Основні поняття у страховій справі

Страховий захист – це відношення з приводу подолання чи відшкодування збитків, які нанесені конкретним об'єктам.

Страховий ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка мас ознаки ймовірності і випадковості виникнення.

Страховий випадок – це подій, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми страхування застрахованому чи третій особі.

Застрахований – це фізична особа, життя, здоров'я іпрацездатність якої є об'єктом страхового захисту. Застрахований одночасно може бути і страхувальником, якщо сплачені страхові внески в умовах особистого страхування. В деяких випадках в якості страхувальника можуть виступати одні особи, а застрахованими – інші, що вказується в договорі страхування.

Страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик, згідно умов страхування, зобов'язується провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, яка виплачується по особистому страхуванню.

Страховий внесок – це плата в грошових одиницях сукупної страхової суми.

Страхове поле – це максимальна кількість об'єктів, яку можна застрахувати При майновому страхуванні за страхове поле приймається або число власного майна, або кількість належних до страхування об'єктів. Страхове поле по особистому і соціальному страхуванні - це число робітників, службовців, які можуть бути застраховані на підприємстві, в організації чи території.

Страхове відшкодування – це грошова сума, яку виплачує страховик за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку.

Тарифна ставка – ціна страхового ризику і інших витрат, які адекватні грошовому виразу зобов'язання страховика при укладанні договору страхування.

Перестраховик – це страхова організація, яка приймає перестрахування відповідних об'єктів. Воно використовується при великих ризикованих операціях і для необхідності концентрації страховиком значного сукупного страхового фонду.

Ст рахове забезпечення – це відношення страхової суми до вартості застрахованого майна.

Страховий портфель – це фактична кількість застрахованих осіб, об'єктів чи діючих договорів страхування на даній території чи підприємстві. Процентне відношення страхового портфеля до страхового поля дає показник процентного охоплення страхового поля.

Страховий збиток – це вартість повністю загиблого чи ступеня обезцінення частково пошкодженого майна за страховою оцінкою.

Форми страхування

За формами проведення страхування може бути обов'язковим і добровільним. Суспільство в особі держави встановлює обов'язкове страхування, тобто обов'язковість у встановленні відповідним колом страховиків фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодувань матеріальних збитків стосується інтересів не лише особи, що постраждала, але й суспільних інтересів. Тому обов’язковому страхуванню підлягають соціальне страхування, страхування державних підприємств, страхування будівель і деяких сільськогосподарських тварин, страхування пасажирів залізничного, авіа, морського і річкового транспорту, страхування відповідальності власників транспортних засобів, окремих категорій службовців та деякі інші види страхування. Обов'язкова форма страхування здійснюється в силу вимог закону чи іншого нормативного акту, згідно з яким страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об’єкти, а страхувальник вносити визначені страхові платежі. Законодавчими чи нормативними актами, що регламентують застосування певного виду страхування встановлюють сукупність об’єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню, страхові організації, які проводять це страхування, порядок обчислення тарифних ставок, періодичність сплати страхових внесків, обсяг страхової відповідальності, тощо.