Тема 16. Мікроекономіка суспільного сектора

Питання, що підлягають вивченню:

1. Суб’єкти суспільного сектора і суспільні товари.

2. Оптимізація суспільного вибору.

3. Економічна оцінка соціальних проектів.

Рекомендована література:

[ 1 ]-ст. 449-462;

Основний зміст матеріалу:

I. Суб’єктами суспільного сектора є державні підприємства, державні установи, громадської організації, вони, на відміну від суб’єктів бізнесу, зорієнтовані не стільки на максимізацію прибутків, скільки на досягнення максимального суспільного добробуту. Разом з тим, їхня економічна діяльність підпорядкована тим самим основним принципам господарської діяльності: вибору раціональних рішень, оцінці результатів з позицій граничного аналізу тощо. Суб’єкти суспільного сектора виробляють товари і послуги, що забезпечують суспільний добробут. Наприклад, об’єктами діяльності в суспільному секторі виступають енергетичні ресурси, що виробляються і продаються державними компаніями, пасажиро перевезення, розбиття парків, лісових масивів і переробка їх деревини, освітлення вулиць, ремонт та утримання шляхів, бруківок, шляхопроводів, освіта населення, охорона його здоров’я, екологія тощо.

II. Оптимізація суспільного сектора, іншими словами суспільного вибору, здійснюється з позиції граничного аналізу. Тут зіставляються соціальний виграш із соціальними витратами. Нехай виробляються у суспільному секторі два товари (Х) і (У). Тоді оптимум суспільного вибору можна визначити так: , де MSB — гранична суспільна вигода; MSC — граничні суспільні витрати.

Іншими словами, виробництво суспільного товару (Х) і (У) буде тривати доти, поки виконується умова оптимуму. Ця умова, якщо стосується лише одного суспільного блага має такий вигляд: MSB= MSC.

III. На основіцього правила робиться економічна оцінка соціальних проектів. Наприклад, міська влада розраховує збільшити освітлення вулиць. Яку кількість ліхтарів слід установити, щоб максимізувати вигоду від їхнього встановлення для суспільства в цілому? Відповідь знайдемо за допомогою графіка, коли відомо, що кожна наступна пара ліхтарів дає граничну суспільну вигоду — 1200, 1000, 800, 600, 400, 200, 0 – грошових одиниць, а суспільні витрати встановлення однієї пари ліхтарів становить 300 грошових одиниць.

Поиск по сайту: