України – «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і «Про страхування»

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у статтях:

6. Договір про надання фінансових послуг.

11. Достовірність реклами та інформації.

14. Облік та звітність.

16. Об’єднання фінансових установ.

29. Напрями нагляду.

33. Звітність.

35. Документи, які надаються органу ліцензування для одержання ліцензії.

36. Рішення про видачу або відмову у ліцензії.

31. Обов’язкове збереження професійної таємниці – підкреслює взаємозв’язок із Законом України «Про страхування» у таких статтях:

13. Об’єднання страховиків.

16. Договір страхування.

33. Особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності страховиків.

35. Державний нагляд за страховою діяльністю.

36. Функції соціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.

38. Ліцензування страхової діяльності.

39. Відмова у видачі ліцензії на проведення страхової діяльності та розгляд спорів щодо її відкликання.

40. Таємниці страхування.

У ст. 13 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховики можуть утворювати об’єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.

Подібні умови можна спостерігати в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у ст. 16 «Об’єднання фінансових установ»), де наголошено про те, що установи мають право на добровільних засадах об’єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить законодавству України. Існує взаємозв’язок між ст. 16 Закону України «Про страхування» і ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне ринків фінансових послуг», де зазначено, що має містити договір страхування і договір про надання фінансових послуг. Це:

- назва документу;

- назва та адреса страховика (суб’єкти підприємницької діяльності);

- прізвище, ім’я, по батькові страхувальника (фізичної особи) та її адреса;

- інші умови за згодою сторін.

Ст. 33 Закону України «Про страхування» і ст. 14 «Облік і звітність» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачають, що фінансова установа (страховики) зобов’язані вести облік своїх операцій та надавати звітність за вимогами законодавчих органів. Відповідно до ст. 35 державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється уповноваженим органом та органами на місцях.

Відомості, які містить ліцензія, та види ліцензії відображено у статтях 37-38 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також статтях 38-39 Закону України «Про страхування»

Таким чином, Закон України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, а Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальноправові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Контрольні питання

1. Основні особливості фінансових відносин у сфері страхування.

2. Що таке страхування, його сутність.

3. Що таке хеджування і в якій практиці його використовують?

4. Сутність операцій хеджування на підвищення і на зниження.

5. Які проблеми існують у розвитку страхового ринку України?

6. Основні страхові послуги ринку фінансових послуг.

7. В якій сумі визначений сучасний мінімальний розмір статутного фонду страхової компанії?

8. Який державний орган контролює та здійснює ліцензування страхових компаній?

9. Які є форми страхування?

Література: 19; 22, с. 173 – 177; 26, с. 200 – 242; 40, с. 389 – 414.

Поиск по сайту: