Звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду

Звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з відбут­тям строку є, так би мовити, загальним правилом. Це основна і безумов­на підстава звільнення засудженого. Будь-яка особа, яка була засудже­на на певний строк до будь-якого покарання, по закінченні цього строку буде звільнена від відбуття покарання.

Закінчення строку покарання означає його відбуття у повному об­сязі згідно з вироком суду і незважаючи ні на що засуджений буде звільненний (виняток складають випадки вчинення засудженим в уста­нові виконання покарання нового злочину, за який він засуджений ви­роком суду до нового покарання на новий строк). Ця гарантія закріпле­на Конституцією України в ст. 29, яка встановлює право людини на сво­боду та особисту недоторканність. Тобто держава будує політику у сфері виконання покарань на принципах невідворотності покарання та гаран­тування звільнення від покарання з його відбуттям.

Якщо класифікувати цю підставу за вказаними вище критеріями, то вона є безумовною, виникає з відбуттям повного строку покарання, не залежить від стану здоров'я засудженого, здійснюється адміністрацією установи виконання покарань (керівником органу виконання покаран­ня) на підставі вироку суду та не пов'язана з статтєвими ознаками за­судженого, що звільняється.

Кримінально-виконавчий закон встановлює такий порядок звіль­нення засуджених у зв'язку з відбуттям строку покарання:

відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні по­сади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, три­мання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбав­лення волі припиняється в першій половині останнього дня строку по­карання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, також звільня­ються в першій половині останнього дня строку покарання.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день.

Всі ці вимоги відповідають духу національного законодавства Ук­раїни, орієнтовані на засудженого, його законні інтереси і права, а також забезпечують чітке функціонування кримінально-виконавчої системи.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідно­го числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа, — в останній день цього місяця. Йдеться, зокрема, про випад­ки, коли закінчення строку покарання припада? на 29 лютого. Якщо

рік, коли строк покарання закінчується, не має такого числа, засудже­ний звільнюється 28 лютого.

З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повер­таються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встанов­леного зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання осо­би, яка звільняється, видається характеристика.

Засудженому, що звільнюється, можуть бути видані документи про освіту та виробничу кваліфікацію, які він отримав в установі виконан­ня покарань.

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді аре­шту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація устано­ви виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання. Це нове положення. Раніш, згідно з виправно-трудовим законодавством, засудженому видавалася лише довідка про звільнення, паспорт видавав орган внутрішніх справ за місцем вибуття засудженого. Така практика мала дуже багато недоліків та зловживань з боку органів внутрішніх справ.

Начальник відповідної установи проводить бесіду з засудженим та роз'яснює його права та обов'язки, пов'язані із звільненням з установи виконання покарань.

Щодо покарання у виді громадських чи виправних робіт, то в день закінчення строку відбуття цих покарань кримінально-виконавча інспекція направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відраху­вань з його заробітної плати (у разі відбування покарання у виді виправ­них робіт). Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.

Поиск по сайту: