АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фізичні властивості деяких ненасичених кислот

Читайте также:
  1. B) Гликаровая кислота
  2. C. Синильная кислота
  3. E. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
  4. V. Особливості обліку деяких запасів
  5. Xімічні властивості аренів
  6. А теперь рассмотрим кислотно-щелочной баланс .
  7. А. Наследственный дефицит ферментных систем, участвующих в активном транспорте определенных аминокислот.
  8. Абсорбция оксидов азота концентрированной азотной кислотой
  9. АЗОТИСТАЯ КИСЛОТА, СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ, СТРОЕНИЕ.
  10. Азотисті основи як складові компоненти нуклеїнових кислот
  11. Азотная кислота
  12. Азотная кислота (NHO3).

 

Назва кислоти Молекулярна маса Температура плавлення,0С
Олеїнова    
Лінолева   -7
Ліноленова   -11
Арахідонова   -5

 

Характерною особливістю ненасичених жирних кислот є їх легка змінюваність, здатність до окислення і реакцій приєднання, що обу­мовлюється наявністю в їх молекулах подвійних (потрійних) зв'язків.

Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова) називаються незамінними (есенціальними) жирними кислотами, бо вони не можуть синтезу­ватися в організмі людини, а повинні надходити з їжею. Ці кислоти ві­діграють важливу біологічну роль – регулюють холестериновий обмін, підвищують еластичність і знижують проникливість стінок кровоносних судин.

У зв’язку з тим, що лінолева кислота міститься в багатьох рослинних оліях її можна умовно вважати основною з трьох названих кислот. До того ж в організмі людини лінолева кислота при взаємодії з вітамінами групи В (особливо з вітаміном В6) а також токоферолами (вітаміном Е) перетворюється в арахідонову кислоту. За фізіологічною активністю арахідонова кислота на 25–30 % активніша за линолеву.

Джерелом лінолевої та ліноленової кислот є жири рослинного по­ходження, арахідонова кислота потрапляє в організм з жирами тварин­ного походження. Крім того, тваринний організм здатний синтезувати арахідонову кислоту із лінолевої кислоти в присутності вітаміну В6.

Ліноленова кислота за фізіологічною активністю значно поступається линоевій (за деякими даними у відношенні 1: 9).

Есенціальні кислоти відіграють важливу роль в обміні стеринів. При відсутності або нестачі таких кислот в організмі людини холестерин утворює з насиченими жирними кислотами складні ефіри, що важко окислюються при обміні речовин. Внаслідок хімічної стійкості вони накопичуються у крові і відкладаються, зокрема, біля стінок артерій.

При достатній кількості есенціальних кислот в організмі людини вони з холестерином теж утворюють складні ефіри, які при обміні речовин здатні окислюватися до низькомолекулярних кислот і досить легко виводитися з організму.

Крім кислот олефінового ряду (з подвійними зв’язками) в деяких жирах знайдені кислоти ацетиленового ряду (з потрійними зв’язками).

Кислоти ацетиленового ряду в свою чергу можуть бути простими і складними. Прості кислоти мають один потрійний зв'язок. Наприклад, тариринова кислота С17Н31СООН. Складні кислоти у своєму складі ма­ють два і більше потрійних зв'язків або крім потрійного зв'язку ще й подвійний. Наприклад, ксименікова кислота (С17Н25СООН) має один потрійний і один подвійний зв'язки, а ізанова кислота (С17Н25СООН) має два потрійних і один подвійний зв'язки.

Кислоти ацетиленового ряду зустрічаються в основному в жи­рах, які одержують із рослин екваторіального і тропічного кліматич­них поясів.

Жири, які мають збалансований жирнокислотний склад, містять поліненасичених жирних кислот до 10 %, насичених – до 30 %, олеї­нової кислоти – до 60 %. З природних жирів такий приблизно склад мають оливкова олія та свинячий жир.

У структурі тригліцериду на частку гліцерину припадає 10–25 %, а на залишки жирних кислот припадає 75–90 % молекулярної маси. Тому цілком закономірно, що різноманітність властивостей жирів, перш за все, зумовлена жирнокислотним складом.

Залежно від того, які кислоти приймали участь у створенні тригліцеридів, вони бувають

· однокислотними, коли всі три спиртових залишки гліцерину етерифіковані однією кислотою (наприклад, тристеарин);

· двокислотними, коли при утворені тригліцериду приймали участь дві різні кислоти (наприклад, олеодипальмітин);

· трикислотними, коли всі три спиртові групи гліцерину етерифіковані трьома різними кислотами (олеопальмітостеарин).

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)