|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Страхування монтажних ризиківСтрахування монтажних ризиків (страхування EAR - erection all risks), як і страхування будівельного підприємця від усіх ризиків, є досить поширеним видом страхування технічних ризиків. В основу цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого страхового покритгя всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій. До впровадження страхування всіх монтажних ризиків страхувальникам, які бажали застрахувати основні ризики, що виникають при виконанні монтажних робіт, необхідно було укладати цілий ряд страхових договорів, щоб отримати захист від таких ризиків, як пожежа, буря, повінь, злам, крадіжка, а також відповідальність перед третіми особами. При цьому загальна страхова премія була непомірно високою, а отримане таким чипом страхове покриття не було достатнім, оскільки не покривалися технічні ризики. Крім того, часто дублювалися окремі види страхування, через що при настанні страхового випадку виникали небажані ускладнення: подвійне страхування, регреси тощо. З розвитком промисловості економічна роль страхування монтажних ризиків дедалі зростала, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став фактично незамінним. Ризики, що виникають при виконанні великих замовлень для монтажних організацій і для самого замовника, наприклад, спорудження мостів чи комплексних промислових підприємств, можуть бути покриті лише за рахунок страхування всіх монтажних ризиків. При наданні кредитів банки та інші кредитні установи наполягають на укладанні договорів страхування всіх монтажних ризиків, щоб надані ними фінансові кошти були якомога повніше захищені від ризиків. Органи державної або муніципальної влади при проведенні конкурсів з видачі замовлень часто вимагають укладання договору страхування EAR. Л ОС
Страхувальниками можуть бути всі сторони, для яких монтаж об'єкта пов'язаний з ризиком, а саме: ♦ виробник чи постачальник монтажного об'єкта, якщо монтажні роботи виконуються ним самим або під його відповідальність; ♦ фірми, яким доручено виконати монтаж; ♦ покупець монтажного об'єкта; ♦ кредитор. Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад: ♦ турбін, генераторів, парових котлів, компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв; ♦ верстатів, насосів, підйомників, кранів,транспортерів, канатних доріг; ♦ сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів тощо. Крім того, страховий захист надається для монтажу та пробного пуску силових установок і фабрик, до складу яких входять такі об'єкти, як електростанції, сталеплавильні заводи, хімічні установки, доменні печі, паперові фабрики, текстильні фабрики, а також установки для виробництва інших споживчих товарів. Страховий захист може поширюватися й па такі об'єкти: ♦ машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу, наприклад крани, щогли, лебідки, зварювальні апарати, компресори; ♦ предмети, що перебувають па монтажному майданчику та взяті па зберігання страхувальником; витрати з розчищення території; ♦ додаткові витрати з оплати падпормових робіт, робіт у вихідні та святкові дні, перевезення великих за масою вантажів, а в особливих випадках - перевезення вантажу повітряним транспортом (але всі ці витрати мають бути безпосередньо пов'язані з ліквідацією збитку, що підлягає відшкодуванню); ♦ ♦ відповідальність, тобто претензії третіх осіб, що виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з виконанням монтажних робіт, за які страхувальник згідно із законодавством може нести відповідальність. Претензії робітників та службовців, зайнятих монтажними роботами, не приймаються (вони регулюються в рамках страхування від нещасних випадків). Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. Усі збитки, що спричинюються застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної (несподіваної) події, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'язані з винятками, зазначеними в полісі. До страхових ризиків, як правило, належать: ♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувалася для гасіння пожежі; ♦ паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус; ♦ бурі всіх видів; ♦ землетрус, опускання грунту, зсув, обвал; ♦ злом, крадіжка; ♦ помилки під час монтажу; ♦ халатність, необачність, необережність, злий намір; ♦ коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги; ♦ підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової сили; ♦ інші аварійні події, наприклад, пошкодження частинами, що обвалюються чи падають, проникнення чужорідних частинок, збитки, до яких призвели перевезення па монтажному майданчику тощо. Міжнародного практикою страхування BAR передбачені такі винятки з страхових випадків: ♦ пошкодження внаслідок військових чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади; ♦ пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після
ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися); ♦ пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії; ♦ пошкодження завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;
♦ збитки, що виникли через недоліки в конструкції, дефекти матеріалу чи помилки при виготовленні; ♦ несправність машин та пристроїв внаслідок експлуатації монтажного обладнання (тобто пошкодження, спричинені не зовнішніми факторами); ♦ претензії за неустойками та недоліками наданих послуг. Термін дії страхування всіх монтажних ризиків починається, як правило, після вивантаження матеріалу на монтажному майданчику та закінчується в момент завершення всіх робіт з монтажу об'єкта та пробного його пуску. Отже, цей вид страхування охоплює ризик зберігання під час монтажу та пробний пуск, котрий здебільшого обмежується чотиритижневим строком. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування. Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збо-# ри та витрати з монтажу. Якщо в разі настання страхового випадку \' страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховується факт неповного страхування. Тому про зміни у страховій сумі рекомендується негайно повідомляти страховика. У страхуванні всіх монтажних ризиків використовуються лише посібники з тарифікації, які при проведенні масових страхових операцій передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому прем ію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, плай розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежегасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т.ін.
4. Страхування машин від поломок Цей вид страхування технічних ризиків є досить динамічним напрямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологій. Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі машини, механічне обладнання та установки. Крім первинного завдання, яке полягає в тому, щоб прийняти від страхувальника ризик, пов'язаний із виникненням непередбаченого чи рантового збитку, страхування машин дає змогу застрахованому підприємству відмовитися від створення резервів на випадок виникнення збитків. Адже для цього воно мало б вилучити з обігу ліквідні кошти, які в будь-який момент мають бути в розпорядженні підприємства. Але годі неможливо було б використати їх як працюючий капітал для ефективного функціонування та розвитку підприємства. Що ж до страхування, то на нього спрямовуються значно менші кошти, і це дає змогу розвивати виробничий процес. Страхування машин має велике значення для кожного, хто їх експлуатує. І це стосується не лише промислових підприємств, на яких працюють великі машини чи повністю автоматизовані виробничі установки. Вирішальне значення страхування машин має саме для середніх та невеликих підприємств, де пошкодження машин може потягти за собою фінансові та економічні збитки. У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі машини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад: ♦ машини, що виробляють енергію (парові котли, турбіни, генератори); ♦ машини й установки для розподілу спертії (трансформатори, високо- й низьковольтні установки); ♦ усі виробничі й допоміжні машини (верстати, мішалки, насоси, компресори, ємності, апарати, трубопроводи тощо). Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об'єкта невеликий. Здебільшого до них належать такі предмети: ♦ усі види змінного інструменту; ♦ пуансони, матриці, троси, ланцюги, ремені, стрічки, сита;
♦ вироби зі скла, кераміки, деревини, а також гайни; ♦ матеріали виробничого призначення всіх видів (наприклад, паливо, газ, засоби охолодження, каталізатори, рідини, мастила). Цей вид страхування покриває збитки аварійного характеру, тобто такі, що виникли несподівано й непередбачено, призвівши до ремонту чи заміни застрахованого майна. Машини страхуються від пошкодження чи знищення з таких причин: ♦ помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу; ♦ помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір; ♦ дії відцентрової сили; ♦ коротке замикання та інші електричні ризики; ♦ нестача води в парогенераторах; ♦ фізичний вибух; ♦ буря, мороз, льодохід. Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну завдано з таких причин:,' ♦ військові чи подібні до них події, усі види громадських хвилювань, а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що підпадають під локаут; ♦ намір чи груба необережність страхувальника або його представника; ♦ ризики, страхування яких передбачено іншими видами страхування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хімічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом); ♦ затоплення, повінь, землетрус, просідання грунту, зсув: дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів; спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накину; ♦ помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати; ♦ помилки чи недостачі, за які несе відповідальність постачальник (у рамках гарантійних зобов'язань). Страхова сума у страхуванні машин завжди встановлюється відповідно до нової відновлювальпої вартості машин, яка містить вартість нової
машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Це пов'язано з тим, що страхувальникові відшкодовуються всі витрати на ремонт без урахування фактичною зносу. Якщо змінюється страхова вартість, наприклад за рахунок підвищення цій, то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування. Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кожним типом машин. Порівняно з іншими видами страхування (наприклад, із вогневим страхуванням), премії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі. 5. Страхування електронних пристроїв Розвиток страхування електронних пристроїв бере свій початок у першій половині XX століття. У 20-х роках у багатьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, наприклад телефон і телетайп. У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостерігалось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедиципа та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресивним стало па той час застосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків. Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок па страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося па окремий вид у галузі страхування технічних ризиків. Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем. Власник може бути страхувальником: ♦ як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;
♦ як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності; ♦ як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці. Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про иайм чи згідно із законодавством несе відповідальність. У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать: ♦ ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості); ♦ електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамма-троп, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях); ♦ пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спрямованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіапавігації та сунути и кового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи тслевідеотекс-ту, факсимільні апарати тощо); ♦ інші пристрої, а саме: ♦ телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратпо-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. іп.; ♦ конторські машини, наприклад, адресодрукувальпі, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори; ♦ диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка. Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові
витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних. За своєю природою страхування електронних пристроїв є «страхуванням від аварій» на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна. До страхових ризиків, як правило, належать: ♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів; ♦ скупчення диму, сажі, газів; ♦ дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва); ♦ коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії; ♦ помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу; ♦ помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність; ♦ злий намір та зазіхання третіх осіб; ♦ град, мороз, буря; ♦ опускання грунту, зсув, обвал, лавини. Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжка; додаткові витрати. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі: ♦ військові дії та всі види суспільних хвилювань; ♦ пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії; ♦ пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника; ♦ спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію; ♦ помилки чи несправності, за які па підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа; ♦ несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією; ♦ витрати на виконання робіт з технічного обслуговування; ♦ суто зовнішні недоліки (подряпини налакованих чи полірованих поверхнях). Страховою сумою у страхуванні електронних пристроїв, як і у стра-
хуванні машин, є вартість відновлення пристроїв, що включає віднов-лювальну вартість, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування. При встановленні розміру премій страховики користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |