 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Облік плати за землю
Плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 14 ПК України).
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платники плати за землю є суб’єктами податкових правовідносин, це фізичні та юридичні особи, які постійно користуються земельною ділянкою у зв’язку з набуттям права власності на неї або використовують на підставі укладеного договору оренди земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній формі власності.
Документами, що посвідчують право власності на земельну частку (пай), також є:
ü свідоцтво про право на спадщину;
ü засвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
ü рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Документом, що посвідчує право на отримання земельної частки (паю) громадянами України, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
Право користування землею – це право володіння і користування земельною ділянкою. Право користування землею включає право постійного користування земельною ділянкою, право оренди та право концесії земельної ділянки. Користування наданою земельною ділянкою – не тільки право, а й обов’язок землекористувача, який повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами), а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Розмір орендної плати, як і податку на землю, не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Ставка податку – це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.
ПКУ встановлює два види ставок земельного податку залежно від типу сільського господарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1 % та для багаторічних насаджень – 0,03 %.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
| Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб | Ставки податку, гривень за 1 кв. метр | Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
| до 3 | 0,24 | |
| від 3 до 10 | 0,48 | |
| від 10 до 20 | 0,77 | |
| від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 |
| від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 |
| від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 |
| від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 |
| від 500 до 1000 | 2,4 | 2,5 |
| від 1000 і більше | 3,36 | 3,0 |
Розмір земельного податку= Об”єкт справляння (площа земельної ділянки) • Грошову оцінку земельної ділянки (за 1 га) • Ставка земельного податку
Від сплати податку звільняються фізичні особи:
ü інваліди першої і другої групи;
ü фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
ü пенсіонери (за віком);
ü ветерани війни;
ü фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на одну земельну ділянку у межах граничних норм:
ü для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
ü для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
ü для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
ü для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
ü для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються юридичні особи:
üзаповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники, парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки;
üдослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
üоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
üсанаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів;
üдитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;
üрелігійні організації України;
üдошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
üпідприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;
üземлекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;
üновостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
Податковим кодексом передбачено два можливих варіанти обчислення суми податку платником – юридичною особою (щорічний та щомісячний). При цьому обрання тієї чи іншої моделі та безпосередньо нарахування плати за землю він здійснює самостійно. Сплачується податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем календарного місяця. Заповнення та подання декларації покладено на платника податкового платежу, до його обов’язків також віднесено надання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У разі коли платником податку виступає фізична особа, нарахування плати за землю та видача повідомлення – рішення про внесення податку здійснюється податковими органами. Сплачується податок протягом 60 днів з дні вручення повідомлення.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр – це особлива державна облікова система, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності (користування) земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі (землекористувачів).
Державний земельний кадастр включає кадастрове зонування та зйомки, бонітування ґрунтів, економічну та грошову оцінку земель, державну реєстрацію земельних ділянок, облік кількості та якості земель.
Податок на землю перераховується до місцевих бюджетів у розмірах:
100 відсотків до бюджетів міст Києва та Севастополя;
75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;
60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань
Облік податку на землю ведеться на рахунку 641 "Розрахунки по податках", на якому відкривається субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по податку на землю".
а) Нарахований земельний податок:
Дт 92 "Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні витрати"
Кт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по податку на землю".
б) Перерахований податок до бюджету:
Дт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по податку на землю"
Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
3) В кінці звітного періоду віднесені витрати по сплаті земельного податку на фінансові результати від звичайної діяльності:
Дт 791 "Результат основної діяльності"
Кт 92 "Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні витрати".
Поиск по сайту: