Суб’єкти, джерела інформації та інструментарій аналізу господарської діяльності. Методика комплексного аналізу господарської діяльності

ЖИТОМИР

ЗМIСТ

ВСТУП

Вивчення дисципліни “Аналіз господарської діяльності” вимагає від студентів спеціальності “Менеджмент” обізнаності з матеріалом, викладеним у дисциплінах “Бухгалтерський фінансовий облік”, “Економіка підприємств” та інших.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння студентами навиків проведення економічного аналізу, набуття навиків використовувати знання для розв’язання різних проблем економіки підприємств і управління господарською діяльністю.

Вивчення дисципліни “Аналіз господарської діяльності” забезпечує студентам:

знання методики економічного аналізу господарської діяльності з метою ефективного формування і використання майна підприємства, його трудових та фінансових ресурсів для одержання суб’єктом підприємництва, власнику, працівникам максимального прибутку;

розуміння економічного аналізу як складової частини економічної роботи на підприємстві, установі, здійснюється власником з метою виявлення резервів господарювання, ефективної організації виробничої, комерційної та фінансової роботи тощо;

вміння формувати інформацію для аналізу, організовувати економічний аналіз, виконувати розрахунки, робити висновки та використовувати їх в процесі діяльності суб’єкта господарювання.

Програма дисципліни

Тема 1. Аналіз забезпеченості підприємства ресурсами та ефективності їх використання

1.1. Методика комплексного аналізу господарської діяльності. Суб’єкти, джерела інформації та інструментарій аналізу господарського аналізу.

1.2. Методика аналізу забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

1.3. Послідовність аналізу наявності та ефективності використання основних засобів.

1.4. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

Тема 2. Аналіз реалізації продукції (робіт, послуг) та витрат на її виробництво

2.1. Завдання, інформаційне забезпечення та послідовність аналізу виробництва та реалізації продукції.

2.2. Аналіз ритмічності роботи підприємства. Оцінка резервів збільшення випуску та реалізації продукції.

2.3. Методика аналізу витрат підприємства.

Тема 3. Аналіз фінансових результатів підприємства та його фінансового стану

3.1. Значення та завдання фінансового аналізу, його інформаційне забезпечення та інструментарій.

3.2. Методики фінансового аналізу.

3.3. Експрес-аналіз діяльності підприємства.

3.4. Завдання, об’єкти та методика аналізу майнового потенціалу підприємства.

3.5. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.

3.6. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

3.7. Методика аналізу ділової активності підприємства: завдання, об’єкти і етапи.

3.8. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів.

3.9. Оцінка неплатоспроможності та банкрутства підприємства.

Методичні вказівки

до вивчення тем курсу

Тема 1. Аналіз забезпеченості підприємства ресурсами та ефективності їх використання

1.1. Суб’єкти, джерела інформації та інструментарій аналізу господарської діяльності. Методика комплексного аналізу господарської діяльності.

1.2. Методика аналізу забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

1.3. Послідовність аналізу наявності та ефективності використання основних засобів.

1.4. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

Питання для самоконтролю

Суб’єкти, джерела інформації та інструментарій аналізу господарської діяльності. Методика комплексного аналізу господарської діяльності.

Самостійною наукою економічний аналіз визнаний всього чотири-п’ять десятиріч тому. Виділення економічного аналізу в спеціальну галузь знань зумовлено двома закономірностями суспільного розвитку:

ð практичною потребою в систематизації методів і методик аналізу в умовах ускладнення економічних зв’язків, необхідністю переходу від евристичних і описових методів пізнання до математичних, забезпечення достовірності інформації;

ð диференціацією наук як об’єктивною закономірністю розвитку наукової діяльності.

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Зростання кількості суб’єктів господарювання різних форм власності вимагає їх наукового групування, оскільки важливою є розробка оптимальної структури управління, яка б враховувала спільні риси й потреби керівництва, а також можливі уніфіковані напрями проведення аналітичної роботи.

Суб’єкти економічного аналізу розглядаються з двох позицій:

ð як виконавці – ті, хто безпосередньо організовує та здійснює аналітичну роботу);

ð як користувачі – ті, хто використовує результати економічного аналізу.

Виходячи з інформаційних потреб, користувачів аналітичної інформації можна розділити на дві категорії:

ð внутрішні – керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів суб’єкта господарювання;

ð зовнішні: 1) безпосередньо зацікавлені у діяльності підприємства – кредитори, контрагенти, власники, потенційні працівники; 2) непрямо зацікавлені у діяльності суб’єкта господарювання і захищають інтереси першої групи – державні органи, аудиторські служби, контролюючі державні та недержавні органи, інформаційні агентства, профспілкові служби.

Проводить аналіз безпосередньо функціональний службовець – аналітик. Його аналітичні дії погоджуються з потребами (інтересами) користувачів (як зовнішніх, так і внутрішніх).

Потреби суб’єктів аналізу є різноманітними (табл. 1.2), при цьому головним є отримання економічної інформації, що дозволяє дати точну оцінку як поточного стану об’єкта, так і очікуваних перспектив його розвитку.

Поиск по сайту: