|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Гранична сума витрат виборчого фонду не може перевищу—вати: — партії (блоку) — ста п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; — кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі,— десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Добровільний внесок (внески) фізичної особи до виборчого фонду однієї партії (блоку), одного кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, не може перевищувати однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду: — іноземним громадянам та особам без громадянства; — фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня на день перерахування внеску до виборчого фонду; — анонімним жертводавцям. Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів здійснюється вибірково ЦВК, окружними виборчими комісіями та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду. Кошти виборчого фонду, не використані партією (блоком), за рішенням керівного органу партії (блоку), прийнятим у семиденний строк після офіційного оприлюднення результатів виборів, перераховуються на поточний банківський рахунок партії (партій, що входять до блоку) у п'ятиденний строк з дня надходження відповідного рішення партії (блоку). У разі неприйняття у цей строк партією (блоком) такого рішення невикористані кошти виборчого фонду перераховуються установою банку у безспірному порядку до Державного бюджету України на п'ятнадцятий день з дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів. Кошти виборчого фонду, не використані кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, перераховуються установою банку у безспірному порядку до Державного бюджету України в триденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутата в одномандатному окрузі або рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними.
31. ВИСУВАННЯ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ
Висування кандидатів у депутати розпочинається за 85 днів і закінчується за 65 днів до дня виборів. Громадянин України, який має право бути обраним депутатом, може самовисунутися кандидатом у депутати у відповідному одномандатному окрузі шляхом подання заяви до окружної виборчої комісії про бажання балотуватися у цьому окрузі (заяви про самовисунення). Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів. Виборчий блок може бути утворено двома і більше партіями на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій, які можуть відбутися в будь-який час до початку виборчого процесу. Про утворення виборчого блоку повідомляється ЦБК не пізніш як за два дні до дня проведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції). Партія (блок) може висувати кандидатів у депутати в багатомандатному та в одномандатних округах. Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком) у багатомандатному окрузі, не може перевищувати 225 осіб, а в кожному одномандатному окрузі партія (блок) може висунути не більше ніж одного кандидата у депутати. Партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійного громадянина, які мають право бути обраним депутатом. Висування кандидатів у депутати партією здійснюється на Ті з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, повинно брати участь не менше 200 делегатів. Висування кандидатів у депутати партією (блоком) в одномандатних округах може здійснюватися і на зборах (конференції) республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного, міського у місті Києві чи Севастополі осередку (організації) партії (спільних зборах (конференції) осередків (організацій) партій, що входять до блоку). Висування кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у депутати від партії (блоку) з визначенням їх черговості в цьому списку за формою, затвердженою ЦВК не пізніш як за 87 днів до дня виборів. Особа може бути включена до виборчого списку пише однієї партії (одного блоку). Партія (блок) до подання документів ЦВК для реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку в багатомандатному окрузі, вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошову заставу в розмірі п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Грошова застава повертається партіям (блокам), які взяли участь у розподілі депутатських мандатів.'Грошова застава, внесена партією (блоком), яка не взяла участі у розподілі депутатських мандатів у багатомандатному окрузі, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів перераховується до Державного бюджету України. Кандидат у депутати, якого висунуто в одномандатному окрузі, до подання документів окружній виборчій комісії для реєстрації вносить на рахунок окружної виборчої комісії грошову заставу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Грошова застава повертається депутатам, обраним в одномандатних округах. Грошова застава, внесена кандидатом у депутати, який балотувався в одномандатному окрузі, але не був обраний депутатом, у восьмиденний строк після оприлюднення результатів виборів депутата в одномандатному окрузі або після оприлюднення рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними перераховується до Державного бюджету України.
32.ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ У БАГАТОМАНДАТНОМУ ТА ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ
Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі закінчується за 60 днів до дня виборів. ЦВК не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати в цьому окрузі або про відмову в їх реєстрації. Рішення про відмову в реєстрації кандидатів у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається представнику партії (блоку). Відмова у реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі не виключає повторного подання партією (блоком) заяви. Повторна заява з виправленими документами повинна бути подана до ЦВК не пізніше ніж за 55 днів до дня виборів. Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), ЦВК приймає не пізніше ніж за 53 дні до дня виборів. У разі реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі представнику партії (блоку) разом з копією рішення про реєстрацію у" триденний строк з дня його прийняття видаються посвідчення кандидатів у депутати. Виборчий список кандидатів у депутати партії (блоку) разом з рішенням у цей же строк оприлюднюється в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Партія, що входить до блоку, може не пізніше ніж за 35 днів до дня виборів прийняти рішення про її вихід зі складу блоку. Документи, передбачені законом, протягом трьох днів подаються до ЦВК та керівного органу блоку. У разі виходу партії зі складу блоку, до якого входять дві партії, правонаступником блоку — суб'єктом виборчого процесу залишається партія, яка не прийняла рішення про вихід з блоку. Якщо рішення про вихід партії зі складу блоку прийнято пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, партія, що вийшла зі складу блоку, втрачає статус суб'єкта виборчого процесу. Рішення про розпуск виборчого блоку можуть не пізніше ніж за 35 днів до дня виборів прийняти всі партії, що входять до блоку. У такому випадку необхідні документи протягом трьох днів подаються до ЦВК. Якщо рішення про розпуск виборчого блоку прийняті не пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, кожна з партій, що входила до складу блоку, має право висунути кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі та в одномандатних округах. Якщо рішення, прийняті пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, партії, що входили до складу блоку, втрачають статус суб'єктів виборчого процесу. Подання документів до окружної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі закінчується за 60 днів до дня виборів. Особа, висунута кандидатом у депутати в одномандатному окрузі, має право до дня реєстрації її кандидатом у депутати відкликати свою заяву про самовисування чи про реєстрацію кандидатом у депутати. Повторна заява особи про її самовисування у цьому окрузі не приймається. Окружна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати або про відмову в його реєстрації. Відмова у реєстрації кандидату в депутати, висунутому в одномандатному окрузі, з підстав невідповідного оформлення документів не виключає повторного подання кандидатом у депутати заяви про реєстрацію його у відповідному одномандатному окрузі. Така заява з виправленими документами повинна бути подана до окружної виборчої комісії не пізніше ніж за 55 днів до дня виборів. Остаточне рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі окружна виборча комісія приймає не пізніше ніж за 53 дні до дня виборів. У разі реєстрації кандидата у депутати в одномандатному окрузі йому разом з копією рішення про реєстрацію у триденний строк з дня його прийняття видається посвідчення кандидата у депутати.
33.ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДВИБОРНОЇ АГІТАЦІЇ
Передвиборна агітація розпочинається за 50 днів до дня виборів. ЦВК повідомляє в засобах масової інформації про початок передвиборної агітації за 53 дні до дня виборів. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. ЦВК за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за 35 днів до дня виборів інформаційних плакатів партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстровано в багатомандатному окрузі, із розрахунку по п'ять примірників на кожну виборчу комісію, а окружна виборча комісія у ці ж строки —інформаційних плакатів, погоджених із кандидатами у депутати, зареєстрованими в одномандатних округах, із розрахунку по дві тисячі примірників на кожного кандидата у депутати. Партія (блок), кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі, на власний розсуд можуть виготовляти матеріали передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів виборчого фонду. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за 50 днів до дня виборів відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошення у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Інформаційні плакати передаються на виборчі дільниці не пізніш як за 20 днів до дня виборів. Передвиборна агітація у ЗМІ усіх форм власності за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку), кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі та обмежується лише граничним розміром витрат виборчого фонду. Розцінки вартості за одиницю друкованої площі та за одиницю ефірного часу встановлюються відповідними засобами масової інформації не пізніш як за 80 днів до дня виборів у розмірі, який не може перевищувати розмір плати за комерційну рекламу і не повинен змінюватися протягом виборчого процесу. Усі телерадіоорганізації зобов'язані не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів депутатів опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу і надіслати ці розцінки ЦВК та окружним виборчим комісіям. Загальний час, що надається телерадіоорганізаціями партії (блоку) для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, не може становити менше З0 хвилин — на загальнонаціональному телеканалі та З0 хвилин — на загальнонаціональному радіоканалі, по 20 хвилин надається на регіональних телеканалах у кожному регіоні (Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) та по 20 хвилин — на регіональних радіоканалах у кожному регіоні. А загальний час, що надається телерадіоорганізаціями кандидату у депутати, зареєстрованому в одномандатному окрузі, для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, не може становити менше 10 хвилин —на регіональному телеканалі, що охоплює територію відповідного одномандатного округу, та 10 хвилин — на регіональному радіоканалі, що охоплює територію відповідного одномандатного округу. Упродовж 20 хвилин до і після теле—, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле—, радіопрограми відповідної партії (блоку), кандидата у депутати забороняється у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, давати будь-яку інформацію щодо цієї партії (блоку) та висунутих нею (ним) кандидатів у депутати у багатомандатному окрузі, кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі. Черговість друкування передвиборних програм за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, встановлюється ЦВК та окружними виборчими комісіями шляхом жеребкування за участю уповноважених осіб.партій (блоків), кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, чи їх довірених осіб. Участь у передвиборній агітації забороняється: — особам, які не є громадянами України; — органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам; — членам виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій. ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку партія (блок) або кандидат у депутати вважають явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов'язаний надати уповноваженій особі партії (блоку), кандидату в депутати, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий партією (блоком) чи кандидатом у депутати матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування повинно містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються. Спростування має бути оприлюднене без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації. Включення до інформаційних теле—, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів партій (блоків), кандидатів у депутати або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така. ЗМІ усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 15 днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо партій (блоків) та кандидатів у депутати. Передвиборна агітація припиняється з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів. Проведення активної агітації (публікація агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти партій (блоків) чи кандидатів у депутати) з цього часу забороняється. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
34. ПРЕДСТАВНИКИ ПАРТІЙ (БЛОКІВ) У ЦВК ТА УПОВНОВАЖЕНІ ОСОБИ
Партія (блок), кандидатів у депутати від яких висунуто у багатомандатному окрузі, має право делегувати одного представника до ЦВК з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси партії (блоку) в ЦВК під час виборчого процесу. Кандидатура представника затверджується центральним керівним органом партії (керівним органом блоку). Представником партії (блоку) у ЦВК може бути громадянин України, який має право голосу. ЦВК не пізніше третього робочого дня після надходження необхідних документів реєструє представника партії (блоку) у ЦВК з правом дорадчого голосу та видає йому посвідчення. Партія (блок) може мати не більше п'яти уповноважених осіб на рівні багатомандатного округу та по одній уповноваженій особі у кожному одномандатному окрузі. ЦВК не пізніше третього робочого дня після надходження необхідних документів реєструє уповноважених осіб партії (блоку) та видає представникові партії (блоку) їх посвідчення. Кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі, має право визначити довірених осіб із числа громадян (не більше п'яти осіб), які мають право голосу.
35. ОФІЦІЙНІ СПОСТЕРІГАЧІ
У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій (блоків), кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному окрузі, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, а також від іноземних держав і міжнародних організацій. Офіційним спостерігачем від партії (блоку), кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі, кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, може бути громадянин України, який має право голосу. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій реєструються ЦВК. Пропозиції щодо їх реєстрації подаються до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 20 днів до дня виборів безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій приймається не пізніш як за 15 днів до дня виборів ЦВК. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на території багатомандатного виборчого округу. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють спостереження самостійно і незалежно.
36. ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ
Форма і текст виборчого бюлетеня для голосування в багатомандатному окрузі та форма виборчого бюлетеня для голосування в одномандатних округах затверджуються ЦВК не пізніш як за 32 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 25 днів до дня виборів. Окружна виборча комісія приймає виборчі бюлетені від ЦВК на своєму засіданні. Окружна виборча комісія не раніш як за три дні до дня виборів на своєму засіданні передає виборчі бюлетені дільничним виборчим комісіям. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 10 днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць, передбачених законом «Про вибори народних депутатів»,— напередодні дня виборів. Дільнична виборча комісія не раніш як за тридцять хвилин до початку голосування проводить засідання, на якому відкривається сейф (металева шафа) з виборчими бюлетенями. Голосування проводиться в день виборів з восьмої до двадцятої години. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (блоків), офіційних спостерігачів. О двадцятій годині голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться в приміщенні для голосування. Виборець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява може бути подана не пізніш як за дванадцять годин до початку голосування. Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією. Ці члени комісії повинні бути представниками різних партій (блоків). Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовується з таким розрахунком, щоб виборці змогли проголосувати не пізніш як за годину до закінчення голосування. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Недійсними вважаються виборчі бюлетені, на яких: — відсутня печатка цієї дільничної виборчої комісії; — не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена дільничної виборчої комісії, який його видав; — у виборчому бюлетені для голосування в багатомандатному окрузі зроблено більш як одну позначку проти назв партій (блоків) чи проти назви партії (блоку) і тексту «Не підтримую кандидатів у депутати від жодної партії (блоку)»; — у виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі зроблено більш як одну позначку проти прізвищ кандидатів у депутати чи проти прізвища кандидата у депутати і тексту «Не підтримую жодного з кандидатів у народні депутати України»; — не поставлено жодної позначки; — не відірвано контрольні талони; — неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення виборця. Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі та протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в одномандатному виборчому окрузі за формами, встановленими ЦВК. Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці в багатомандатному та (або) одномандатному округах недійсним у разі встановлення нею порушень вимог закону «Про вибори народних депутатів», внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Дільнична виборча комісія може визнати недійсним голосування на виборчій дільниці за наявності лише таких обставин: — незаконного голосування (вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених законом; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців по виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі; — виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі; — знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі. Якщо на день виборів в одномандатному окрузі не залишилося зареєстрованим жодного кандидата у депутати, окружна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів народного депутата України у відповідному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися. Окружна виборча комісія на підставі протоколу про підсумки голосування виборців в одномандатному виборчому окрузі приймає одне з рішень про результати виборів депутата в одномандатному окрузі: про визнання народного депутата України обраним; про повторне голосування в одномандатному окрузі; про подання до ЦВК щодо визнання виборів в одномандатному окрузі недійсними. Обраним народним депутатом України вважається кандидат у депутати, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів у депутати, які балотувалися в цьому окрузі. У разі, коли до виборчого бюлетеня було включено лише одного кандидата у депутати, він вважається обраним, якщо кількість голосів виборців, поданих за нього, перевищує кількість виборців, які не підтримали жодного з кандидатів у депутати в одномандатному окрузі. У разі, якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі набрали два або більше кандидатів у депутати, окружна виборча комісія приймає рішення про призначення повторного голосування щодо цих кандидатів у депутати. Повторне голосування призначається не пізніш як на чотирнадцятий день після дня виборів і проводиться в неділю. Бюлетені для повторного голосування повинні бути виготовлені не пізніш як за п'ять днів до дня виборів і передані окружній виборчій комісії не пізніш як за три дні до дня виборів. У разі, якщо з числа кандидатів у депутати, які набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі, залишився один кандидат у депутати у зв'язку з вибуттям з балотування інших зазначених кандидатів у депутати, окружна виборча комісія скасовує рішення про проведення повторного голосування і приймає рішення про визнання цього кандидата у депутати обраним народним депутатом України в цьому окрузі. У разі, якщо всі кандидати у депутати, які набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі, зняли свої кандидатури з балотування, окружна виборча комісія скасовує рішення про проведення повторного голосування і приймає рішення про визнання виборів у цьому окрузі такими, що не відбулися. ЦВК може визнати недійсними вибори депутата в одномандатному окрузі за поданням відповідної окружної виборчої комісії у разі, якщо: — в ході проведення виборів депутата в одномандатному окрузі або при підрахунку голосів виборців у цьому окрузі мали місце порушення вимог закону «Про вибори народних депутатів», які не дозволяють з достовірністю визначити результати волевиявлення виборців; — кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одномандатному окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утворених на території цього одномандатного округу. Рішення про внесення подання до ЦВК про визнання виборів депутата в одномандатному окрузі недійсними приймається на засіданні окружної виборчої комісії двома третинами членів комісії від її складу. ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі в межах відповідних одномандатних виборчих округів не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів у багатомандатному окрузі, про що складає протокол. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, на число депутатських мандатів. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків кожної партії (блоку), що набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими. ЦВК не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів у багатомандатному та одномандатних округах офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради. При отриманні вказаних документів ЦВК приймає рішення про реєстрацію обраного депутата. Особі, зареєстрованій депутатом, ЦВК не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка. Після складення депутатом присяги народного депутата України ЦВК не пізніш як на сьомий день видає йому посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.
37. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПОВТОРНИХ ВИБОРІВ
Повторні вибори депутата в одномандатному окрузі проводяться у разі, якщо вибори депутата у цьому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. Рішення про призначення повторних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається ЦВК. Рішення про призначення повторних виборів депутатів приймається ЦВК не пізніш як у тридцятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. Повторні вибори депутата відбуваються в одномандатному окрузі в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування ЦВК рішення про їх призначення. Форма виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі для проведення повторних виборів затверджується ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів. На повторних виборах депутата в одномандатному окрузі не можуть балотуватися особи, з вини яких за рішенням суду вибори депутата або повторне голосування в одномандатному окрузі були визнані недійсними, а також щодо яких було скасовано рішення про реєстрацію їх як кандидатів у депутати з підстав порушення вимог закону «Про вибори народних депутатів». 38. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПРОМІЖНИХ ВИБОРІВ
Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі проводяться у разі, якщо народний депутат України, обраний у цьому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження були достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією і законами України. Рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається ЦВК не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про їх призначення. Форма виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня проведення проміжних виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів. Початок виборчого процесу повторних та проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі оголошується ЦВК не пізніше наступного дня після опублікування рішення про їх призначення. Повторні та проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі протягом одного року до дня проведення чергових виборів не проводяться.
39. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ
Для проведення позачергових виборів депутатів використовуються одномандатні округи, утворені для проведення останніх виборів народних депутатів України. Виборчі дільниці для проведення позачергових виборів утворюються не пізніш як за 19 днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці — не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Окружні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 50 днів до дня виборів за поданнями партій (блоків) —суб'єктів виборчого процесу останніх виборів народних депутатів України, що вносяться до ЦВК не пізніш як за 22 дні до дня виборів. Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 12 днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці — одночасно з утворенням виборчих дільниць за поданнями районних, міських (міськрайонних) чи вищого рівня осередків (організацій) партій (осередків (організацій) партій, що входять до блоку) — суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих у відповідних одномандатних округах, що вносяться до окружної виборчої комісії за 15 днів до дня виборів. Висування, самовисування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента про дострокове припинення повноважень ВРУ і закінчується за 40 днів до дня виборів. Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за З0 днів до дня виборів. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за 25 днів до дня виборів. Передвиборна агітація розпочинається за 24 дні до дня виборів. Інформаційні плакати партій (блоків), кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, виготовляються не пізніш як за 15 днів до дня виборів. Списки виборців складаються на основі списків виборців для останнього голосування на виборах народних депутатів України, виборах Президента України, всеукраїнському чи місцевому референдумі за формою, встановленою ЦВК. Уповноважені органи уточнюють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніш як за 10 днів до дня виборів. Форма і текст виборчого бюлетеня для голосування в багатомандатному окрузі та форма виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджуються ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів.
40. ВЕРХОВНА РАДА — ЄДИНИЙ ЗАКОНОДАВЧИЙ ОРГАН ДЕРЖАВИ
Законодавча влада в Україні представлена єдиним органом —Верховною Радою України. Верховна Рада є загальнонаціональним постійнодіючим однопалатним парламентом. Верховна Рада України здійснює ряд функцій і наділена для цього відповідними повноваженнями. Основними функціями Верховної Ради є: — законодавча функція; — установча, яка полягає у тому, що ВРУ бере участь у формуванні інших органів влади; — функція парламентського контролю. Повноваження Верховної Ради України визначаються Конституцією України, зокрема статтями 85, 87, 88, 89. Основними повноваженнями Верховної Ради є: — внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції; — призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції України; — прийняття законів; — затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; — визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; — затвердження загальнодержавних програм економічного, науково—технічного, соціального, національно—культурного розвитку, охорони довкілля; — призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України; — заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; — оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; — усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту); — розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; — надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр—міністра України; — призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати; — призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; — призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; — призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України; — призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; — призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України; — затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; — схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; — надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України; — надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади; — призначення третини складу Конституційного Суду України; — обрання суддів безстрокове; — дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим; — утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів; — призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування; — затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; — надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України; — затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності. Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання. У повному (конституційному) складі Верховна Рада України має 450 народних депутатів. Зі свого складу Верховна Рада обирає Голову, першого заступника та заступника Голови, комітети, тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії. Голова Верховної Ради: — веде її засідання; — організовує підготовку питань на розгляд Верховної Ради; — керує діяльністю апарату Верховної Ради; — представляє парламент у зовнішніх зносинах; — підписує акти Верховної Ради. Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради виконують за уповноваженням Голови окремі його функції і заміщають його в разі відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків. Комітети Верховної Ради — це внутрішні підрозділи парламенту, які ведуть законопроектну роботу та здійснюють попередній розгляд і підготовку питань, які належать до повноважень Верховної Ради. Верховна Рада затверджує перелік парламентських комітетів та обирає їх голів. Тимчасові спеціальні комісії '— підрозділи парламенту, що утворюються для підготовки і попереднього розгляду питань, що входять до повноважень Верховної Ради, але мають тимчасовий характер або не потрапляють в коло питань, що підлягають розгляду в уже існуючих комітетах. Тимчасові слідчі комісії— підрозділи парламенту, що створюються для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Рішення тимчасових слідчих комісій не є обов'язковими для судових та правоохоронних органів. За рішення про створення тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії повинні проголосувати 150 народних депутатів. Секретаріат Верховної Ради — це апарат, робочий орган парламенту, який забезпечує організаційне, правове, технічне, інформаційне, методичне та інше обслуговування діяльності Верховної Ради та її органів, народних депутатів України.
41. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Регламентом Верховної Ради, законами «Про комітети Верховної Ради» від 4 квітня 1995 р. та «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р. в редакції закону від 22 березня 2001 р. Верховна Рада України є правомочною за умови обрання не менше 2/3 від її конституційного складу, тобто 300 народних депутатів. На першу сесію новообрана Верховна Рада збирається не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше її засідання відкриває найстарший за віком народний депутат. Для ведення першої сесії Верховна Рада обирає Президію сесії, тимчасову лічильну і мандатну комісії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради, організовує роботу парламенту та підписує прийняті акти до обрання Голови Верховної Ради. З обранням Голови Верховної Ради Президія сесії припиняє свою діяльність. Лічильна комісія організовує підведення підсумків голосування. Мандатна комісія перевіряє законність повноважень народних депутатів. Повноваження народних депутатів визнаються шляхом голосування. Верховна Рада України працює сесійно, тобто основними організаційно—правовими формами діяльності Верховної Ради є сесії та засідання. Сесії Верховної Ради можуть бути: — чергові, які починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року; — позачергові, які скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України; — у разі введення воєнного або надзвичайного стану Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання. Сесії проводяться у формі пленарних засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій. Засідання Верховної Ради проводяться, як правило, відкрито. За рішенням більшості від конституційного складу Верховна Рада може проводити закриті засідання. Рішення Верховної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом особистого голосування народних депутатів у звичайному чи поіменному режимі.
42. ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ
Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча функція, тобто прийняття, зміна та скасування законів. Виключно законами України визначаються: — права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; — громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; — права корінних народів і національних меншин; — порядок застосування мов; — засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; — основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; — правовий режим власності; — правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; — засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; — засади регулювання демографічних та міграційних процесів; — засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; — організація і діяльність органів, виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики; — територіальний устрій України; — судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури; — засади місцевого самоврядування; — статус столиці України; спеціальний статус інших міст; — основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; — правовий режим державного кордону; — правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації; — організація і порядок проведення виборів і референдумів; — організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України; — засади цивільно—правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Виключно законами України встановлюються: — Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іно— земних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; — порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України; — одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів; — порядок використання і захисту державних символів; — державні нагороди; — військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; — державні свята; — порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального. Законом України оголошується амністія. Законодавчий процес у Верховній Раді включає такі послідовні процедури: — вияв законодавчої ініціативи; — обговорення законопроектів; — прийняття законів; — опублікування законів. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить: — Президентові України; — народним депутатам України; — Кабінету Міністрів України; — Національному банку України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень переважно, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прийняття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду. Кількість повторних читань законопроекту не обмежується. При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення. За наслідками обговорення в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про: — відхилення законопроекту; — передачу законопроекту на доопрацювання із встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання; — опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання; — прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання. Основним у розгляді законопроекту є його друге читання. Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення. За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про: — відхилення законопроекту; — повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання; — опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на попередніх читаннях, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання; — повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання; — прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання. Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами. Під час третього читання розглядаються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання. За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про: — відхилення законопроекту; — повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання; — відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень; — схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум (за умови, що законопроект стосується питання про зміну території України); — прийняття закону в цілому. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Таке право Президента називається правом відкладального вето. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються в офіційних друкованих виданнях, якими є «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр».
43.ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ
Правовий статус народного депутата визначається Конституцією України та Законом «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. у редакції закону від 22 березня 2001 р. Народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України (далі — ВРУ) і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у ВРУ. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі. Перед відкриттям першої сесії новообраної ВРУ, відповідно до Конституції України, найстарший за віком народний депутат зачитує присягу. Повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед ВРУ з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. Народний депутат не може брати участі у засіданнях ВРУ та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Народний депутат не має права: — бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; — мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; — обіймати посаду міського, сільського, селищного голови; — займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; — залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; — входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом. Народні депутати наділені рядом повноважень у ВРУ та поза її межами. У ВРУ народний депутат здійснює таку діяльність: — бере участь у засіданнях ВРУ; — бере участь у роботі депутатських фракцій (груп); — бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених ВРУ; — виконує доручення ВРУ та її органів; — бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами ВРУ; — звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів ВРУ, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому Законом «Про статус народного депутата України» і Законом про Регламент Верховної Ради України. Для реалізації своїх повноважень у ВРУ народний депутатат наділений певними правами та обов'язками. Надані йому права народний депутат реалізує на засіданнях ВРУ та в роботі її органів. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях ВРУ чи її органів, до складу яких його обрано і має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях. Кожний народний депутат має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу ВРУ з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів ВРУ поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і за ними приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у ВРУ та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі ВРУ та її органів, не може бути предметом розгляду у ВРУ та її органах. На пленарному засіданні ВРУ народний депутат має такі права: — обирати і бути обраним на посади Голови ВРУ, Першого заступника і заступника Голови ВРУ; — обирати і бути обраним до органів ВРУ; — пропонувати питання для розгляду ВРУ або її органами; — виступати із законодавчою ініціативою у ВРУ; — звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них; — брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні; — висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні; — порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій тощо. Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до ВРУ: — законопроекту; — проекту постанови; — іншої законодавчої пропозиції. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути обраний одночасно членом одного комітету ВРУ і тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії. Важливим правом народного депутата України є право на депутатський запит. Депутатський запит — це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету ВРУ, яка заявляється на сесії ВРУ до Президента України, до органів ВРУ, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку направлення запиту до Президента України — також на вимогу групи народних депутатів чи комітету ВРУ, і розглядається на засіданні ВРУ. Верховна Рада приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету ВРУ має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу ВРУ. Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет ВРУ у письмовій формі про результати розгляду їх запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений ВРУ, строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову ВРУ та народного депутата, групу народних депутатів, комітет ВРУ, які внесли запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду. Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом ВРУ, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету ВРУ. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит. Народний депутат, представник групи народних депутатів, комітет ВРУ мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від конституційного складу ВРУ. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні ВРУ повинні бути присутні керівники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит ВРУ приймає відповідне рішення. Крім права на запит, народний депутат України має також право на депутатське звернення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.07 сек.) |