|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поведінковий підхід до управлінняПоведінкові теорії менеджменту виникли як реакція на недоліки класичної теорії. Поведінкові теорії менеджменту опрацьовували Мері Паркер Фоллет, Р.Лайкерт, Д. Мак Грегорі, Ф. Герцберг та інші. Основна ідея: підвищення ефективності організації за рахунок використання: соціальної взаємодії; посилення мотивації праці; зміни характеру влади; зміни змісту праці і якості трудового життя. У поведінковому підході також виділяють два окремих напрями: а) школа людських відносин. Представники цієї школи досліджували переважно проблеми індивідуальної психології робітників організації. Їх зусилля були зосереджені переважно на вивченні поведінки індивідуума в організації, на його мотивації. б) школа організаційної поведінки. Її представники концентрували увагу на вивченні типів групової поведінки, на розумінні організації як складного соціального організму, який знаходиться під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо. Основні принципи: ¾ соціальні обов΄язки бізнесу як перед працівниками організації, так і перед суспільством; ¾ удосконалення системи мотивації персоналу; ¾ доброзичливість і чесність керівництва у відносинах з підлеглими; ¾ сприяння всебічному задоволенню потреб працівників та їх особистому розвитку; ¾ важливість формування неформальних груп в організації; ¾ використання законів і принципів психоаналізу в управлінні; ¾ залежність продовження співробітництва з організацією від ефективності спільної праці Кількісний підхід (школа науки управління, математична школа). Основна ідея: управління є певним логічним процесом, який можна відобразити за допомогою математичних символів та залежностей, що дає змогу спростити процес прийняття управлінського рішення за допомогою математичних моделей. Питання 5. Інтегровані підходи до управління
Недоліки ранніх теорій менеджменту певною мірою долаються інтегрованими підходами до управління (процесний, системний, ситуаційний). 1. Процесний підхід розглядає управління як серію взаємозв’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у певній послідовності (рис.1.3).
Рис. 1.3. Процесний підхід до управління Кожна загальна функція управління, в свою чергу, представляє собою процес виконання сукупності конкретних взаємозв’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій. 2. Системний підхід. Його представники стверджують, що організацію слід розглядати як систему у єдності частин, з яких вона складається та зв’язків з її зовнішнім середовищем. Тільки такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління. 3. Ситуаційний підхід визнає, що прийоми, які використовує керівник, повинні змінюватися залежно від ситуації. Об’єктом досліджень ситуаційного підходу виступають найбільш значущі в управлінні ситуаційні зміни, зокрема у сферах лідерування, побудови організаційних структур, кількісних оцінок тощо. Тому за таким підходом менеджер повинен: ¾ володіти різними засобами професійного управління, які довели свою ефективність; ¾ вміти правильно інтерпретувати ситуацію; ¾ вміти передбачати ймовірністні наслідки від застосування певних методів і концепцій в конкретній ситуації. Питання 6. Сучасна парадигма розвитку менеджменту Серед основних напрямів розвитку сучасної системи менеджменту виділяють наступні: · управління змінами; · необхідність реформування соціальної сфери; · реінжиніринг; · формування внутрішніх ринків корпорацій; · інтеграція процесів управління; · нові показники ефективності управління; · поділ прав власності й функцій управління; · утвердження контрактних відносин у всіх формах власності; · посилення регулюючої ролі держави. Контрольні запитання
1. Що представляє собою управління за своєю суттю? 2. При яких історичних умовах відбувалося формування менеджменту як окремого специфічного виду діяльності? 3. Які основні умови формування організації як соціального інституту і об΄єктивної основи існування менеджменту? 4. Назвіть основні господарські процеси, які є об΄єктом управління в організації. 5. Визначіть зв΄язок і основні відмінності між поняттями «управління» і «менеджмент». 6. Дайте визначення поняття «менеджмет» як виду діяльності, процесу, органу управління, науки і мистецтва, категорії людей. 7. На які рівні умовно поділяється загальна структура менеджменту в організації? 8. Яка основна мета і задачі сучасного менеджменту в організації? 9. Назвіть основні етапи розвитку систем управління 10. Які основні принципи ефективного управління пропонуються класичною школою менеджменту? 11. Які прнципіальні підходи до управління запропоновані школами людських відносин та організаційної поведінки? 12. Які особливості ефективного управління за принципами математичної школи? 13. Дайте характеристику інтеграційним підходам в управлінні 14. Які основні напрями сучасної парадігми розвитку менеджменту? 15. Чем відрізняється управлінська праця від праці виробничих робітників? 16. Дайте характеристику кожному з видів управлінської праці: евристичної, адміністративної, оперативної. З яких операцій вони складаються? 17. На які групи поділяють управлінський персонал? 18. Які характеристики і якості повинен мати сучасний менеджер? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |