Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг

План

Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг.

Реалізація страхових послуг та її особливості.

Страхові агенти та специфіка їх роботи.

Особливості функціонування страхових брокерів в Україні.

Показники якості страхових продуктів та сервісу при реалізації страхових послуг.

Ключові слова: агент страховий, аквізиція, андеррайтер, брокер страховий, вид страхування, дисклоуз, добровільне страхування, контрибуція, маркетинг страховий, монополія, обов'язкове страхування, страхова сума, отримувач страхового відшкодування, продаж страхових послуг через посередників, прямий продаж страхових послуг, реклама, система продажу страхових послуг, страхова послуга, страховий нагляд, страховий продукт, страховий пул, страховик, страхувальник, суброгація.

Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг

В сучасних умовах досить часто при здійсненні процесу страху­вання застосовуються терміни страхові продукти та страхові по­слуги. В економічній літературі ці терміни часто ототожнюються, що призводить до таких негативних моментів як:

♦ коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то склада­ється враження про існування особливого товару, хоч страху­вання як економічна категорія нічого не створює, а виконує за­хисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів;

♦ за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, айв інших фондах страховика.

Використання терміну «страховий продукт» є більш коректним при здійсненні конкретного виду страхування, а термін «страхова послуга» дещо ширший, включає в себе значний спектр інших операцій, пов'язаних із страхуванням, таких як: розрахунки актуаріїв, результати роботи професійних оцінювачів страхового ризику та страхового збит­ку, збір інформації про ймовірність настання страхового випадку, мас­штабність ймовірних ризиків та збитків тощо. Вказані відмінності не­обхідно враховувати при здійснені операцій па страховому ринку.

У найбільш загальному значенні під страховою послугою розумі­ють договірну послугу на визначених умовах, яка полягає у здійсненні відшкодування матеріальних збитків, понесених особою, яка є учас­ником договірних відносин.

Існує декілька концепцій страхового продукту:

♦ компенсаційна, відповідно до якої основою страхового продукту є ризикова компенсація з боку страховика, яка ґрунтується па ймо­вірності настання ризику погіршення матеріального стану страху­вальника і компенсується можливістю здійснення страхової виплати;

♦ інформаційна (фундатор - В. Мюллер), за якою страхувальнику надасться не послуга, а гарантія, яка забезпечується певним об­сягом інформації страховий продукт є матеріальним, а страхова послуга - інформацією;

♦ 3-рівиєвого страхового продукту (фундатор Халлер) базо­вим рівнем страхового продукту є очікування, що ризик не реалізу­ється, оскільки він є наслідком існування динамічного середовища та процесів, до яких входять соціальна, технічна та фінансова під­системи;

♦ концепція Д. Фарні страховий продукт як система включає ризикову, накопичувальну, забезпечувальну підсистеми.

Страховий продукт має свої специфічні ознаки:

1) єдність, протистояння та залежність інтересів договірних сторін «страховик-страхувальпик»;

2) фактор ймовірності настання страхового випадку;

3) страхувальник до моменту купівлі страхового продукту не знає про його якісні характеристики і може взяти участь у його створенні;

4) страховий продукт має певні страхові межі, тобто страховий захист діє протягом певного проміжку часу;

5) попередня невизначеність страхового відшкодування у розмірі і часі, або взагалі щодо факту настання;

6) специфіка взаємовідносин сторін (фінансових, правових, мораль­но-етичних), нормою для яких є принцип повної добропорядності. Учасниками договірних відносин в процесі купівлі-продажу страхової послуги є страховик, страхувальник, застрахований та отримувач.

Відповідно до Закону України «Про страхування;» страховики - фінансові установи, створені в формі акціонерних, повних, командитиих товариств, або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», які отримали у вста­новленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальники - юридичні особи або громадяни, які уклали із страховиком договори страхування, вносять страхові внески, або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Застрахований - це фізична особа, на користь якої страхуваль­ник уклав із страховиком договір з особистого страхування. Тобто це особа, в житті якої може настати страховий випадок, безпосередньо пов'язаний із цією особою. Застрахований, як правило, повинен надати страховику свою письмову згоду з умовами йото страхування.

Отримувач страхового відшкодування (бенефіціар) це стра­хувальник, застрахований (в особистому страхуванні), потерпілий (при страхуванні відповідальності), інша третя особа, визначена договором страхування.

Надання страхових послуг базується на спеціальних принципах:

1) принцип вільного вибору страховика і виду страхування;

2) страховий інтерес і наявність страхового ризику;

3) принцип найвищої довіри;

4) відшкодування в межах реально завданих збитків;

5) франшиза - передбачена договором частина збитків, яка в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком;

6) суброгація - передача страхувальником страховикові прав на стягнення заподіяної шкоди з третіх осіб в межах виплаченої суми;

7) контрибуція - право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами мають відповідальність перед одним страхувальником, з пропозицією відшкодування;

8) співстрахування і перестрахування;

9) диверсифікація - поширення діяльності страховиків за межі осно­вного бізнесу.

Надання страхових послуг може бути здійснене за посередницт­вом страхових агентів і страхових брокерів.

Поиск по сайту: