Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання

Згідно зі статтями 75-79 та 104 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням:

— при призначенні виправних робіт, обмеження волі, службового
обмеження для військовослужбовців, а також позбавлення волі на строк
не більше п'яти років — з встановленням іспитового строку тривалістю
від одного до трьох років;

- при призначенні обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засудже­них до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особли­во тяжкі злочини, — з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку;

— неповнолітніх — при призначенні позбавленні волі — з встанов­
ленням іспитового строку від 1 до 2 років.

Щодо засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку в межах терміну, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

У таких випадках копія вироку (постанови, ухвали) суду а також роз­порядження про "їх виконання є підставою для взяття засудженої особи на облік у кримінально-виконавчій інспекції. Щодо звільнених від відбу­вання покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, адміністрація установи виконання покарань завчасно надсилає у підрозділи кримінально-виконавчої інспекції за місцем їх проживання дві копії вироку чи постанови суду, підписку про явку в інспекцію в триден­ний термін після прибуття, довідку з анкетними даними.

На підставі отриманих документів співробітник територіального підрозділу інспекції робить записи у журналі обліку. Одночасно стосов­но засудженої особи заводиться особова справа, в якій надалі накопи­чуються всі матеріали, на підставі яких особу взято на облік, та матеріали, Що свідчать про здійснення контролю за поведінкою засудженої особи,

виконання нею покладених судом обов'язків, про допущені порушен­ня, застосовані заходи впливу, характеристики з місця роботи, навчан­ня або проживання (надаються до інспекції один раз на півріччя) і т.ін.

Засуджена особа викликається до інспекції (неповнолітні — з бать­ками або особою, яка їх заміняє) для проведення співбесіди, під час якої їй роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених судом обов'язків, порушення гро­мадського порядку, учинення нового злочину. За результатами проведе­ної бесіди оформляється підписка.

У десятиденний термін після отримання копії вироку суду праців­ник кримінально-виконавчої інспекції виконує такі дії:

1) надсилає повідомлення до суду, що виніс рішення, до установи, з якої
засуджена особа була звільнена, військкомату та органу внутрішніх справ;

2) направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах гро­
мадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, міськ-, райорганів
внутрішніх справ для здійснення контролю (зокрема — про зміну місця
проживання);

3) стосовно засуджених осіб, на яких покладено обов'язок пройти
лікування від захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших
осіб, повідомляє відповідний лікувальний заклад.

Щодо засуджених, на яких судом покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (від одного до дванадцяти разів на квартал). Ознайомлення з цим документом здійснюється під підпис, після чого заводиться листок реєстрації. Періодичність явки на реєст­рацію може змінюватися постановою працівника інспекції залежно від поведінки засудженої особи.

Звільнені від відбування покарання зобов'язані:

виконувати обов'язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

з'являтися за викликом до інспекції;

не порушувати громадського порядку.

Якщо судом засудженій особі встановлено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підрозділами інспекції підстав виїзду.

Засуджена особа, на яку покладено обов'язок повідомляти інспек­цію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зро­бити завчасно або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі. Стосовно цих осіб надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через територіальні ор­гани управління Департаменту, а потім, після запиту — особові справи, про що в триденний строк надсилається підтвердження відправнику. Засуджена особа знімається з обліку.

Проведення індивідуально-профілактичної роботи зі звільненими покладено на органи внутрішніх справ. Для цього працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах непов­нолітніх міських та районних органів внутрішніх справ ведуть їх облік, щомісяця перевіряють поведінку та спосіб їх життя за місцем проживан­ня, кожного кварталу надають до підрозділів інспекції письмову довідку і матеріали перевірок (пояснення засудженої особи, рапорти про при­тягнення до адміністративної відповідальності тощо). До індивідуаль­но-профілактичної роботи можуть залучатися також працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднання гро­мадян, релігійні та благодійні організації.

Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослуж­бовців — командирами військових частин. Кримінально-виконавча інспекція спільно з органами внутрішніх справ та громадськими форму­ваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу щодо засудже­них, контролює додержання ними громадського порядку і виконання вста­новлених обов'язків. З метою встановлення фактів вчинення правопору­шень працівник інспекції один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності, а один раз на шість місяців направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України. Отримані відповіді зберігаються в особових справах.

Якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то їй виноситься застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

У випадках, коли засуджена особа:

1) не виконує покладених на неї судом обов'язків після застережен­
ня у виді письмового попередження;

2) три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за со­
бою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях
виправлення;

3) не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних при­
чин (що повинно бути підтверджено матеріалами);

4) зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постій­
ного місця проживання;

5) засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини,
інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від
відбування покарання і направлення засудженої особи для відбування

призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надси­лається подання, оформлене спільно зі службою у справах неповно­літніх. У цьому документі вказується, коли і які порушення були допу­щені, які заходи впливу застосовувалися. Подання разом з особовою справою та всіма матеріалами, що свідчать про невиконання засудже­ною особою покладених на неї судом обов'язків, надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів. У разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування пока­рання з випробуванням подання надсилається до суду повторно, якщо засуджена особа знову притягувалась до адміністративної відпові­дальності або і далі не виконує покладені на неї судом обов'язків.

У разі неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання або у разі залишення засудженою особою місця постійного проживання чи коли місцезнаходження звільне­них осіб невідомо працівник кримінально-виконавчій інспекції за місцем їх обліку (на територію обслуговування якого мали прибути) протягом одного місяця проводить початкові розшукові заходи. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, особа вважається зниклою. Працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжу­вальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшо­го розшуку засуджених осіб. Одночасно з цим інспекція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбуван­ня покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Те саме ро­биться й у випадку затримання засудженої особи (установлення місцез­находження), після того як з'ясовано, що причиною залишення постій­ного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання було ухилення від відбування покарання.

У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка роз­шукувалась і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за її новим місцем проживання з вимогою перевірити місце проживання засудженої особи і в разі потреби зроби­ти запит для направлення її особової справи. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його ад­ресу особової справи засудженої особи.

Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов'язки та не вчинила нового злочину (що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України), після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від при-

значеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні вказується, як засуджена особа зареко­мендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов'язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільне­них від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними органами внут­рішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

— чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитя­
чого будинку;

- чи не зникла з місця проживання;

— чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею.
Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної

жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання (разом з особовою справою) для вирішення питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м'яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призначеного вироком суду.

Контроль за поведінкою засуджених осіб припиняється, і вони знімаються з обліку у зв'язку із:

—закінченням іспитового строку — за наявності постанови (ухва­
ли) суду про звільнення;

—скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуван­
ням (звільненням від відбування покарання) та направленням для відбу­
вання покарання, призначеного вироком суду, — за наявності відпо­
відної постанови (ухвали) суду;

- скасуванням вироку — за наявності відповідної постанови (ухва­
ли) суду;

- звільненням засудженої жінки, яка має дитину віком до трьох
(семи) років, від подальшого відбування покарання або заміною його
більш м'яким, направленням її для відбування покарання, призначено­
го вироком суду, — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

—амністією — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

—засудженням за учинення нового злочину — за наявності копії
вироку, що набрав законної сили;

—смертю засудженої особи — за наявності відповідної довідки з
відділу реєстрації актів громадянського стану;

—пересилкою особової справи до іншого підрозділу інспекції — за
наявності підтвердження про отримання особової справи.

Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. У десятиденний термін повідо-

млення про зняття з обліку засудженої особи направляється до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а стосовно тих з них, хто підлягає призову на строкову військову службу — у відповідний військкомат.

У разі порушення кримінальної справи стосовно особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, та звільненої від відбуван­ня покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після встановлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, у якому засуд­жена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засудженої особи.

До осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, служ­бового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, триман­ня в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлен­ня волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбу­вання покарання відповідно до ст. 81 КК України.

В цьому разі за ними за місцем роботи, навчання та проживання протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль гро­мадських організацій і трудових колективів, проводиться виховна робо­та з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації. Така діяльність організується спостережними комісіями.

Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціаль­них служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільнени­ми від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлен­ня до праці, навчання і поведінку в побуті, надають необхідну допомогу.

До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у вигляді громадського попередження. У разі систематичного порушення гро­мадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлен­ня волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була двічі засуджена до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська ор­ганізація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-достро­кове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої части­ни покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правила­ми, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.

Зміст

Поиск по сайту: