповидних бічних виростів — вушок.

Залежно від сорти рису мітелка буває крислатою чи вузьке,прямостоячей чиповислой. Вона несе безлічодноцветкових колосків на коротких ніжках. У підставі кожного з яких знаходиться два зазвичай коротких та жорсткихкроющих аркушика —колосковие луски. Із них розташовані верхня і нижня квіткові луски, що охоплюють сам квітка, що з жіночого статевого органу — маточки — та шість чоловічих репродуктивних структур — тичинок. При дозріванні рису зав'язь маточки перетворюється на плідзерновку (зерно).

>Цельное зерно рису складається з зовнішньої досить жорсткої, але легкоотделяющейся оболонки з квітковихчешуй (полови), під якою бурого кольору ">шелушеное" зерно, забарвлення визначається кількома шарами шкірки, складової висівки. Вони містять прибл. 85% олії, 10% білка, 80% тіаміну, 70% мінеральних речовин і целюлози, 50% рибофлавіну і 65% ніацину незбираного рисового зерна, однак за очищенні (шліфуванні) рису повністю видаляються разом із зародком.

Під шкіркою перебуває поживний запас зерна —ендосперм, що й продають вигляді білого рису, званого відшліфувати чи полірованим. Він має 90-94% крохмалю і 6-10% білка, але дуже бідний вітамінами групи У і мінеральними речовинами. У результаті людей, які живилися переважно таким рисом, може розвинутися важкавитаминозная недостатність, що виявляється як аліментарний поліневрит і відомий під назвою бери-бери. У той самий час білий, т. е. шліфований, рис виглядає привабливішою від, швидше готується, легше засвоюється організмом, крім того, довше зберігається, особливо у спекотному вологому кліматі.

Дикорослі представники роду рис виявлено всіх континентах нашої, крім Європи, і навіть на багатьох великих островах. Через розмаїття ознак рослин селекціонери і ботаніки у різний час виділяли неоднакове число видів цих рослин.

З тисячвозделиваемих сортів рису більшість належить до виду рис посівної (>O.sativa), хоча у Африці розводять також рис голий, чи африканський (>O.glaberrima). Рослина, часто зване канадським рисом, належить до іншого роду; цезизания канадська (>Zizaniapalustris), водний північноамериканський злак, дає їстівне зерно, кілька нагадує рисове.

По особливостям зростання і розвитку виділяються три типу рису. Японський тип зазвичай вирощують в зонах теплого поміркованого клімату; вона відносно стійкий до низьких температур, чуйний внесення добрив і звичайно дає високий врожай. Індійський (>рангунский) рис набув значного поширення в тропіках; віннеприхотливее, але з такий врожайний. Проміжне становище займаютьяванские сорти.

Комерційна класифікація полягає в розмірі і малої форми зерна, хімічних особливостяхендосперма і тривалістю періоду визрівання. Вирізняють три класу зерна — короткий, чи "перлове", середнє і довше.Короткозерний рис називають також округлим. Довжина його насіння вбирається у 5,15 мм, усреднезерного вона становить 5,16-6,15 мм, а й удлиннозерного щонайменше 6,16 мм. Іноді виділяють четвертий клас —сверхдлиннозерний — з тонкими зернами довші 7,5 мм.

За формою розрізняють зерно тонке зі ставленням довжини до ширини більше трьох, середнє, коли цей показник становить 2,1-3, і товсте, як його вбирається у 2,1. По хімічним характеристикам рис буває восковим (>глютинозним) і звичайним. У першому випадку вологе зерно клейке та їїендосперм містить обмаль одній з форм крохмалю —амилози. Звичайні сорти багаті йамилозой, і той формою крохмалю —амилопектином. По швидкості визрівання США розрізняють риссверхранний (вегетаційний період 100-115 днів),раннеспелий (116-130 днів),среднеспелий (131-155 днів) іпозднеспелий (більш 156 днів).

Поиск по сайту: