|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хід виконання роботи. Робота виконується на установці, що зображена на рисРобота виконується на установці, що зображена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Установка для визначення інтенсивності виділення СО2 плодами та овочами
1. Зважити приблизно 1 кг плодів. 2. На дно ексикатора налити 50 –100 мл 0,1н розчину бариту для поглинання СО2, що виділяється продукцією, додати 3-8 краплі індикатора – фенолфталеїну (до появи стійкого яскраво-рожевого забарвлення). 3. Пробу покласти на решітку у верхній половині ексикатора. Закрити ексикатор кришкою. Експеримент триває 1,5 години. 4. Після закінчення зазначеного часу провести титрування бариту 0,1н розчином НСI із бюретки на 50 мл, пропущеної крізь пробку у кришці ексикатору, до зникнення забарвлення). Кришку ексикатора при цьому не знімають. 5. Провести "холостий" дослід, для цього в склянку налити 25 мл бариту, додати 2-3- краплі індикатора – фенолфталеїну залишити поряд з ексикатором на 1,5 години. Після експозиції також протитрувати 0,1н розчином НС1. 6. Обчислити кількість бариту, що прореагував з вуглекислим газом, який виділили овочі, за формулою:
де V - кількість 0,1н розчину бариту, що прореагувало з СО2, мл; V 1 - загальна кількість бариту, що внесена до ексикатору перед дослідом, мл. - поправка до титру 0,1 н розчину бариту; V 2 - кількість розчину НСI, що було витрачено на титрування бариту, який не прореагував в ексикаторі, мл; - поправка до титру 0,1 н розчину НСІ; V 3 - кількість розчину НСI, що було витрачено на титрування бариту у холостому досліді, мл. 7. Дані занести до таблиці:
Таблиця 3.1
8. За рівнянням реакції взаємодії гідроксиду барію та вуглекислого газу обчислити кількість СО2 (г), що виділяється плодами під час досліду, враховуючи, що 1 мл 0,1 н бариту, зв’язує 2,2 мг СО2:
Ва(ОН)2 + СО2 ® ВаСО3 + Н2О (7.3)
9. Розрахувати кількість СО2, що виділяє 1т продукції за добу. 10. Розрахувати тепловиділення 1т продукції за добу. Висновки:
Зробіть висновок відносно інтенсивності дихання плодів під час зберігання.
Контрольні питання:
1. Перебіг яких біологічних процесів характеризує інтенсивність дихання? 2. Якими рівняннями реакції можна охарактеризувати процес дихання плодів та овочів? 3. З чим пов'язане тепловиділення плодів та овочів? 4. Для яких цілей розраховують тепловиділення? 5. Яким методом в лабораторії проводилося визначення вуглекислого газу, що виділяється плодами? 6. Наведіть рівняння хімічної реакції між вуглекислим газом та гідроксидом кальцію. 7. Як по рівнянню реакції обчислити кількість вуглекислого газу, який виділяє 1т продукції за добу? 8. Як обчислити тепловиділення 1 т продукції за добу? 9. Які фактори впливають на біохімічні процеси під час зберігання? 10. Проаналізуйте процес карбоксилування. 11. Поясніть переваги способу РГС. 12. Які типи газових сумішей Ви знаєте? 13. Які методи створення зміненого складу газової середи Ви знаєте? 14. На які фактори впливає зниження вмісту кисню під час зберігання плодів?
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |