 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Облік екологічного податку
Екологічний податок - загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року(1 розділ, 14.1.57. ПКУ)
Платниками податку є:
ü суб'єкти господарювання;
ü юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність;
ü бюджетні установи;
ü громадські та інші підприємства, установи та організації;
ü постійні представництва нерезидентів.
Об”єктом оподаткування екологічним податком є:
ü викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
ü скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
ü розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
ü утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
ü тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
ü викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Розрахунок екологічного податку здійснюється самостійно платниками щокварталу (крім тих, які визначені пунктом 240.2 ПК України) на основі:
ü фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин у тоннах (т);
ü обсягів скиду забруднюючих речовин у тоннах (т);
ü обсягів відходів у тоннах (т);
ü обсягів відходів в одиницях обладнання та приладів (од.).
ü обсягів відходів у вигляді джерел іонізуючого випромінювання у сантиметрах кубічних (см3);
ü обсягів відходів у вигляді радіоактивних відходів (крім відходів, поданих у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) у метрах кубічних (м3);
ü обсягів електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) у кВт/год (кВт/год);
ü вартості (без урахування податку на додану вартість) джерел іонізуючого випромінювання у гривнях з копійками;
ü ставок податку за одиницю бази оподаткування (у гривнях з копійками з округленням до двох десяткових знаків);
ü коригуючих коефіцієнтів.
Дані, на основі яких розраховується податкове зобов’язання, мають бути підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.
Податкові агенти здійснюють обрахунок самостійно щокварталу, виходячи із фактичних обсягів реалізованого палива та відповідних ставок податку в поточному році.
Для цілей визначення податкового зобов’язання щодо екологічного податку платники зобов’язані визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та за кожним видом забруднюючої речовини. Для інших цілей загальна сума екологічного податку – ЕП (у гривнях), яка підлягає сплаті визначається платниками екологічного податкуь за формулою:
ЕП = Пвс + Пс + Прв + АЕС + S,
де Пвс – сума податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (у гривнях);
Пс – сума податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (у гривнях);
Прв – сума податку за розміщення відходів (у гривнях);
АЕС – сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (у гривнях);
S – сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (у гривнях).
Платниками до уваги беруться лише ті види забруднень, що є наявними/характерними відповідно до специфіки їх господарської діяльності.
В таблиці 8.2 наводяться ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Поняття «стаціонарне джерело» забруднення визначено в розділі 1 пп. 14.1.230 ПК України, відповідно це – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Таблиця 8.2
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
| Назва забруднюючої речовини | Ставка податку, грн. за тонну |
| Азоту оксиди | |
| Аміак | |
| Ангідрид сірчистий | |
| Ацетон | |
| Бенз (о) пірен | |
| Бутилацетат | |
| Ванадію п'ятиокис | |
| Водень хлористий | |
| Вуглецю окис | |
| Вуглеводні | |
| Газоподібні фтористі сполуки | |
| Тверді речовини | |
| Кадмію сполуки | |
| Марганець та його сполуки | |
| Нікель та його сполуки | |
| Озон | |
| Ртуть та її сполуки | |
| Свинець та його сполуки | |
| Сірководень | |
| Сірковуглец | |
| Спирт н-бутиловий | |
| Стирол | |
| Фенол | |
| Формальдегід | |
| Хром та його сполуки |
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання різних видів палива наведено в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
| Вид палива | Ставка податку, гривень за 1 тонну |
| Бензин неетилований | |
| Бензин сумішевий | |
| Зріджений нафтовий газ | |
| Дизельне біопаливо | |
| Дизельне пальне із вмістом сірки: | |
| більш як 0,2 мас. % | |
| більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас.% | |
| більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас% | |
| не більш як 0,005 мас. % | |
| Мазут | |
| Стиснений природний газ | |
| Бензин авіаційний | |
| Гас |
Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до встановленого п. 245.1 ст. 245 ПКУ переліку, та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, також зросли в діапазоні від 15 до 20 разів і досягнуть розмірів, наведених в таблиці 8.4.
Таблиця 8.4
Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин
| Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу,(мг на літр) | Ставка податку,грн. за 1 тонну |
| до 0,001 (включно) | |
| 0,001 - 0,1 (включно) | |
| 0,1 - 1 (включно) | |
| 1 - 10 (включно) | |
| понад 10 |
Ставки екологічного податку за розміщення надзвичайно небезпечних видів відходів, як обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, встановлено на рівні 431 грн. за одиницю, тоді як до 31.12.2010 р. діяла ставка збору - 83 грн. за одиницю, люмінесцентних ламп – на рівні 7,5 грн. за одиницю, відповідно - раніше - 1,5 грн. за одиницю.
З 01.01.2011 р. передбачено зростання приблизно у 8,5 разів ставок податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. В таблиці 8.5 наводяться розміри цих ставок екологічного податку.
Таблиця 8.5
Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів
| Клас небезпеки відходів | Рівень небезпечності відходів | Ставка податку, гривень за тонну |
| I | надзвичайно небезпечні | |
| II | високонебезпечні | 25,5 |
| III | помірно небезпечні | 6,4 |
| IV | малонебезпечні | 2,5 |
| малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості | 0,25 |
Дані про фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин вказуються на основі даних первинної документації бухгалтерського обліку:
журналів обліку за формами ПОД–1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик», ПОД–2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря», ПОД–3 «Журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок».
журналів обліку за формами ПОД–11 «Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями», ПОД–12 «Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами», ПОД–13 «Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються».
даних типової форми № 1-Т «Облік відходів та пакувальних матеріалів та тари» тощо.
Базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є квартал.
Формою звітності з екологічного податку є Декларація.
Органи Держказначейства здійснюють розподіл коштів щодо екологічного податку відповідно до Бюджетного кодексу:
30 відсотків коштів зараховуються до Держбюджету;
70 відсотків зараховується до місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками), в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів – 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя – 70 відсотків.
В таблиці 8.6 наведені інші кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку за господарськими операціями, пов’язаними зі справлянням екологічного податку.
Таблиця 8.6
Поиск по сайту: