|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Принципи та послідовність проведення аналізу ризиківДоцільність прийняття конкретного управлінського рішення в природі якого закладений певний ступінь ризику, може бути виявлена шляхом аналізу і оцінки ризику. Це означає, що для ефективного управління необхідно знати не тільки про можливий підприємницький ризик, але і зуміти зробити його якісний аналіз і оцінку. Аналіз підприємницьких ризиків доцільно проводити по декількох основних напрямках наявність яких обумовлена: · специфічними особливостями суб’єкта підприємництва; · особливостями зовнішнього середовища в якому підприємство функціонує і яке знаходиться в процесі постійного розвитку. В найбільш загальному виді принципи аналізу ризику зводяться до наступного: 1. Величина втрат від різних видів ризику не залежить один від одного. Це означає, що в тому випадку, коли один з видів ризику переходить в категорію реалізованого, то втрати у випадку реалізації інших ризиків не змінюються. 2. Реалізація визначеного виду ризику не обов’язково збільшує або зменшує ймовірність виникнення іншого виду ризику. 3. Максимально можливий збиток у випадку реалізації конкретного ризику не повинен перевищувати фінансових можливостей господарюючого суб’єкта. У загальному випадку аналіз ризику здійснюють у наступній послідовності: 1) виявлення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику; 2) аналіз виявлених чинників; 3) оцінювання певного виду ризику за двома підходами: а) визначення фінансової доцільності (ліквідності); б) визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів); 4) встановлення допустимого ступеня ризику; 5) аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику; 6) розробка заходів щодо зниження ступеня ризику; 7) вибір найбільш прийнятних варіантів рішень. На рисунку 2.1 наведена схема логічного процесу аналізу ризику під час прийняття управлінських рішень. Рис. 2.1. Логічний процес аналізу ризику В результаті реалізації ризиків в підприємницькій діяльності можуть виникнути ті чи інші втрати, які можна згрупувати в такі види: 1. фінансові втрати – це прямий грошовий збиток, що може бути нанесений підприємству внаслідок реалізації визначеного ризику або групи ризиків. 2. матеріальні втрати – це непередбачені планом розвитку підприємства додаткові витрати чи прямі втрати виробничих засобів. 3. втрати часу – це такі втрати, що пов’язані з нераціональним його використанням внаслідок виникнення визначених видів ризиків. Втрати часу розділяють на дві групи втрат: · трудові втрати – втрати робочого часу, які викликані випадковими обставинами; · неефективна організація – це такі втрати, що виникають у тому випадку, коли процес підприємницької діяльності здійснюється повільніше, ніж це було узгоджено раніше. 4. соціальні втрати – це такі види втрат, що пов’язані з нанесенням збитку здоров’ю і життю людей. 5. збутові втрати – втрати, які пов’язані зі зміною відношення покупців до виробленого підприємством продукту в бік переваги продуктам інших підприємств або інших продуктів. 6. екологічні втрати – це нанесення шкоди навколишньому природному середовищу. Ці витрати поділяються на прямі і непрямі: · прямі – це втрати, що виникають безпосередньо на підприємстві і воно відчуває на собі їх вплив через короткий проміжок часу; · непрямі втрати – виникають в тому випадку, якщо шкідливий вплив на навколишнє середовище буде впливати на діяльності підприємства через тривалий час. 7. морально-психологічні втрати – обумовлені тим, що будь-яке підприємство є складною соціальною системою і порушення рівноваги цієї системи може привести до небажаних наслідків. Аналіз ризиків здійснюють з точки зору їх якісної та кількісної оцінки. Якісний аналіз є найбільш складним і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції в даній сфері економічної діяльності. Його головна мета - визначити чинники ризику, області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики. Кількісний аналіз ризику, тобто кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду діяльності (проекту) в цілому, що є теж досить складною проблемою. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |