|
|||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
та збереження майонезуЯкість майонезу визначають за органолептичними (зовнішній вигляд, консистенція, смак і запах, колір), фізико-хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки. За зовнішнім виглядом майонези являють собою однорідний, сметаноподібний або кремоподібний густий продукт із одиничними пухирцями газу. Допускається наявність частинок спецій, смакових добавок, прянощів у майонезі конкретного найменування. Смак і запах повинні бути властиві для конкретного найменування майонезу. З фізико-хімічних показників визначають масову частку жиру, вологи, кислотність у відсотках (у перерахунку на оцтову або лимонну кислоту), стійкість емульсії (у відсотках незруйнованої емульсії ─ не менш 98% для висококалорійних і середньокалорійних майонезів, і не менше 97% для низькокалорійних), масову частку консервантів. З мікробіологічних показників нормується наявність бактерій групи кишкової палички, кількість дріжджів і цвілі. З показників безпеки діючим стандартом нормується вміст токсичних елементів і мікотоксинів, вміст пестицидів і радіонуклеїдів. Причинами виникнення дефектів майонезу можуть бути неякісна сировина, порушення технології виробництва і режимів транспортування й збереження майонезу. Найбільш серйозним дефектом майонезу є розшарування емульсії, внаслідок її руйнування. При цьому з маси продукту виділяється жир. Сутність цього процесу полягає в порушенні цілісності протеїнових оболонок емульгатора навколо диспергованих краплинок жиру під дією несприятливих факторів: різких перепадів температури збереження, впливу прямого сонячного світла, збереження продукту при низьких температурах (нижче 00С). При цьому окремі краплі олії, не обмежені оболонками емульгатора, зливаються, виділяється шар олії, і майонез розшаровується. Причиною появи даного дефекту може також бути порушення рецептури або режиму гомогенізації. Згірклий присмак майонезу є наслідком окислення жирової основи. Наявність великої кількості пухирців газу – це наслідок неповного видалення повітря після змішування компонентів або процесів шумування готового продукту. Неприємні чи невластиві майонезу присмаки і запахи можуть з’являтися при використанні некондиційної сировини, або внаслідок хімічних та мікробіологічних процесів, що відбуваються при збереженні готового продукту. Тара й упакування майонезів повинна відповідати вимогам санітарії та стандартів або технічних умов і забезпечувати схоронність майонезів під час транспортування і зберігання. Майонез пакують: у скляні банки масою нетто 50–1000 г; туби з алюмінію масою нетто 10–250 г; паперові пакети з полімерним покриттям масою нетто 10–1000 г; стаканчики з полівінілхлориду або інших полімерних матеріалів масою нетто 10–1000 г; у пляшки, банки, відра й іншу тару з полімерних матеріалів масою нетто 500–3000 г. Маркування споживчої тари проводять шляхом нанесення літографічного або офсетного друку, тисненням або будь-яким іншим способом, що забезпечує чітке читання, на етикетку для скляних банок або на поверхню полімерних пакетів, стаканчиків, коробок, відер або кришок. Марковання повинне містити таку інформацію: назву та повну адресу і телефон виробника; повну назву майонезу; масу нетто (г, кг); склад майонезу і калорійність 100 г продукту; кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і дату придатності до споживання; умови зберігання; позначення діючого стандарту; штрих-код EAN. Марковання транспортної тари повинно мати маніпуляційні знаки “Берегти від нагрівання”, “Обережно. Крихке”, ”Штабелювання обмежене”, а майонезу, фасованого в банки, коробочки, стаканчики, відра – маніпуляційного знаку “Верх”. Зберігати майонез необхідно при температурі не нижче 0оС і не вище 18оС та відносній вологості повітря не більше 75%. Це пов'язано з тим, що при заморожуванні води в майонезі або помітному підвищенні температури в майонезі відбувається розшарування емульсії. Залежно від температури й фасування майонезу встановлюються певні терміни його збереження (табл. 22). Таблиця 22 Терміни збереження майонезу
Питання та завдання для самоконтролю знань 1. Яку сировину використовують у виробництві майонезу? 2. Які вади можуть виникати в майонезі при порушенні режимів виробництва? 3. Класифікація майонезу. 4. Назвіть асортимент висококалорійного майонезу. 5. Який асортимент низькокалорійного майонезу ви знаєте? 6. З якими дефектами майонез не допускається в торгівлю? 7. Які умови та терміни збереження майонезу? 8. Які вади можуть виникати в майонезі при порушенняі умов збереження?
ЛІТЕРАТУРА
1. Бухтарева Э.Ф., Ильенко-Петровская Т.П., Твердохлеб Г.В. Товароведение пищевых жиров, молока и молочных продуктов: Учебник.– М.: Экономика, 1985. – 296 с. 2. Денисова С.А., Пилипенко Т.В. Пищевые жиры: Товарний справочник – М.: Экономика,1998. – 168 с. 3. Дмитриченко М., Пилипенко Т. Товароведение и экспертиза пищевых жиров, молока и молочных продуктов. – СПб.: Питер, 2004. – 352 с. 4. Жиряева Е.В. Товароведение. – СПб.: Питер, 2002. – С.109–122 5. Кичигин В.П. Технология и ехнологический контроль производства растительных масел – М.: Пищевая промышленность, 1994. –312 с. 6. Мазюкевич В.А. Подготовка молока для производства маргарина.– М.: Пищевая промышленность, 1986. – 37 с. 7. Нечаев А.П. Майонезы – СПб.: Гиорд, 2000. – 80 с. 8. Технология переработки жиров. /Под ред. Н.С. Арутюняна. – М.: Агропромиздат, 1998. – 289 с. 9. Тищенко Е.В., Пономарьов П.Х. Товарознавство харчових жирів. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 67 с. 10. Товбин И.М., Фаниев Г.Г., Гореславская В.В. Производство маргариновой продукции. – М.: Пищевая промышленность, 1989. – 348 с. 11. Тютюнников Б.Н. Химия жиров. – М.: Пищевая промышленность, 1994. – 455 с. 12. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Лібра, 2005. – С. 201–223. 13. Справочник товароведа продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1987. –284 с. 14. Справочник по приемке, хранению и реализации продовольственных товаров растительного происхождения. – К.: Техніка, 1991. – 215 с. 15. Справочник по приемке, хранению и реализации продовольственных товаров животного происхождения. – К.: Техніка, 1990. – 271 с. 16. Химический состав пищевых продуктов: Книга 1 / Под ред. проф., д-ра техн. наук И. М. Скурихина, проф., д-ра мед. наук М. Н. Волгарева. – М.: ВО «Агропромиздат», 1987. С. 68–69. 17. Хлебников В.И. Технология продовольственных товаров: Ученик. – М.: Издательский дом Дашков и К, 2000. – 427 с. 18. Хомутов В.И., Ловачев Л.Н. Хранение пищевых жиров. – М.: Экономика, 1982. – 183 с. 19. Шмидт А.А., Дудина З.А., Чекмарева И.Б. Производство майонеза. – М.: Пищевая промышленность, 1994. – 132 с. 20. Шкарупа В.Ф. Товарознавство продовольчих товарів. Продукти тваринного походження: Опорний конспект. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 8–45. 21. Щербаков В.Г. Биохимия и товароведение масличного сырья.– М.: Пищевая промышленность, 1992. – 342 с. 22. Щербаков В.Г. Технология получения растительных масел. – М.: Пищевая промышленность, 1995. – 276 с. 23. Нормативні документи на різні види харчових жирів.
ЗМ ІСТ Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |