|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИТЕМА 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Теоретичні засади Основу забезпечення стабільної діяльності будь-якої складної системи, в тому числі і виробничо-господарської, складає інформація. Стосовно фінансового менеджменту це правило можна виразити формулою: “інформація – гроші”. Від достовірності та оперативності отримання та обробки інформації залежить ефективність прийняття управлінських рішень в області формування обсягу витрат виробничих ресурсів, вибору альтернативних проектів, пошуку та використання внутрішніх джерел розвитку діяльності господарюючих суб’єктів. До системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту відносяться показники, що характеризують внутрішнє становище підприємства та зовнішнє середовище. Зовнішнє інформаційне середовище формують показники загальноекономічного розвитку країни, кон’юнктури фінансового ринку, діяльності контрагентів та конкурентів тощо. Ця інформація необхідна фінансовому менеджеру для оцінки стану та прогнозів фінансово-кредитної політики держави,: політики емісії грошей, врахування інфляційних процесів ставки центрального банку, змін в податковому законодавстві, спостереження за динамікою цін на сировину, матеріали, енергоресурси, готову продукцію тощо. При добре розвинутих фінансово-кредитній системі і фондовому ринку велику роль в прийнятті ряду інвестиційних і фінансових рішень менеджером мають такі фактори, як котування цін на основні види фондових інструментів (акції, облігації, казначейські зобов'язання, векселі, тощо), кредитні і депозитні ставки окремих комерційних банків, офіційні курси окремих валют і т.д. Немала роль належить інформації про рейтинг банків, страхових компаній, що друкується в пресі. Система внутрішніх показників базується на даних фінансового та управлінського обліку підприємств. При цьому необхідно підкреслити, що згідно міжнародним стандартам обліку останній розподіляється на податковий, фінансовий та управлінський. Інформація всіх трьох напрямків обліку використовується при прийнятті рішень в області фінансів. При цьому враховується цільова спрямованість кожного. Так, податковий облік призначений для визначення суми податку на прибуток та контролю за його сплатою. Він має свої правила здійснення згідно Закону "Про внесення змін в закон про оподаткування прибутку підприємств” та доповнень до нього. Фінансовий облік дозволяє оцінювати реальну ситуацію фінансового стану на підприємстві, його результати і методика не залежать від правил і вимог податкового законодавства. Фінансовий облік формується за даними діяльності підприємства в цілому. На протилежність йому управлінський облік надає інформацію для планування, контролю та прийняття рішень на рівні структурних підрозділів підприємства. Він суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, орієнтованого на складання фінансової (бухгалтерської) звітності. Ці відмінності подано в табл. 1.1 Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку
Інформація фінансового обліку представлена в спеціальних стандартизованих формах. Основними із них є: "Баланс підприємства", "Звіт про фінансові результати", "Звіт про рух грошових коштів". Баланс показує, якими коштами і джерелами фінансування володіє підприємство і як використовуються дані кошти. Балансовий звіт характеризує фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Частина пасиву балансу промислового підприємства формується, виходячи з прогнозованої оборотності кредиторської заборгованості. На величину активу балансу впливають обсяг дебіторської заборгованості й обсяг інших оборотних коштів, що визначаються при складанні відповідних бюджетів. Розбіжність у прогнозах активу і пасиву балансу дає уявлення про недостачу або надлишок коштів для фінансування підприємства, Тобто, якщо актив балансу більше пасиву, то підприємству необхідні додаткові кошти для фінансування його потреб, що можуть бути отримані шляхом залучення позикових або додаткових власних коштів. Перевищення пасиву над активом балансу означає зв'язаність частини коштів у безнадійній дебіторській заборгованості. "Звіт про рух грошових коштів" є порівняльно новим документом фінансового обліку, який введено до звітності згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку. Складання цього документу здійснюється двома методами: непрямим та прямим, які мають специфіку. Непрямий метод складання цього інформаційного документу забезпечує оцінку ретроспективи, і дозволяє визначити, що було джерелом притоку грошових коштів підприємства за звітний період часу і на які цілі ці грошові кошти витрачалися. Прямий метод формування “Звіту поро рух грошових коштів” має інше призначення. Він дозволяє побудувати прогнозні притоки та відтоки грошових коштів. В міжнародній практиці "Звіт про рух грошових коштів", що формується з використанням прямого методу, отримав назву "Касовий кошторис", "Кошторис готівки" або "Платіжний календар". Непрямий метод складання "Звіту про рух грошових коштів" дозволяє проаналізувати зміну обсягів коштів між двома датами складання фінансової звітності (квартали, роки) – початковою та кінцевою датами. Формування звіту з використанням цього методу умовно можна розбити на три етапи. На першому етапі класифікуються підсумкові зміни в балансі за період, що розглядається. При цьому частина цих змін свідчить про збільшення (притоки) грошових коштів, а частина – про зменшення (відтоки) коштів. Ці зміни можна подати у вигляді наступних балансових схем (див. рис. 1.1).
Рис. 1.1. Схеми класифікації підсумкових змін в балансі. В результаті класифікації та вивчення даних балансу визначаються та формуються: а) джерела збільшення (притоку) грошових коштів, до яких належать: чисте зменшення будь-якої статті активу (за виключенням грошових коштів та основних засобів); загальне зменшення основних засобів (див. Примітку); чисте збільшення будь-якої статті зобов’язань; надходження коштів від продажу акцій (паїв); б) напрямки використання грошових коштів, які характеризуються: чистим збільшенням будь-якої статті активів (за виключенням грошових коштів та основних засобів); загальним збільшенням основних засобів (див. Примітку); чистим збільшенням будь-яких зобов’язань; погашенням (викупом) акцій (паїв).
Примітка: Зміна суми по статті "Основні засоби" залежить від кількох факторів. До них належить, перш за все, відображена в балансі вхідна та вихідна їх залишкова вартість. При цьому вартість основних засобів на кінець періоду залежить від динаміки їх введення та виведення, а також нарахованої за період амортизації. Тому загальна формула визначення змін в основних засобах має такий вигляд: (1.1) де: ΔОЗ – зміна вартості основних засобів; ОЗпоч – вартість основних засобів на початок періоду; ОЗкін – вартість основних засобів на кінець періоду; А – амортизаційні нарахування за період. Якщо результат за розрахунками (1.1) буде мати позитивний знак, маємо загальне збільшення вартості основних засобів і отримана сума відноситься до напрямків (відтоків) використання грошових коштів. Якщо ж результат буде мати від'ємний знак, маємо загальне зменшення вартості основних засобів і отримана сума відноситься до джерел (притоків) грошових коштів. На другому етапі вивчаються зміни та фактори в "Звіті про фінансові результати" з розподілом останніх на такі, що сприяли збільшенню грошових коштів (амортизаційні нарахування та прибуток), та такі, що призвели до зменшення грошових коштів (наприклад: виплата дивідендів, сплата штрафів та інших платежів із прибутку згідно чинного законодавства). Якщо в якості джерела (притоку) грошових коштів використовується прибуток до сплати податків на прибуток, то в відтоках грошових коштів вказується сума нарахованого податку на прибуток. На третьому етапі здійснюється об'єднання інформації, отриманої на двох перших етапах, та складається загальний “Звіт про рух грошових коштів" за період. Ситуація 1.1. Розглянемо виконання описаних операцій на прикладі умовного підприємства, яке має наступні дані “Балансу підприємства” та “Звіту про фінансові результати" (таблиця 1.1 і 1.2). В даному випадку для спрощення розрахунків використовується баланс, в якому статті активу агреговані за ступенем ліквідності, а зобов’язання в пасиві - за терміном їх погашення. ”Звіт про фінансові результати" подано в формі, що відповідає міжнародним стандартам обліку. Його відмінність від вітчизняних стандартів полягає в тому, що окремо виділено суму змінних витрат (собівартість реалізованої продукції) та суму постійних витрат, до яких віднесено окрім традиційних адміністративних витрат суми нарахованої амортизації та суми сплати процентів за кредит. Таблиця 1.1. Баланс станом на початок двох суміжних кварталів та відхилення (зміни) в його статтях (тис. грн.)
Таблиця 1.2 Звіт про фінансові результати (тис. грн.)
Об'єднавши інформацію двох форм звітності згідно з вищеописаними правилами, складаємо звіт про рух грошових коштів таким чином, щоб виділити джерела (притоки) та напрямки (відтоки) використання грошових коштів (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 Звіт про рух грошових коштів (тис. грн.)
Зміна суми статті "Основні засоби" визначається за формулою (1.1) і в даному випадку складає: Тобто, в нашому прикладі маємо відтік грошових коштів, пов’язаний очевидно з перевищенням суми придбання основних засобів над сумою їх вибуття в звітному періоді. Висновок: Підприємство завдяки вивільненню грошових коштів, яке відбулося внаслідок скорочення дебіторської заборгованості, залучення короткострокових кредитів банку, отриманого в результаті виробничо-господарської діяльності прибутку та поверненню суми авансованого капіталу в основні засоби (амортизації) змогло здійснити довгострокові фінансові вкладання (інвестиції), виплатити дивіденди, придбати додатково основні засоби та збільшити запаси, а також погасити зобов’язання перед бюджетом.
ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ Теоретичні засади Прямий метод визначення прогнозних даних документу про рух грошових коштів використовується, як вказувалося раніше, для отримання даних, які характеризують майбутні притоки і відтоки грошових коштів. Його можна складати, відображуючи весь обсяг надходжень та витрат в розрізі окремих видів господарської діяльності та по підприємству в цілому. “Звіт про рух грошових коштів”, складений з використанням прямого методу, вказує на момент (місяць, квартал, рік) та прогнозну суму грошових коштів, які будуть в залишку на розрахунковому рахунку, або їх недостатність. Загальна модель для визначення руху грошових коштів при цьому має наступний вигляд: Таблиця 1.5 Елементи моделі визначення руху грошових коштів прямим методом
На основі цього документу можна виконати прогнозування балансу та звіту про фінансові результати на певну дату. Разом три документи (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів) складають зміст фінансового розділу бізнес-плану. Для складання прогнозного звіту про рух грошових коштів доцільно попередньо будувати окремі платіжні графіки: графік притоків грошових коштів та графік відтоків грошових коштів. При цьому слід мати на увазі, що чим віддаленіший період складання прогнозних потоків, тим менш точними будуть показники. Тому рекомендується будувати такі графіки на перший рік з розподілом потоків на місячні інтервали, на другий рік – з розподілом на квартальні інтервали і в цілому на третій рік. Розглянемо методику складання прогнозних потоків грошових коштів, використовуючи при цьому в певній мірі спрощений варіант. А саме, не будемо розподіляти потоки на види діяльності, обсяг продажів (реалізації) приймемо вже звільненим від ПДВ та акцизного збору, податок на прибуток спрогнозуємо до сплати один раз в квартал (в наступний після закінчення поточного кварталу місяць). Ситуація 1.2 Складання першого графіку – графіку притоків грошових коштів слід розпочинати з визначення: а) обсягів продажу (відвантаження) продукції, послуг, робіт та правил (нормативів) погашення (інкасації) дебіторської заборгованості; б) прогнозних надходжень грошових коштів від позаопераційної (інвестиційної та фінансової) діяльності (продажу цінних паперів, майна; залучення короткострокових та довгострокових кредитів банку, тощо). Приклад такого графіку з необхідними розрахунками наведено в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
В) Графік інших періодичних (непостійних) виплат ГК
Продовження таблиці 1.6
Примітка: сума 294,0 містить у собі 254,0 надходжень від продажу товарів і послуг і 40,0 від продажу активів Продовження таблиці 1.6
3) Прогнозний баланс на 30 06 поточного року
Ситуація 1.3 Для створення фірми власники вкладають у статутний фонд капітал у розмірі 200 000 грн. Фірма планує виготовляти і продавати за рік 10 000 пар взуття за ціною 80 грн. за пару. Заробітна плата управлінського персоналу буде складати 68 000 грн. за рік, а робітників – 150 000 грн. за рік. Вартість сировини для виробництва однієї пари взуття становитиме 20 грн. Для відкриття фірми необхідно залучити інвестиції на суму 900 000 грн. Це пов'язано з тим. що вартість будинку складає 400 000 грн. (корисний термін служби 40 років), вартість устаткування – 500 000 грн. (термін служби 5 років). Банк, який обслуговуватиме фірму готовий надати довготерміновий кредит у розмірі 720 000 грн. на таких умовах: 1.Фінансування будинку здійснюється за рахунок позички під нерухомість на суму 400 000 грн. Процентна ставка на цю позику складає 10 % річних і виплачується наприкінці року. Позика повинна бути погашена протягом 20 років, а кожен платіж здійснюється наприкінці року. 2.Устаткування фінансується позикою на суму 300 000 грн. Процентна ставка на цю позику складає 10 % і виплачується наприкінці року. Позика повинна бути погашена протягом 5 років, кожен платіж здійснюється наприкінці року. 3.Інші 20 000 грн. призначені для придбання сировини і виплати заробітної плати. Ці кошти є короткотерміновою позичкою і надаються фірмі на один рік. Вся сума короткотермінового кредиту та 10 % річних процентів повинні бути погашені наприкінці року. Скласти баланс на початок і кінець періоду, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів. Розв'язок: Згідно з операціями, які мали місце до початку роботи фірми, складемо базовий баланс (табл. 1.7) Таблиця 1.7 Базовий баланс на початок року. (грн.)
За операціями, що повинні відбутися протягом першого року роботи фірми складемо прогнозний Звіт про фінансові результати за рік (табл. 1.8) Таблиця 1.8 Звіт про фінансові результати (грн.)
На базі даних, отриманих при складанні “Звіту про фінансові результати”, спрогнозуємо “Звіт про рух грошових коштів” за рік, скориставшись прямим методом. Останній подамо в формі таблиці 1.9 Таблиця 1.9 Звіт про рух грошових коштів (грн.)
Необхідно зауважити, що в даному випадку в “Звіт про рух грошових коштів” входять дані від тих операцій, які супроводжуються реальними надходженнями або виплатами (притоками або відтоками) грошових коштів з рахунка підприємства. Тому в цей “Звіт” не включались амортизаційні відрахування (оскільки вони є величиною нарахованою і не спричиняють реального відтоку коштів з підприємства). Проте до “Звіту про рух грошових коштів” включено повернення або надходження позикових коштів, які не було включено до “Звіту про фінансові результати”, оскільки сама сума коштів (а не їх вартість, тобто відсотки за користування ними) не є витратами підприємства, хоча й супроводжується рухом грошових коштів. Баланс на кінець року прогнозується з урахуванням фінансових результатів і чистого руху грошових коштів. При цьому чистий прибуток направляється на поповнення власного капіталу (збиток – на його зменшення), тобто впливає на пасив балансу, а чистий рух грошових коштів корегує суму грошових коштів, яка відображуються в активі балансу. Також протягом року нараховується амортизація необоротних активів (основного капіталу та нематеріальних активів), яка зменшує їх вартість наприкінці року, а сума позикових коштів у пасиві зменшується на обсяг позичкових коштів, що були повернуті банку протягом року. В даній ситуації з урахуванням вищеподаних зауважень прогнозний баланс на кінець року буде мати дані подані в табл. 1.10. Таблиця 1.10 Прогнозний баланс на кінець року (грн.)
Висновок: протягом першого року фірма буде мати нарахований чистий прибуток у розмірі 1 400 000 грн., а грошові кошті на розрахунковому рахунку збільшаться на 150 000 грн.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.021 сек.) |