Сутність і функції страхування

Офіційне тлумачення терміну страхування в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів».

У Законі зафіксовано головні елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування – захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Наголошується, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах. Виокремлюються джерела грошових коштів, що є ресурсами для страхових виплат.

Водночас ретельне вивчення поняття страхування і зіставлення різних його тлумачень, які містяться в наукових працях, показують, що офіційне визначення терміна дещо перевантажене правовими аспектами.

Страхування є, насамперед, системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де, з одного боку, діють страхувальники, а з іншого – страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням.

Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища. Саме в такій площині страхування розглядається у працях учених багатьох країн ринкової орієнтації. Поняття страхування є неповним і тоді, коли воно не передбачає надійності і превентивного спрямування захисту.

Страхування – це двосторонні економічні відносини, які полягають у тому, що страхувальник, сплачуючи грошовий внесок, забезпечує собі (чи третій особі) у разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати з боку страховика, який бере на себе певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розмішує резерви, вживає превентивні заходи, спрямовані на зменшення ризику, а при потребі перестраховує частину своєї відповідальності.

Основними суб’єктами страхування є:

– страховики;

– страхувальники;

– застраховані.

Страховики - це спеціальні організації створені у формі акціонерного, командитного чи повного товариства, які здійснюють страхову діяльність на основі одержаної в установленому порядку ліцензії.

Страхувальники - це юридичні і дієздатні фізичні особи, які уклали з страховиком договір страхування чи є страхувальниками, відповідно до чинного законодавства. Факт укладання договору страхування може посвідчуватись страховим полісом або сертифікатом.

Застрахований - це юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо сплачує страхові внески за умовами особистого страхування.

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси пов’язані із:

1) життям;

2) здоров'ям:

3) працездатністю:

4) володінням, користуванням чи розпорядженням майном:

5) відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди іншій особі чи майну іншої особи.

Сутність страхування проявляється у його функціях:

1) ризиковій;

2) попереджувальній;

3) ощадній;

4) контрольній.

Ризикова функція страхування полягає у переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки здійсненого чи реалізованого збитку зумовленого подіями, перелік яких передбачений чинним законодавством чи договором страхування. Чим більший рівень ризику, тим більша ціна страхового захисту. В процесі реалізації цієї функції відбувається відшкодування збитків потерпілим від страхової події, а також відновлення продуктивних сил чи добробуту населення. Ця функція ще називається відновлюваною.

Попереджувальна (превентивна) функція реалізується в процесі здійснення комплексу заходів, направлених на попередження страхових випадків і мінімізацію наслідків трагічних подій. В тому числі, фінансування заходів недопущення чи зменшення негативних наслідків нещасних випадків, аварій. Сюди відносяться правові застереження передбачені законодавством чи договором страхування. Заходи направлені на попередження страхового випадку і мінімізацію збитків називають превенцією. Для реалізації цієї функції страховик може створити особливий грошовий фонд запобіжних заходів.

Ощадна функція використовується при особистому страхуванні громадян. При цьому передбачено укладання договорів, які передбачають виплату застрахованим певних сум в разі дожиття ними певного віку чи настання певних подій.

Контрольна функція полягає в дотриманні суворого цільового формування і використання коштів страхового фонду. На підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правилами проведення страхових операцій, а також контроль дотримання страхувальником протипожежних правил і умов утримання застрахованого майна.

Поиск по сайту: