У виді позбавлення волі

За частиною 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та по­передження нових злочинів. Процес виконання й відбування покаран­ня повинен передбачати закінчення здійснення впливу на засудженого та його поверенення до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Кримінальне покарання у ряді ви­падків призначається на певний строк і закінчується, як правило, звільненням від відбування покарання.

Основною підставою для звільнення та «загальним правилом» є звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Але покарання не є незмінюваним. В момент його призначення суд виходить з тяжкості злочину, особистості засудженого, обставин спра­ви та вимог закону. Поки покарання ще не почало виконуватися, засу­джений залишається особою, що вчинила злочин та ще не піддана дер­жавному примусу. Призначене покарання ще тільки має потенційну змогу змінити засудженого. Але після того, як воно починає виконува­тися, людина під його впливом може змінитися. На такі випадки закон теж реагує, передбачаючи можливість дострокового звільнення від відбування покарання. Це пов'язане^ з тим, що у разі змін у поведінці за­судженого презумується, що покарання досягло своєї мети та відпала необхідність його подальшого виконання.

Є різні підстави звільнення від відбування покарання. Стаття 152 КВК України називає підставами звільнення від відбування покарання:

—відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

—закон України про амністію;

—акт про помилування;

- скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;

— закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;

- умовно-дострокове звільнення еіід відбування покарання;

—хвороба;

—інші підстави, передбачені закон'ом.

Як видно з наведеного переліку, законодавець залишив його відкри­тим, тобто названі підстави звільнення не є вичерпними, закон може передбачати й інші (наприклад, звільнення від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння). Пояснюється це тим, що життя і відповідно законодавство змінюється, світова спільнота дотримується напрямку пом'якшення та економії засобів кримінальної репрессії, тому можуть виникати нові підстави звільнення від покарання.

У науці кримінально-виконавчого права є усталені класифікації підстав звільнення від відбування покарання. Ось деякі з них:

- умовні і безумовні підстави. Під умовними розуміються такі
підстави, можливість звільнення за якими закон пов'язує з певними
умовами. Нариклад, умовно-дострокове звільнення від відбування по­
карання, що можливе лише для певних категорій засуджених, які відбу­
ли встановлену частину строку покарання. Безумовні підстави — це такі
юридичні факти, настання яких безумовно свідчить про необхідність
звільнення засудженого. Відбуття строку покарання за будь-яких обста­
вин є підставою для звільнення засудженого, навіть якщо відносно цього
засудженого є негативні кримінологічні прогнози;

- з відбуттям повного строку покарання і достроково. Йдеться про
випадки, коли засуджений відбуває весь строк покарання або засудже­
ний відбуває лише певну частку призначеного судом строку покарання
(помилування, амністія тощо);

- за видом покарання, яке відбувалося. Кримінальне право України
знає дванадцять видів покарання. Кожен з цих видів має свою спе­
цифіку стосовно порядку звільнення від його відбування;

— за станом здоров'я засудженого. З самого визначення видно, що
можна розрізнити звільнення, підставою якого є хвороба засудженого
(звільнення у зв'язку з хворобою), а також таке звільнення, при якому
не має значення стан здоров'я засудженого (амністія);

- за колом органів, що застосовують певну підставу звільнення. За­
лежно від того, на якій підставі звільнюється засуджений, таке звільне-
ня проводиться різними учасниками кримінально-виконавчої діяль­
ності. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його
відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного
покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покаран­
ня на підставі закону України про амністію чи акта про помилування,
може застосовуватися тільки судом. Помилування здійснює Президент
України, звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання виконує
відповідна установа виконання покарання;

— за статтєвими ознаками. Ця класифікаційна група передбачає деякі
додаткові підстави звільнення для засуджених жінок, які стали вагітни­
ми або народили дітей під час відбування покарання. Такі засуджені за
певних умов можуть бути звільненні від відбування покарання.

Поиск по сайту: