|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фінансовий аналізВ Excel існують функції за допомогою яких можна проаналізувати баланс підприємства, показники прибутковості, заборгованості, ліквідності або ставку дисконту-дослідити такі критерії прийняття рішень, як період окупності інвестицій, оцінка доходу, додаткові податки, диверсифікація (поширення її на нові сфери) продукції та ін. Умовно всі фінансові функції поділяють на такі групи; • функції аналізу інвестиційної діяльності; • функції для розрахунку амортизації; • функції для роботи з цінними паперами.
Функції аналізу інвестиційної діяльності Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного аналізу інвестування власних фінансових ресурсів, зокрема на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва, а також інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо. Усі інвестиції поділяють на капітальні та фінансові. Капітальні інвестиції — вкладення грошей в основні засоби (будинки, споруди тощо) та в нематеріальні активи (освіту, медицину та ін.). Фінансові інвестиції — вкладення грошей у придбання цінних паперів (облігацій та акцій). Головним критерієм оцінювання інвестицій є їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через грошові потоки, зокрема дивіденди і відсотки на вкладений в акції капітал, прибутки від реалізації продукції та ін. Проаналізувати динаміку капіталів і грошових потоків у часі можна за допомогою дисконтування — приведення майбутніх доходів (видатків) і розмірів капіталу за допомогою коефіцієнта для зіставлення з сумою вкладеного капіталу на момент вкладення, тобто оцінювання теперішньої вартості майбутніх потоків грошових коштів. Під час аналізу одним із головних показників є коефіцієнт дисконтування, або дисконтна ставка, відсоткова ставка. При розрахунках використовують прості і складні відсотки. Прості відсотки використовують випадках, коли інвестований капітал змінюється в кожному періоді виплат тільки на значення відсотковоїставки. Складні відсотки використовують тоді, коли розрахунок доходу від інвестування здійснюють щодо суми початкового капіталу і вже нарахованих у минулих періодах значень відсоткової ставки. До функцій аналізу інвестиційної діяльності належать: Функція ПЛТ. З її допомогою розраховують величину постійної періодичної виплати позики при постійній відсотковій ставці. Вона має такий вигляд: ПЛТ (Ставка; Кпер; Пс; [Бс]; [Тип]), де Ставка — відсоткова ставка за один період; Кпер — кількість періодів виплат (наприклад, місяці, роки тощо); Пс — загальна сума, яку необхідно виплатити; Бc — розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат. Якщо цього аргументу немає, майбутня вартість позики дорівнює 0; Тип — аргумент, який визначає час виплати. Він може мати значення 0 (за замовчуванням) і означає, що виплата відбувається в кінці періоду, або 1 — виплата відбувається на початку періоду. Наприклад, необхідно розрахувати щорічний розмір платежу за позику 15 000 грн. терміном на 5 років та відсотковою ставкою 12%. За цієї умови функція буде: =ПЛТ(12%;5;15 000), а результат розрахунку — 4161,15 грн. В іншому випадку необхідно розрахувати, яку суму щомісячно слід переводити на рахунок банку, щоб при відсотковій ставці 20% річних за 3 роки вклад досягнув суми 5000 грн. Функція матиме вигляд: =ПЛТ (20%/12;3 *12; 5000). Результат розрахунку — 185,82 грн. Розраховуючи цю функцію, необхідно уважно стежити за відповідністю одиниць виміру періодів: якщо період — місяць, то аргумент «Ставка» має вигляд «Ставка»/12 і аргумент Кпер — «число періодів»*12. Якщо йдеться про річні виплати, то відповідно «Ставка» та «число періодів». Функція СТАВКА. Дає змогу розрахувати відсоткову ставку за один період, яка потрібна для отримання Певної суми протягом заданого терміну і при постійній сумі виплат. Загальний вигляд функції такий: СТАВКА (Кпер; Плт; Пс; Бс; Тип; [Предположение]), де Кпер — кількість періодів виплати (наприклад, місяці) роки тощо); Плт — сума, яку необхідно сплачувати в кожному періоді. Це значення постійне для всього періоду платежів, його вводять зі знаком «-». Якщо цього аргументу немає, обов'язковим є аргумент Бс; Пс — загальна сума, яку необхідно виплатити; Бс — Розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат. У разі відсутності аргументу майбутня вартість позики дорівнює 0; Тип — аргумент, який визначає час виплати. Він може мати значення 0 (за замовчуванням) і означає, що виплату здійснюють у кінці періоду, або 1 - виплату здійснюють на початку періоду; Предположение — величина пропонованої відсоткової ставки. Якщо цей аргумент опущено, значення дорівнює 10%. У випадку, коли функція СТАВКА не має значень, можна відкоригувати значення аргументу Предположение. Наприклад, необхідно розрахувати відсоткову ставку для трирічної позики розміром 5000 грн. при щомісячному вкладі 185 грн. За цієї умови функція матиме вигляд =Ставка(3*12;-185.82;5000), а результат розрахунку 1,6667% для річної відсоткової ставки 20%. Результат збігається зі значенням попереднього прикладу. Функція ПС. З її допомогою можна повернути поточний обсяг вкладу, тобто суму, яку складають майбутні платежі. Функція є такою: ПС (Ставка, Кпер; Плт; [Бс]; [Тип]), де Ставка — відсоткова ставка за період; Кпер — кількість періодів виплат (наприклад, місяці, роки тощо); Плт — сума, яку необхідно сплачувати в кожному періоді. Це значення є постійним для всього періоду платежів. Бс — розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат. Якщо цей аргумент відсутній, майбутня вартість позики дорівнює 0; Тип — аргумент, який визначає час виплати і має значення 0 або1. Наприклад, куплено облігацію, номінальна вартість якої становить 1000 грн. Виплата за нею — 150 грн. на рік, відсоткова ставка — 22%, термін дії облігації — Ю років. Якщо розрахувати вартість облігації на третій рік, то функція буде такою =ПС(22%;3;150;1000), а розраховане значення — 857,04 грн. Далі подається перелік функцій, які також можна ВІД" нести до функцій аналізу інвестиційної діяльності. Аргументи цих функцій у різних варіаціях аналогічні до розглянутих, тому функції подані у скороченому вигляді. Функція ВСД. Дає змогу повернути відсоткову ставку доходу від інвестицій (внутрішню швидкість обороту); яку розраховують на основі значень майбутніх платежів та майбутніх прибутків (або збитків). Обсяги проведених операцій обов'язково розраховують через однакові проміжки часу (місяць, рік тощо). функція БС. З її допомогою повертають майбутнє значеня вкладу, яке розраховують на основі значень періодичних постійних платежів і постійної відсоткової ставки. Функція КПЕР. Вона дає змогу повернути кількість періодів виплат для отриманого вкладу, яку розраховуютьна основі постійних періодичних виплат і постійної відсоткової ставки. функція МВСД. Дає змогу повернути модифіковану відсоткову ставку після реінвестування (лат. ге... — префікс, що означає зворотну або повторну дію) отриманого вкладу, яку розраховують на основі значень майбутніх платежів та майбутніх прибутків (або збитків), значення відсоткової ставки за отриманий вклад і при реінвестуванні. функція ПРПЛТ. З її допомогою можна розрахувати суму платежів за відсотками за певний період, які розраховують на основі постійних періодичних виплат та постійної відсоткової ставки. Функція ПРОЦПЛАТ. Дає змогу розраховувати розмір суми для сплати за певний період виплат. Функція БЗРАСПИС. З її допомогою повертають майбутнє значення інвестиції після нарахування складних відсотків, при цьому відсоткова ставка має змінні значення.
Функції для розрахунку амортизації Амортизація (лат. amortisatio — погашення, від mortis — смерть) — процес поступового зменшення вартості устаткування. До функцій для розрахунку амортизації належать Функція АПЛ і функція АСЧ. Функція АПЛ. З її допомогою розраховують величину зменшення вартості устаткування за рахунок амортизації для певного періоду. Вона має такий вигляд: АПЛ (Нач_стоимость; Ост_стоимость; Время_зксплуатации), де Нач_стоимость — початкова вартість устаткування; Ост_стоимость — остаточна вартість устаткування в кінці амортизації; Время_зксплуатации — кількість періодів, під час яких вартість амортизується. Розраховуючи значення цієї функції, використовують метод рівномірного нарахування амортизації устаткування. Наприклад, необхідно розрахувати річні амортизаційні витрати, якщо початкова вартість устаткування - 50 000 грн., остаточна — 0 грн., термін амортизації — 10 Функція АСЧ. Дає змогу повернути величину річної АСЧ (Начстоимость; Остстоимость; Время_эплуатации; Период), де Нач_стоимость — початкова вартість устаткування-Ост_стоимость — остаточна вартість устаткування в кін-ці амортизації; Время_зксплуатации — кількість періодів, під час яких вартість амортизується; Период — рік для якого розраховується величина амортизації. Наприклад, слід розрахувати амортизаційні витрати для третього року експлуатації устаткування, причому початкова вартість устаткування становитиме 50 000 грн., остаточна — 0 грн., термін амортизації — 10 років. За цієї умови функція АСЧ буде =АМГД (50000;0;10;3), результат розрахунку — 7272,73.
Функції для роботи з цінними паперами Невід'ємним елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів — сукупність економічних відносин між різними суб'єктами цього ринку (банками, біржами та ін.) щодо організації та купівлі-продажу акцій (облігацій, депозитних сертифікатів, казначейських векселів тощо), які приносять фіксований дохід. Зокрема, облігація — один з найпоширеніших видів цінних паперів, який підтверджує зобов'язання виплатити власнику в певний термін номінальну вартість облігації та дохід від неї; має такі показники: номінальну вартість, купонну ставку дохідності, дату випуску і погашення, суму погашення. Номінальна вартість — це сума, яку вказують на бланку облігації. Якщо ціна, що заплачена за облігацію, нижча номіналу, це означає, що облігацію продано зі знижкою або з дисконтом, а якщо вище номіналу — з премією. Залежно від форми виплати доходу облігації поділяють на купонні (з фіксованою або плаваючою ставкою) та дисконтні (без періодичних виплат доходів). Купонна ставка дохідності облігації — відсоткова ставка, за якою власнику облігації виплачують періодичний дохід і яка визначається ставкою купона, вираженою у відсотках до номіналу. Купонні виплати здійснюють 1, 2 або 4 рази за рік. Для розрахунку цих параметрів у Excel використовують функції ДОХОД і ЦЕНА. Функція ДОХОД. З її допомогою розраховують дохід від цінних паперів, який становлять періодичні відсотки від виплати. Вона має такий вигляд: ДОХОД (Дата_согл;Дата_вступл_в_силу;Ставка;Цена;Погашение;Частота;Базис), де Дата_согл — дата оформлення купівлі облігації; Дата_вступл_в_силу — термін погашення цінних паперів; Ставка — річна відсоткова ставка для купонів за цінними паперами; Цена — ціна, за якою куплено облігацію; Погашение — ціна, за якою продається облігація; Частота — кількість виплат за купонами протягом року; Базис — спосіб розрахунку дати (за замовчуванням 0). Наприклад, номінальна ціна акції становить 300 грн., ціна для покупців — 270 грн., термін облігації — З роки; річна відсоткова ставка — 32%, періодичність виплат відсотків — 2 рази на рік. Врахувавши ці дані, отримують функцію: =ДОХОД(«01.01.1999»;»01.01.2002»;16%;270;300;2;0) і значення — 0,09, або 9%. Функція ЦЕНА. Вона дає змогу повернути вартість облігації. її записують так: ЦЕНА (Дата_согл;Дата_вступл_в_силу;Ставка;Доход;Погашение; Частота; Базис), де Дата_согл — дата оформлення купівлі цінних паперів; Дата_вступл_в_силу — термін погашення цінних паперів; Ставка — річна відсоткова ставка для купонів за цінними паперами; Доход — дохід за цінними паперами (норма дохідності); Погашение — ціна, за якою продається облігація; Частота — кількість виплат за купонами протягом року; Базис — спосіб розрахунку дати (за замовчуванням 0). Наприклад, необхідно розрахувати ціну облігації, Дата купівлі якої 15 грудня 1998 року, термін погашення — 20 січня 2005 року, ставка купона, який виплачують раз на рік, — 4%, норма дохідності — 10, ціна облігації при продажу — 100 грн. Функція матиме розраховане значення 73.54 грн. і відповідно вигляд =ЦЕНА(«15.12.98»;«20.01.05»>;4%;10%;100;1). Отже, наявність спеціально виділеної категорії фінансових функцій дає змогу ефективно здійснювати складні розрахунки у фінансовій сфері, автоматизувати знаходження потрібних результатів, використовувати їх при складанні фінансової звітності підприємств.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |