Основний зміст матеріалів теми. І. Протягом власної свідомої історії суспільство знало лише дві основні форми господарювання: натуральну і товарну

І. Протягом власної свідомої історії суспільство знало лише дві основні форми господарювання: натуральну і товарну.

Умови розвитку товарного виробництва

· Суспільний поділ праці, її спеціалізація та кооперація.

· Зростання продуктивності праці.

· Наявність конкуренції.

· Свобода підприємництва.

· Наявність приватної власності як панівної.

· Товарно-грошовий обмін товарами й послугами.

Товарне виробництво спочатку виникло як просте, що з часом трансформувалося у капіталістичне.

ІІ. Товар – це річ, продукт взаємодії праці людини з речовиною природи, що має властивість корисності в певний час, виробляється з метою продажу (обміну) та одержання прибутку.

Властивості товару:

· Споживна вартість, або корисність – це здатність товару задовольняти конкретну людську потребу.

· Мінова вартість – це здатність товару до обміну на інші товари, насамперед на гроші.

Людські потреби різноманітні, отже споживні вартості теж різні. Разом з тим усі товари мають спільне – це здатність до обміну результатами праці. Отже, праця людини, що втілена в товарі, має двоїстий характер, що є причиною суперечностей товарного виробництва; які можуть бути вирішені лише вільним обміном – ринком.

Концепція витрат включає такі теорії:

3.1. Теорія трудової вартості (В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо), а також теорія додаткової вартості К.Маркса – вартість товару визначається кількістю втіленої в ньому суспільно-необхідного часу. Ціна товару – це грошовий вираз вартості товару.

3.2. Теорія витрат виробництва (Р.Торренс, Н.Сенідр) – вартість товару створюється робочою силою і засобами виробництва, які виступають основою мінової вартості та цін.

3.3. Теорія трьох чинників (Ж.-Б.Сей, Ф.Бастіа) – вартість товару є результатом комбінації трьох чинників: праці – утворює зарплату, капіталу – утворює підприємницький прибуток, землі – утворює додатковий дохід (ренту).

Концепція корисності включає такі теорії:

3.4. Теорія граничної корисності (К.Менгер, Є.Бем-Баверк, Ф.Візер, Дж.Кларк) – вартість товару від його цінності, що у свою чергу залежить від степеня корисного ефекту, що приносить споживачу остання додаткова (гранична) одиниця певного товару.

3.5. Неокласична теорія, або теорія попиту і пропозиції А.Маршалла (“Принципи економіки” 1890р.) – вартість товару включає затрати усіх чинників виробництва: праці, капіталу, землі, знань і здібностей, але вирішальним у її формуванні та визначенні ціни є співвідношення в попиті та пропозиції на цей товар (ринковій кон’юнктурі). За А.Маршаллом в точці де попит рівний пропозиції виникає економічна рівновага, а ціна справді стає грошовим виразником вартості товару.

ІV. До основних законів товарного виробництва відносять:

4.1. Закон вартості – регулює еквівалентний обмін товарів у відповідності до втіленої в них суспільно-необхідної праці.

Функції закону вартості:

• Регулююча – встановлює пропорції між попитом і пропозицією;
• Продуктивна – стимулює виробників зменшувати витрати;
• Диференціальна – формує соціальну диференціацію серед товаровиробників та найманих працівників.

4.2. Закон попиту – між ціною та попитом існує обернена залежність.

4.3. Закон пропозиції – між ціною та пропозицією існує пряма залежність.

4.4. Закон конкуренції – кращих фінансових результатів досягає такий виробник, що виробляє та продає більше продукції, кращої якості, але з меншими затратами ніж інші виробники.

4.5. Закон грошового обігу – між кількістю грошей в обігу та кількістю товарів і послуг мусить бути пряма залежність.

Поиск по сайту: