Господарські міністерства (відомства) як органи господарського керівництва. 13 страница

Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п’ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.

Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:

· особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до ст.8 Закону України „Про приватизацію державного та комунального майна”;

· законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства;

· майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів(групи об'єктів), що не підлягають приватизації;

· об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.

· орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації;

· стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.

До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, втому числі й від представницького органу трудового колективу - виборного органу первинної профспілкової організації(профспілкового представника) або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальних органів, центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідні органи та особи зобов’язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів.

За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу.

Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати України.

Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

При приватизації законсервованих об'єктів, об’єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об’єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)", окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації не складається.

Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об’єкта, в якому враховуються пропозиції:

· господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;

· місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;

· державних органів приватизації;

· центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальних органів

· Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень;

· центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів.

Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову вартість об'єкта приватизації(розмір статутного фонду господарського товариства), рекомендовані форми платежу, розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації.

За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, в якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.

Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України.

До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об’єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується органом приватизації, та технічний паспорт земельної ділянки державної власності, яка підлягає продажу державним органом приватизації.

У разі проведення відповідно до законодавства екологічного аудиту об'єкта приватизації до проекту плану приватизації додається висновок про проведення екологічного аудиту.

Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плану приватизації, розробленим комісією, вони можуть підготувати альтернативний варіант плану.

Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект плану трудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або його представництв у районах та містах, які протягом десяти днів зобов’язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.

Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у десятиденний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

Способи приватизації.

Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

· продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

· продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

· продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем відповідних документів;

· викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Приватизація законсервованих об'єктів та об’єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом:

· продажу на аукціоні, за конкурсом;

· викупу

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Плата за реєстрацію товариства не справляється. Рішення про створення товариства є установчим договором.

При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями.

До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення акцій (планом приватизації), і перших загальних зборів акціонерів приватизованого підприємства керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.

З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.

До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства.

Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.

Члени організації орендарів, члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об’єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на придбання акцій за кошти.

Якщо вартість майна, що вноситься орендарем (організацією орендарів або господарським товариством, створеним членами трудового колективу підприємства, що приватизується) до статутного фонду товариства, становить менше 25 відсотків його статутного фонду і з урахуванням вартості акцій, придбаних ними, не перевищує цього розміру, члени організації орендарів (члени трудового колективу підприємства - засновники господарського товариства, яке є орендарем) мають право на додаткове придбання за кошти акцій, що є у державній власності, за їх номінальною вартістю у межах 25 відсотків статутного фонду товариства, але не більше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожного члена організації орендарів (члена трудового колективу підприємства - засновника господарського товариства, яке є орендарем).

У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного товариства приватизація майна, зданого в оренду, здійснюється без його згоди.

Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.

Державні органи приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюють продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Продаж земельної ділянки державної власності здійснюється після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)та закріплення їх межовими знаками;

б) виготовлення технічної документації щодо продажу земельної ділянки, яка включає її технічний паспорт.

Вартість земельної ділянки визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Покупці об'єктів, які підлягають приватизації, разом з об’єктами приватизації здійснюють придбання земельних ділянок, які перебувають під ними, на аукціонах. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем, у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок.

Відчуження земельних ділянок державної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Інформація про приватизацію.

Інформацію про приватизацію складають відомості щодо:

· переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, умови їх продажу;

· терміну, протягом якого приймаються до розгляду плани приватизації та заяви на право продажу об'єктів приватизації;

· рішення про затвердження планів приватизації та укладення угод з юридичними особами або спеціалістами на розробку проектів планів приватизації та продажу об'єкта приватизації, а також підстави, на основі яких були прийняті ці рішення;

· результатів виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України та його регіональних відділень, які розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевій пресі.

Інформація про результати приватизації об'єкта (інформація про переможців конкурсу, аукціону, ціну, за яку придбано об’єкт приватизації, дані про розподіл акцій (часток, паїв) між новими власниками (окремо по кожній юридичній особі) підлягає опублікуванню у місцевій пресі за місцем розташування відповідного об’єкта.

Інформація про строки та умови проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж повинна бути опублікована в інформаційних бюлетенях органів приватизації, центральній та місцевій пресі не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж.

Типовий, обов'язковий для публікації в бюлетені перелік відомостей для різних видів підприємств, порядок їх подання, форма публікації визначаються Фондом державного майна України.

10.4. Договірні відносини у сфері приватизації.

З правової точки зору приватизація – це майнова угода між суб’єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Законодавство визначає даний вид угод як особливі угоди – угоди приватизації. Оплатні і частково оплатні угоди є особливими договорами купівлі – продажу державного майна, тому зміст, порядок укладення та виконання цих договорів регулюється головним чином законодавчими актами про приватизацію, а також ЦК України.

Оформлення угод приватизації.

При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов’язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо:

· здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;

· здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;

· збереження та раціонального використання робочих місць;

· виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

· збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції(послуг) відповідно до бізнес-плану;

· завершення будівництва жилих будинків;

· утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

· виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища;

· внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків;

· виконання встановлених мобілізаційних завдань;

· погашення боргів;

· подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації також включаються:

· відомості про розподіл відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок господарської діяльності підприємства до проведення його приватизації;

· вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом.

Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін.

Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п’ять років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструкторських бюро, інших підприємств і установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, порядок контролю за їх діяльністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій),обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов’язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом. Емітент або реєстратор, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, зобов'язаний подати органу приватизації відомості про нового власника приватизованого об’єкта на письмову вимогу державного органу приватизації. Договори про подальше відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, підлягають нотаріальному посвідченню.

Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради.

Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації та земельної ділянки.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Договір купівлі-продажу не укладається при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій). Продаж акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, на фондових біржах здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Угоди щодо операцій з акціями, придбаними в процесі приватизації, можуть укладатися після внесення відомостей про їх покупця та інших відомостей, визначених законодавством, до реєстру власників іменних цінних паперів.

Забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об’єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу.

При подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав обов’язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), придбаних в процесі приватизації, які належали державі в майні суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу.

Вартість акцій (часток, паїв) визначається в установленому порядку.

Щодо договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації використовується примірна та договірна документація (примірні договори, що дозволяє уніфікувати їх умови).

Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.

Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов’язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію;порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації - до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; необґрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об’єкт приватизації - до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Посадові особи підприємств, на балансі яких знаходяться об’єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність вигляді штрафу за: порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного надання достовірної інформації про об'єкти приватизації, які підлягають продажу, або надання інформації не в повному обсязі – у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення – у розмірі від ста до двохсотп'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про викуп об'єкта, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню.

При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

· у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених інвестицій за кожний день прострочення;

· у разі розірвання договору купівлі-продажу в зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій;

· у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об’єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

За недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об’єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарсько - процесуальним кодексом України.

Контрольні запитання

1. Назвіть цілі та принципи приватизації.

2. Які об’єкти державної власності підлягають приватизації?

3. Які об’єкти державної власності не підлягають приватизації?

4. Хто є суб’єктами приватизації та їх повноваження?

5. Назвіть стадії, які передбачає процес приватизації державного майна.

6. Які обов’язкові умови договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу?

7. Які умови включаються до договору купівлі-0проджажу об’єкта малої приватизації? купівлі-продажу об’єкта приватизації.

Тема 11. Правове регулювання біржової діяльності.

11.1. Поняття та юридичні ознаки біржі

Біржа як суб’єкт господарсько-правових відносин є постійно діючим організованим оптовим ринком, на якому здійснюються торговельні операції з біржовими товарами.

Терміном «біржа» в літературі і практиці біржової торгівлі також позначається:

1) сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції;

2) місце їх зібрання;

3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці.

Уніфіковане визначення міститься в Законі України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.. Цей закон визна­чає умови створення та діяльності товарних бірж на тери­торії України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вив­чення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'я­заних з ним торговельних операцій.

Аналізуючи це визначення, можна зробити висновок, що біржа є господарською організацією, яка виконує організаційні, регулятивні, інформаційні функції в ринковій економіці, шляхом виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції.

Основ­ною метою біржі — є сприяння зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обо­роту. Вона не має на меті отримання прибутку і є некомерційною господарською організацією.

В певній мірі, біржу можна порівняти з ярмарком, проте між ними є суттєві відмінності. Так, біржа:

· є постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропо­зиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;

· має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів.

Ярмарок, за загальним правилом, відкритий для всіх; ярмарок є місцем товарообороту: це ринок, де безпосе­редньо виставляються на продаж товари. Товарооборот, якому покликана сприяти біржа, здійснюється поза нею; безпосередньо біржа товарів не виставляє, вона оперує за­галом інформацією про них (про кількість, якість, ціни, угоди купівлі-продажу).

Біржі, залежно від виду біржового товару, поділяються на фондові і товарні.

Фондова біржа — є організаційно оформлений постійно діючий ринок торгівлі цінними паперами. Вона провадить діяльність із створення органі­заційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації сто­совно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірин­гу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між чле­нами організатора торгівлі. Правове становище фондової біржі визначається ст. 360 ГК України і Зако­ном України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Поиск по сайту: