Метод експертних оцінок

Якщо для оцінки ризику невистачає статистичних даних, або є сумнів у їх вірогідності можна застосовувати метод, що використовує досвід та інтуїцію фахівців. Такий метод називають методом експертних оцінок (евристичний метод) і який реалізується шляхом обробки думок професіоналів.

Експертні оцінки можуть здійснюватись як за бальною системою, так і в конкретних кількісних показниках.

Особливістю експертних методів є відсутність строгих математичних доказів оптимальності отриманих рішень. Загальною спрямованістю експертних процедур, є використання людини як вимірювального приладу для одержання кількісних оцінок досліджуваних процесів.

Загальна схема експертного методу включає такі основні етапи:

1) підбір експертів і формування експертних груп;

2) формування питань і складання анкет;

3) робота з експертами;

4) формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів;

5) аналіз і оброблення експертних оцінок.

У практичній діяльності застосовуються як індивідуальні, так і групові (колективні) експертні оцінки.

Особливістю індивідуальної експертизи є оперативність одержання інформації для ухвалення рішення і відносно невеликі витрати. Недоліком індивідуальної експертної оцінки є високий рівень суб’єктивності і, як наслідок, відсутність впевненості у вірогідності отриманих оцінок.

Для групових експертних оцінок характерна суб’єктивність і рішення прийняті на їх основі, пов’язані з більшою ймовірністю здійснення. Використовуючи групові експертні процедури, припускають, що при рішенні проблем в умовах невизначеності думка групи експертів надійніша ніж думка окремого експерта.

За допомогою цього методу може успішно розв’язуватись ряд завдань управління ризиком:

· виявлення джерел і причин ризиків, встановлення усіх можливих ризиків;

· вибір напрямів і шляхів зниження ризику;

· формування повного набору і якісне оцінювання варіантів, що використовують різні способи зниження ризику чи їхню комбінацію.

Існує кілька різновидів евристичних методів. Найбільш відомий – метод Дельфі – характеризується анонімністю і керованим зворотнім зв'язком. Мета анонімності - уникнути групового обговорення і тиску думки авторитетних осіб. Метод Дельфі найбільш доцільний при кількісних оцінках окремих ризиків і всього проекту в цілому – визначенні ймовірності настання ризикових подій. Оцінці величини втрат, ймовірності зменшення втрат у визначений інтервал і т.п.

Оцінка ризику здійснюється поетапно:

1. Ранжування – виділення оціночних критеріїв і їхнє ранжування стосовно конкретної ситуації;

2. Зважування – визначення вагових характеристик оціночних критеріїв для кожного з можливих показників;

3. Комплексна оцінка – комплексна оцінка ситуації з урахуванням рангів і вагових характеристик оціночних критеріїв і прийняття рішень.

Крім методу Дельфі застосовується в міжнародній практиці методика Швейцарської банківської корпорації і методика Бері. Специфічною особливістю даних методів є визначення ступеня ризику економіки всієї країни без врахування специфіки різних напрямків підприємницької діяльності.

Поиск по сайту: