Органи державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні та координація їх діяльності

Прийняття Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» включає велику кількість основних принципів з регулювання діяльності фінансових установ. Створено єдиний наглядовий орган, що регулює та контролює їх діяльність — Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг.

Передумовами її створення були:

- необхідність у регулюванні діяльності окремих фінансових установ, які перебували поза виваженим контролем;

- неефективність запровадження окремого нагляду за окремим видом послуг (єдина організація з відповідною структурою зможе одночасно контролювати всі установи);

- потреба у необхідності розвитку ринку фінансових послуг та набуття досвіду.

Це зробити набагато легше за умови існування однієї великої структури замість кількох дрібних. Місце такого нового органу в системі виконавчої влади та ступінь його незалежності потребують додаткового визначення. Але при цьому слід розглянути перспективи взаємодії єдиного органу нагляду за небанківськими установами паралельно з існуючими ДКЦПФР та НБУ, який контролює діяльність банків.

Значний потенційний попит на продукти та послуги різних категорій фінансових установ залишається незадоволеним. Тому втрачаються ті переваги, які економіка могла б отримати від великих обсягів фінансування з боку цих установ. Також втрачається можливість використання переваг підвищення ефективності за допомогою цих установ: поліпшення якості управління підприємствами за рахунок фінансування їх пенсійними та інвестиційними фондами; поліпшення страхування від ризиків; розширення кредитування малого бізнесу з боку кредитних спілок; збільшення кількості інвестицій за рахунок поліпшення системи лізингу.

Український небанківський фінансовий сектор перебуває на початковій стадії становлення, поступаючись за своїм розміром та асортиментом послуг відповідним секторам багатьох країн з перехідною економікою. Також він істотно поступається банківському сектору за важливістю, прозорістю, системною організацією та законодавчим забезпеченням.

Аналіз окремих секторів показує, що кількість недержавних пенсійних фондів та інвестиційних компаній, які є активно діючими установами, зменшується. В інших галузях (зокрема страхування, кредитні спілки та лізинг) показники та позиція існуючих установ є кращою для здійснення вагомого внеску у мобілізацію та інвестування заощаджень населення.

Лізинг може заповнити дефіцит фінансування малого бізнесу і швидко зрости за рахунок запровадження програми регулювання, запропонованої Світовим банком.

Кредитні спілки відіграють важливу роль на ринковому сегменті дрібних вкладників та інвесторів, можуть потенційно заповнити існуючий в Україні дефіцит відповідних послуг для населення. Необхідно приділити більше уваги зміцненню і перебудові основ цього сектора. Такий перегляд позицій має поставити в центр уваги інтереси тих, хто надає кошти (в основному, дрібних вкладників), та зробити особливий наголос на необхідності системи регулювання, яка захистить інтереси цих інвесторів. Уряд мусить оцінити ситуацію та взяти курс на довгострокову перспективу.

Поиск по сайту: