Хід виконання роботи. 1. Приготувати зразки плодів та ягід (тих, що випробуються та стандартних)

1. Приготувати зразки плодів та ягід (тих, що випробуються та стандартних). Покласти їх у посуд із матеріалу, що не дає флюорес­ценції.

2. Включити освітлювач у мережу, поставити тумблер у положення Вкл і натиснути пускову кнопку. Через 2-3 с кнопку відпустити.

3. На основу покласти дослідні зразки та стандартний. За флюоресценцією методом порівняння провести дослідження.

4. Отримані дані занести до таблиці 9.1.

5. Після проведення аналізу освітлювач відключити від електрич­ної мережі.

Висновки. Зробіть висновки відносно якості плодів та ягід, що були проаналізовані люмінесцентним методом.

Таблиця 9.1

Контрольні питання:

1. На чому заснований люмінесцентний метод аналізу?

2. Яка природа люмінесценції?

3. Які види люмінесценції ви знаєте?

4. Для яких цілей застосовується люмінесцентний метод у хар­човій промисловості?

5. Якими приладами користуються для люмінесцентного аналізу?

6. Наведіть приклад флуоресценції здорових і ушкоджених плодів та ягід?

Лабораторна робота № 10

Мета лабораторної роботи: оволодіння технікою визначення стійкості до анаеробіозу різних видів плодів.

Теоретична частина

При зберіганні плодів та ягід в упаковці з полімерних плівок спостерігається в різній мірі недостатність кисню. Отже, дихальний газообмін плодів та овочів повинен проходити в умовах більш-менш повного анаеробіозу (аноксианабіозу), до якого різні сорти та види стійки неоднаково. Для визначення стійкості плодів до анаеробіозу засто­совують спеціальний прилад, що зображено на рис. 10.1. Він складається із ємності для об'єктів зберігання, що закривається металевою чи скляною пластиною з газовідвідною трубкою. До трубки гумовим шлангом приєднується U-подібний манометр, заповнений водою, яка підфарбована пермангана­том калію.

Рис.10.1. Прилад для визначення стійкості плодів та ягід до анаеробіозу.

Після заповнення судини плодами і забезпечення гер­метичності спостерігають за тиском. Тиск спочатку знижується, і встановлюється так званий негативний тиск, після цього він підви­щується, досягає первинного рівня, а потім значно перевищує його. Зниження тиску, менше ніж атмосферний, мабуть зумовлено тим, що вит­рати плодами кисню не компенсуються виділенням вуглекис­лого газу, бо він може адсорбуватися клітинами об'єкту зберігання.

Рис. 10. 2. Стійкість яблук до анаеробіозу.

1 - нестійкий сорт Антонівка

2 - стійкий сорт Пепін шафраний.

Завдяки цьому в ємності створюється розрядження. Наступне підвищення тиску обумовлюється переходом тканин до анаеробного обміну, що нас­тає внаслідок недостатності кисню в ємності. Між характером кривої зміни тиску і строком зберігання плодів в умовах анаеробіозу існує певна залежність: чим довше період негативного тиску і чим він більше, тобто, чим більша площа фігури, обмеженої кривою негативного тиску (рис. 10.2), тим більш стійкі плоди до зберігання при недостатній кількості кисню.

Поиск по сайту: