Розвиток ринку страхових послуг в Україні

Страховий ринок (СР) – це особлива форма грошовий відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга - страховий захист, формується попит і пропозиція на неї. На страховому ринку виникає потреба у наданні грошової допомоги потерпілим у випадку настання не передбачуваних несприятливих подій. На ринку проходить формування і розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства. Суб'єктами страхового ринку є:

· страховики;

· страхувальники;

· застраховані.

Атрибутами страхового ринку є продавець, покупець, товар ціна і реалізована свобода у виборі товару чи послуги. Продавцями страхової послуги можуть виступати

· страховики, які безпосередньо укладають угоди страхування;

· перестраховики, які приймають на себе частину значних ризиків за відповідну винагороду;

· посередники між страховиками і страхувальниками.

Кожна категорія продавців страхових послуг може бути представлена різними формами власності (державна, акціонерна, кооперативна, приватна)

Посередниками в проведенні страхування є брокери і страхові агенти. Страхові агенти укладаються угоди добровільного страхування зі страхувальниками від особи страховика, пояснюють правила і умови страхування, допомагають страхувальнику оформити відповідні документи при настанні страхової події для отримання страхової суми.

Брокери, на відміну від страхових агентів, діють від особи і інтересах страхувальника.

Покупцями страхових послуг можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, якщо це не суперечить правилам і умовам даного виду страхування. Страхова послуга може бути надана на основі договору про добровільне страхування і на основі закону при обов'язковому страхуванні.

Специфічний товар, який пропонується на страховому ринку, є саме страхова послуга. Як і будь-який товар страхова послуга має споживчу і мінову вартість. Споживчою вартістю є забезпечення страхового захисту. Міновою вартістю є ціна страхової послуги. В умовах конкуренції ціна є об'єктом угоди і вона змінюється в певних межах. Верхня межа ціни визначається потребами страховика. Нижня межа визначається за принципом еквівалентності страхових відносин, який передбачає рівність між поступленнями від страхувальника і виплатами страхових відшкодувань і страхових сум. Купівля/продаж страхових послуг оформлюється укладенням договору страхування. На підтвердження цього видається страхове свідоцтво. Оскільки виплата страхового покриття має імовірнісний характер, страхувальник в момент укладення договору кредитує страховика. Перелік видів страхування, яким може скористуватися страхувальник, являє собою асортимент. Становище на страховому ринку визначається дією багатьох факторів:

· ризикова ситуація,

· грошові доходи страхувальника;

· страховий тариф,

· пропозиція страховихпослуг

Умови реалізації страхових послуг, які складаються на конкретному ринку в даний час, називаються кон'юнктурою. Кон'юнктура характеризує в першу чергу ступінь збалансованості попиту і пропозиції страховихпослуг і залежно від їх співвідношення може бути сприятливою чи несприятливою як для страховика, так і для страхувальника.

У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8-12 % валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівняний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій.

Український страховий ринок порівняно з провідними країнами, де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування. Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала.

Ухвалення Закону України “Про страхування”, реалізація положень цього Закону через низку Постанов і Розпоряджень КМУ, ухвалення Програм розвитку страхового ринку України сприяють активізації розвитку страхового ринку України і поступового його інтегрування у світовий.

Поиск по сайту: