Методичні рекомендації до семінарського заняття. Валютні ринки є найбільш повною формою ринкових відносин

Валютні ринки є найбільш повною формою ринкових відносин.

Готуючись до семінарського заняття з теми, студенти повинні насамперед з’ясувати необхідність операцій з іноземною валютою і зрозуміти суть їх основних видів; визначити поняття “обмінні курси валют”; усвідомити місце і роль учасників валютного ринку при здійсненні операцій з валютою.

При підготовці до обговорення першого питання студенти повинні засвоїти поняття “валюта”, і “валютний курс”, “валютний ринок”, а також зосередити увагу на функціях валютного ринку.

Валютний ринок – це процес купівлі – продажу іноземних валют за національним курсом, який складається на основі попиту і пропозиції на ці валюти.

Студенти повинні засвоїти, що на валютних ринках відбувається обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі-продажу. Необхідність таких операцій викликана відсутністю єдиного платіжного засобу, яке можна було б використовувати у якості міжнародного засобу обігу при розрахунках у зовнішній торгівлі, за послуги, кредити, інвестиції, міждержавні розрахунки і таке інше. Основою для проведення валютних операцій на валютних ринках є міжнародна торгівля і пов’язані з нею послуги, а також міжнародний рух капіталу і кредитів.

Треба також зупинитися на структурі валютного ринку і основних ознаках за якими класифікують валютні ринки.

Основними учасниками валютних ринків є великі комерційні банки, брокерські фірми, інші фінансові інститути, найбільші корпорації та центральні банки країн. До 85- 95 % валютних угод, що здійснюються на валютних ринках, припадає на банки та брокерські фірми.

Центральні банки управляють валютними резервами, проводять валютні інтервенції, здійснюють вплив на рівень валютних курсів, а також регулюють рівень процентних ставок по вкладах у національній валюті. Центральні банки значною мірою впливають на точку рівноваги ринку. Найбільший вплив на світові валютні ринки мають центральні банки США, Німеччини, Великої Британії.

Якщо мова іде про класифікацію валютних ринків, то треба сказати, що в її основу покладені наступні ознаки:

1. За сферою розповсюдження розрізняють: національний і міжнародний валютні ринки, які в свою чергу поділяються на світові та національні регіональні ринки.

2. По відношенню до валютних обмежень – вільний і не вільний.

3. За видами валютних курсів – з одним режимом і з подвійним режимом.

4. За ступенем організованості – біржові та позабіржові валютні ринки.

Готуючись до обговорення другого питання семінару, студенти повинні знати, що основними операціями, які проводяться суб’єктами ринку з валютними цінностями, є обмінні (конверсійні), кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери, деноміновані в іноземних валютах, інші інвестиції. Операції здійснюються між контрагентами – учасниками валютного ринку за ринковим курсом або процентною ставкою.

Однією з найбільш розповсюджених операцій валютного ринку є угода спот, при якій розрахунки між продавцем та покупцем валюти здійснюються не пізніше, як на другий робочий день після укладання угоди. Такі операції проводяться з метою забезпечення потреб клієнтів у іноземній валюті для здійснення поточних платежів. Метою угоди спот може бути також спекулятивна операція.

Студенти повинні з'ясувати, що таке конверсійні операції, ким, де та на підставі чого вони здійснюються.

При підготовці до обговорення другого питання студенти повинні також з’ясувати, що таке угоди на строк, чим відрізняються форвардні і ф’ючерсні операції, що таке валютний опціон - право чи зобов’язання, що таке дата валютування.

Студенти повинні зрозуміти, що на відміну від операцій спот форвардні, ф’ючерсні угоди та валютні опціони - це строкові угоди, тобто угоди зі строком виконання, який перевищує два робочі дні. Строк виконання форвардних угод, як правило, - від одного до шести місяців. Необхідно звернути увагу на основні строкові угоди, їх сутність, цілі, техніку проведення.

Операції, що полягають в обміні визначеної суми в одній валюті на відповідну суму в іншій валюті за якимсь попередньо визначеним форвардним курсом, називають форвардними операціями. Більш складним різновидом форвардної угоди є угоди своп, що укладаються між банками і дозволяють їм тримати свою валютну позицію закритою, а отже запобігати ризику зміни курсу валюти.

Операція свопвикористовується з метою здійснення комерційних угод, придбання банком необхідної валюти без валютного ризику для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних резервів, забезпечення кредитування клієнта у тій валюті, яку він сам визначає.

Ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) – стандартизована угода: висновки щодо виконання таких угод здійснюються за єдиними правилами на організованому ринку.

Валютний ф’ючерс – це контракт на купівлю-продаж валют в майбутньому, за яким продавець бере зобов’язання продати, а покупець - купити певну кількість валюти за установленим курсом у вказаний строк. Однак, ф’ючерсний контракт може перепродаватися покупцем у той час, як склавши один раз форвардний контракт клієнт не може ні відмовитися від нього, ні змінити його умови без згоди банку-контрагента.

Студенти повинні зрозуміти різницю між цими усіма угодами і засвоїти, що, на відміну від строкових операцій типу форвардної, ф’ючерної та своп, виконання яких здійснюється у визначену в угоді дату, опціон є видом угоди, за якою його власник має право, а не зобов’язання, у визначений строк купити вказану в угоді суму валюти, за фіксованою ціною або продати її. Тобто при здійсненні опціонної угоди за клієнтом зберігається право вибору, що підвищує ефективність такої операції.

Засвоївши основні поняття, види, сутність і особливості валютних операцій, студентам необхідно з’ясувати переваги та недоліки цих операцій.

Студенти повинні зосередити увагу також на питаннях: порядок переміщення валюти через митний кордон України; які існують правила переказу (у яких випадках і в яких розмірах) іноземної валюти за межі України; у яких випадках на території України дозволяється використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави фізичними особами-резидентами та нерезидентами; здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

Питання для обговорення

1. Чим викликана необхідність купівлі-продажу валют?

2. За якими ознаками класифікують валютні ринки?

3. Які функції виконають комерційні та центральні баки країн на національних та міжнародному валютних ринках?

4. У яких формах здійснюється купівля-продаж іноземної валюти на валютних ринках?

5. Які дати розрізняють при проведенні операцій з валютою?

6. Які суб’єкти ринку мають право здійснювати операції з валютою на валютному ринку України?

7. У яких випадках суб’єктам ринку видаються генеральні та індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій?

8. Як юридичні особи здійснюють купівлю-продаж валюти на валютному ринку України?

9. Розкрийте механізм функціонування пунктів з обміну валюти.

10. Який застосовується порядок переміщення валюти через митний кордон України і в яких випадках дозволяється переказ іноземної валюти за межі України та використання готівкової валюти на території України?

11. Яким є механізм проведення торгів на УМВБ?

12. Які функції виконує Національний банк України у сфері валютного регулювання?

13. Які органи державного управління здійснюють функції валютного контролю? В чому полягають ці функції?

14. Які міри відповідальності застосовуються до учасників ринку за порушення правил здійснення операцій з валютою на валютному ринку України.

Поиск по сайту: