Господарські міністерства (відомства) як органи господарського керівництва. 14 страница

Об'єктами операцій фондової біржі є цінні папери, до­пущені до обігу на ній.

З точки зору правового становища фондова біржа являє собою суб'єкт господарювання у формі акціонерного това­риства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Товарні біржі можуть бути класифіковані на види за­лежно від ряду підстав.

Залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на:

· вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

· спеціалізо­вані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів);

· універсальні (предметом торгівлі є широ­кий асортимент різноманітних товарів).

· Залежно від характеру біржових угод виділяють:

· біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго­товлення);

· ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них;

· опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступ­ному періоді;

· комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на:

· відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові);

· зак­риті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

11.2. Функції, права та обов'язки товарної біржі

Функції (основні напрями діяльності) біржі виплива­ють насамперед з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

· товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляєть­ся між споживачами за реальною ціною;

· товарна біржа є свого роду господарюючим суб'єктом, який організовує ринок. Тому її ще називають організова­ним ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризуєть­ся взаємозамінюваністю і не потребує додаткового узго­дження технічних характеристик. Продукція, що надхо­дить на біржу, має відповідати стандартам;

· товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і про­позиція на певний біржовий товар;

· товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;

· товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функ­ція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;

· біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування - це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові това­ри (цінні папери) з урахуванням укладених біржових угод;

· біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржо­вих та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформацій­не обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом ви­дання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари (цінні папери);

· товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржо­вої торгівлі;

· товарна біржа виконує арбітражні функції, тобто роз­глядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки.

Принципами діяльності бірж є:

· рівноправність учасників біржових торгів;

· застосування вільних (ринкових) цін;

· публічне проведення біржових торгів.

Товарна біржа має право:

· встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

· створювати підрозділи біржі та затверджувати положен­ня про них;

· розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

· зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

· встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

· встановлювати інші грошові збори;

· встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

· засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

· укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розта­шованих за кордоном України;

· вносити в державні органи пропозиції з питань, що сто­суються біржової діяльності;

· видавати біржові бюлетені, довідники та інші інфор­маційні та рекламні видання;

· здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Також, законом України «Про товарну біржу» визначено обов'яз­ки цієї організації, які полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулю­ванні біржових операцій, регулюванні цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обер­таються на біржі.

Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші по­слуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнкту­рою ринку.

11.3. Види біржових угод

Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові та позабіржов і угоди.

Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників — бро­керські контори і брокерів, а не самими продавцями і по­купцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.

Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвер­дженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визна­чається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети.

Щоб відрізнити біржові угоди від звичайних, небіржових, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх ук­ладення називається біржовими операціями; по-друге, вста­новлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода.

Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. а) ст. 15 Закону «Про товарну біржу» біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржо­вої торгівлі окремих бірж.

Як правило, біржі здійснюють обмін (товарооборот) то­варів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінюваний товар). Обов'язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановле­ним стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими і небіржовими угодами по­лягає також у тому, що суб'єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час вико­нання угоди. Згідно з цим критерієм є угоди:

з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що прид­бання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і пере­даватися покупцеві негайно. Конкретний термін визна­чається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання, опера­тивне управління) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеть­ся про поставки в майбутньому, така біржова угода нази­вається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні па­пери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках, виз­начених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконан­ня форвардного контракту можуть пред'являтися виключ­но емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без пого­дження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контрак­ту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включа­ючи продавця такого форвардного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром, який знахо­диться в дорозі, а також з товаром з наступним надходжен­ням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що до­говори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

З огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняються біржові угоди із заставою. Особливістю цьо­го виду угод є те, що крім основних предметів угод до їх змісту входить і зміст іншого договору - договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладання основного договору один контрагент виплачує іншому суму, визначену договором як застава. Отже, щодо цієї угоди крім основно­го діє також договір застави.

Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди:

угода із заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода із заставою на продаж (заставодавцем є продавець).

У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання задоволення майнових вимог кредитора про­водиться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбу­вається за рішенням біржового арбітражу.

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні уго­ди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.

Ф'ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» як стандарт­ний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (про­дати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наяв­ності згоди іншої сторони контракту або у випадках, виз­начених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що:

· предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржо­вого контракту на певний товар, а не реального товару;

· предмет контракту і сам контракт мають бути стандарт­ними (в тому числі щодо кількості та якості товару, спосо­бу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;

· біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце постав­ки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі про­тягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);

· особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зво­ротного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерс­ного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідацій­ного строку. З свого боку, покупець має право вільного про­дажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.

Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце постав­ки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом тер­міну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спеку­лянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерса.

Комерційна ідея ф'ючерса полягає у страхуванні як про­давця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.

Продавець реального товару має змогу залежно від кур­су цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна кон­тракту.

Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контрак­ту на день його виконання, може продати його на біржі.

Купівля-продаж ф'ючерсів з метою страхування від не­сприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стан­дартний документ, який засвідчує право придбати (прода­ти) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного кон­тракту.

Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (то­варів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невико­нання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'яв­лятися виключно емітенту опціона.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим осо­бам протягом строку його дії.

11.4. Правила біржової торгівлі

Правовий режим і функції Правил біржової торгівлі ре­гулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу».

Правила біржової торгівлі регулюють:

· порядок здійснення біржових операцій;

· порядок ведення біржової торгівлі;

· процедуру біржового арбітражу з цих питань.

Правила біржової торгівлі визначають:

· строк та місце проведення біржових операцій;

· склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

· порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

· порядок надання та розмір плати за користування по­слугами біржі;

· відповідальність учасників та працівників біржі за неви­конання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

· інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

Закон «Про товарну біржу» передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:

· забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їхня скупка) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

· забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

· забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди (за винят­ком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, господарському суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Правила біржової торгівлі регулюють порядок прове­дення біржових торгів. Біржові торги умовно можна поділити на певні етапи:

1) Суб'єкт господарювання або інший учасник господарсь­ких відносин, який бажає купити або продати біржовий то­вар, подає брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета угоди в строк, встановлений Правилами (як правило, не пізніше ніж за три доби до прове­дення торгів). Заявки реєструються і вводяться до банку да­них (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться про­тягом певної кількості торгів, встановленої Правилами. Разом з тим наявні товари, що вимагають негайної реа­лізації (протягом одного біржового дня), виставляються на біржі шляхом безпосереднього подання заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продані протягом дня, вони або знімаються з торгів, або за згодою брокера-продавця вводяться в банк даних.

2) У визначений час (за день до початку торгів) брокери мають одержати інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна. Перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на торги. Після цього вони допускаються в тор­говельний зал біржі.

3) Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом). У мо­мент оголошення брокер-продавець і брокер-покупець го­лосом і спеціальними професійними жестами домовляють­ся щодо укладення майбутньої угоди.

Закінчуються біржові торги згідно із встановленим сиг­налом, після чого укладати біржові угоди не можна.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реє­страції на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у вста­новлений Правилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному засвідченню.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюють­ся (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у тор­гах. Рішення про застосування санкцій за порушення Пра­вил біржової торгівлі приймається від імені біржового ко­мітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

Регулюючи особливості розгляду спорів за біржовими угодами, правила біржового арбітражу визначають склад біржового арбітражу, процедуру розгляду та вирішення спорів, оголошення рішення, його виконання та перегляд.

11.5. Правовий статус фондової біржі

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-пра­вовій формі товариства (крім повного, командитного това­риства і товариства з додатковою відповідальністю) або до­чірнього підприємства об'єднання торговців цінними па­перами. Діяльність фондової біржі законом України «По цінні папери та фондовий ринок».

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не мен­ше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка од­ного торговця цінними паперами не може бути більшою, ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з мо­менту державної реєстрації. Державна реєстрація фондо­вої біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Слова «фондова біржа» та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог цього закону.

Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимча­сово зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала менш ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше, ніж 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взя­ли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

У разі анулювання отриманої торговцем цінними паш рами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі.

Членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами.

Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі,

Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.

У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та, фондового ринку інформацію про:

· перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фон довій біржі;

· перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

· обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та здійснює контроль за розкриттям інформації фондовими біржами.

Як організатор торгівлі фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними папера ми шляхом котирування цінних паперів на основі даних

попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

У торгах на фондовій біржі мають право брати участь чле­ни фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.

Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реє­струються Державною комісією з цінних паперів та фон­дового ринку.

Правила фондової біржі складаються з порядку:

· організації та проведення біржових торгів;

· лістингу та делістингу цінних паперів;

· допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначе­них законодавством, до біржових торгів;

· котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржо­вого курсу;

· розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

· розв'язання спорів між членами фондової біржі та інши­ми особами, які мають право брати участь у біржових тор­гах згідно із законодавством;

· здійснення контролю за дотриманням членами фондо­вої біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондо­вої біржі;

· накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Контрольні запитання

1. Визначте поняття і порядок створення фондової біржі.

2. В чому правовий статус товарної біржі та яка її рольна ринку?

3. Назвіть види біржових контрактів (угод).

4. Поясніть особливості укладення біржових контрактів (угод).

5. Назвіть органи управління товарної біржі.

6. Охарактеризуйте правове становище фондової біржі.

7. Які основні вимоги до статуту фондової біржі?

8. Поясніть процедуру проведення біржових торгів.

Тема 12. Правове регулювання банківської діяльності та кредитно–розрахункових відносин.

12.1. Банківська система України. Національний банк України.

Фінансова діяльність у сфері господарювання – це діяльність, пов’язана з обігом коштів, фінансів. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Одним з видів фінансової діяльності є банківська діяльність, яка здійснюється організаціями зі спеціальним правовим статусом – банками.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до Закону України від 7 грудня 2000 р. „Про банки і банківську діяльність”.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Дещо ширше визначення поняття „банк” міститься в ст.1 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, за якою банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Центральним банком України є Національний банк України, правовий статус якого визначається Конституцією України та законом України від 20 травня 1999 року „Про національний банк України”. По відношенню до інших банків він здійснює функції регулювання і банківського нагляду та забезпечення стабільності грошової одиниці України. Окрім цього Національний банк виконує й інші функції:

· відповідно до розроблених Радою Національного бан­ку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

· монопольно здійснює емісію національної валюти Ук­раїни та організує її обіг;

· виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

· встановлює для банків правила проведення банківсь­ких операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

· організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

· визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

· визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних си­стем, автоматизації банківської діяльності та засобів захи­сту банківської інформації;

· здійснює банківське регулювання та нагляд;

· веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валют­них бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

· складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

· представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні цент­ральних банків;

· здійснює відповідно до визначених спеціальним за­коном повноважень валютне регулювання, визначає поря­док здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютни­ми цінностями;

· забезпечує накопичення та зберігання золотовалют­них резервів та здійснення операцій з ними та банківськи­ми металами;

· аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, ціно­вих та валютних відносин;

· організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

· реалізує державну політику з питань захисту держав­них секретів у системі Національного банку;

· бере участь у підготовці кадрів для банківської систе­ми України;

Поиск по сайту: