Методичні вказівки щодо виконання завдання. 1.Уважно ознайомитись із теоретичним обґрунтуванням практичної роботи, законспектувати у зошит для практичних робіт головні визначення і положення

1.Уважно ознайомитись із теоретичним обґрунтуванням практичної роботи, законспектувати у зошит для практичних робіт головні визначення і положення.

2. Р озглянути запропоновану ідеальну модель менеджера. На Вашу думку, які вона містить переваги і які недоліки?

3. Ситуаційне завдання. Майстер працював до пізньої ночі: необхідно було закінчити роботу над замовленням. Керівник зранку скликав зібрання, на яке майстер запізнився. Керівник був обурений і негативно висловився на його адресу. Як би Ви поступили в такій ситуації на місці керівника, на місці майстра?

4. Ситуаційне завдання. Майстер, привласнюючи собі раціоналізаторську пропозицію працівника, запевняв його в її непридатності. Це повторювалось декілька разів. Працівник довідався про це. Це стало відомо іншим працівникам. Яка Ваша думка про таку ситуацію?

5. Зробити загальні висновки щодо виконання практичної роботи.

За дослідженням Інституту Гэллапа, у системі управління США виділяють п'ять основних вимог, що гарантують успіх у роботі будь-якого менеджера:

Виконуючи свої повсякденні обов'язки, менеджер спілкується з різноманітними категоріями осіб. Насамперед, це партнери. Іноді вони можуть бути дуже неприємними, що висувають безглузді вимоги і навіть загрозливими, але в будь-якому випадку поводитись з ними потрібно коректно, не показуючи дратування. Інша категорія людей, із якими доводиться спілкуватися, - керівники різноманітного рангу. У розмовах із ними виражатися потрібно чітко і недвозначно, притримуватися тільки фактів або власних міркувань, коротко викладати думки. Ставлячи якусь проблему, найкраще відразу ж запропонувати варіант її рішення, щоб бос не займався нею від початку до кінця. Взагалі, найкраще велику частину його роботи взяти на себе - він цього не забуде. З підлеглими спілкування повинно бути у вищій мірі довірчим і доброзичливим - від них, як відомо у вирішальному ступені залежить доля менеджера. І нарешті, менеджер постійно спілкується з колегами - керівниками інших підрозділів. Прямого впливу на них він зробити не може і тут в особливій мірі потрібно вміти вести переговори, торгуватися і переконувати.

Як стати лідером?

Лідер повинний бути оптимістом.

Лідер любить людей.

Лідер повинен бути сміливим.

Лідер має широту поглядів.

Керівник повинний бути рішучим.

Лідер тактовний і уважний.

Справедливість - теж важлива риса лідера.

Лідер завжди чесний.

Лідер честолюбний. Він радіє не тільки за себе, але і за досягнення співробітників і розділяє їхній успіх. Він надихає в такий спосіб інших своїм ентузіазмом і енергією, і всі встигають по службі.

Лідер послідовний і скромний.

Лідер повинний бути наставником.

Лідер упевнений у собі.

Існує два психологічних типи лідерів: "гравці" і "відкриті".

Перші - «гравці» - зовнішньо виглядають ефектними, надійними, гнучкими. Вони вміють "пускати пил в очі", а тому швидко змінюють позиції, слідуючи винятково своїм інтересам. На ділі вони не вміють працювати з повною віддачею і погано справляються з проблемами.

"Відкриті" лідери не настільки помітні, але вони послідовні; беруться за будь-яку саму важку справу, прагнуть сумлінно в усе вникнути, чим завойовують міцну довіру і повагу на довгий час. Вони теж гнучкі та діють з урахуванням обставин, але живуть не сьогоднішнім днем, а спрямовані в майбутнє. Саме вони є істинними лідерами, що володіють незаперечним авторитетом у своїх підлеглих.

Підлеглим імпонує керівник, що бере на себе відповідальність, що сміло приймає рішення, що чесно визнає помилки. Росту авторитету сприяє також толерантність до слабостей людей, що не заважають роботі.

Авторитет здобувається довго, а губиться швидко. І головні причини цього - бездіяльність і перестраховка. Помилки ж на авторитет практично не впливають - від них ніхто не застрахований, а виправити їх при бажанні не важко.

Звичайно авторитетний лідер - керівник від природи. Але що ж робити, якщо його немає? Можна, нехай на час, поставити на чолі діла просто розумного, добре навченого спеціаліста. А для того щоб такого безпомилково підібрати (лідери з'являються самі!), потрібно знати якості, що йому в обов'язковому порядку повинні бути притаманні. Але саме головне - менеджер повинен мати вміння керувати, організовувати і підтримувати роботу колективу, бути готовим до дій, ризику. Він повинен уміти визначити об’єм своїх службових повноважень, можливість діяти незалежно від керівництва, спонукати людей до покірності, позбуватися баласту, а тим, що залишились допомогти стати самими собою, а не підминати під себе. Для цього менеджер повинен мати толерантність до слабостей людей, що не заважають працювати, і нетерпимість до всього, що перешкоджає успішному рішенню завдань, що стоять перед ним і колективом.

Потрібно мати на увазі, що не існує і не буде існувати менеджера, що володіє універсальними здібностями й однаково ефективно діючого в будь-якій ситуації.

Розглянемо ідеальну модель менеджера, розроблену "Чейз Манхеттен Бенк". Вона має в собі раціональний розподіл особистих і ділових якостей менеджера, що слугують для ефективної організації його праці.

Поиск по сайту: