Основний зміст матеріалів теми. І. Сутність потреб найкраще проявляється у вислові, що приписують німецькому філософу ХІХ століття

І. Сутність потреб найкраще проявляється у вислові, що приписують німецькому філософу ХІХ століття

Г.В.Ф.Гегелю: «Найближчий погляд на історію переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів …».

Потреби – це категорія, що відкриває ставлення людей до умов їх життєдіяльності.

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ, бажанням володіння ними, щоб подолати це відчуття. Отже потреби – це мотив людини, що спонукає її до діяльності, а тому потреби мають обєктивно-субєктивний характер.

Потреби можна класифікувати за такими критеріями:

1) За суб’єктами потреби поділяються на:

- індивідуальні, колективні, суспільні (громадські);

- потреби домогосподарств, підприємств і держави;

- потреби особливих суб’єктів економіки.

2) За об’єктами потреби класифікують як:

- породжені існуванням людини як біологічної істоти;

- породжені існуванням людини як соціальної істоти;

- духовні;

- матеріальні;

- першочергові та другорядні.

3) Визнані фахівці у сфері виробництва і збуту товарів та послуг (маркетингу), насамперед англійські вчені Маслоу і Герцберг, встановлюють таку градацію людських потреб (їх ієрархію).

4) За ступенем реалізації потреби класифікуються на:

- абсолютні – породжені сучасним рівнем цивілізації;

- дійсні – відповідають рівню розвитку певної країни (регіону);

- фактичні – залежать від платоспроможності окремої людини.

ІІ. Закон зростання потреб – одне з фундаментальних положень економічної теорії, її ядра. Це перший економічний закон, який водночас визнається як головна рушійна сила соціально-економічного процесу (К.Маркс).

У цьому плані слід розуміти, що таке «економічний закон» і «економічна категорія» взагалі.

Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, їх протилежними сторонами, а також їх елементами та властивостями.

Економічна категорія – це теоретичний вислів, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, що реально існують (потреби, інтерес, ціна, прибуток, витрати, попит, пропозиція тощо.).

Сутність закону полягає в тому, що людські потреби є безмежними і постійно зростають, а можливості їх задоволення, насамперед за рахунок природних ресурсів постійно знижуються, і у наслідок цього виникає та розвивається суперечність між потребами суспільства і можливістю їх задоволеності. Ця суперечність у вченому світі часто визнається як головне джерело розвитку суспільства та інших систем.

Вперше, ця проблема була відокремлена англійським вченим Х ІІІ століття Т.Мальтусом. За його песимістичним прогнозом до початку 21 століття, суперечність між потребами і ресурсами поглибиться настільки, що суспільство опиниться на межі виживання (математична це як 256:9). Саме тому він бачив користь для людей у війнах, епідеміях, природних катаклізмах.

Набагато оптимістичним виявилися прогнози Німецького вченого 19 століття, економіста і філософа К.Маркса, який вбачав вирішення даної суперечності можливим у разі сприянні розвитку науки і техніки. Так аналіз показує, що за останні 300 років приріст виробництва випереджав зростання населення. Головним засобом вирішення цієї суперечність є ефективність господарювання, яка математично має такий вигляд:

ІІІ. Взаємозв’язок між потребами і виробництвом характеризується насамперед такими відносинами:

По-перше, виробництво разом із фантазією підприємця створює нові потреби, перетворює їх з одиничним на масові; виробництво створює споживчі блага, забезпечує задоволення потреб;

По-друге, потреби характеризують спрямованість виробництва у будь-якому суспільстві; потреби стимулюють виробництво, а їх розвиток, багатство відображають рівень розвитку суспільства в цілому.

Вивчення відносин між потребами і виробництвом має таке практичне значення:

1) Дослідження потреб широко використовується в менеджменті, розробці теорії мотивації споживачів;

2) Вивчення потреб дає можливість виробництву більш ефективно задовольняти індивідуальні потреби людей;

3) Потреби є вихідним пунктом розробок національних програм розвитку.

IV. Зв'язок між людськими потребами і виробництвом розкриває також проблему можливостей виробництва задовольняти потреби, тобто можливості технології виробництва. Розглянемо цю проблему на прикладі.

Поиск по сайту: