Основний зміст матеріалів

1. Суспільне виробництво знаходиться в постійному русі, проходить чотири стадії, що послідовно змінюють одна одну.

Отже, ССП=І+ІІ, де І – підрозділ економіки, що об’єднує виробництва на виробництві засобів виробництва …, а ІІ – виробництво предметів споживання.

ССП – сукупний суспільний продукт. ССП, також може бути представлений у вартісній формі.

ССП = W = c + V + m, де

с – постійний капітал, засоби виробництва.

V – змінний капітал, робоча сила.

m – додаткова вартість, основа прибутку.

Першим, хто розробив схему пропорційності був французький вчений XVIII ст. Ф. Кене, допрацьовану К. Марксом у такій формі:

Просте відтворення

І (c + V + m) = І + ІІ с

ІІ (c + V + m) = І (V + m) + ІІ (V + m)

Розширене відтворення

І (c + V + m) > І c + ІІ с

ІІ (c + V + m) > ІІ c

Сукупність відтворення буває двох типів – як екстенсивне або інтенсивне, або змішане, що є характерним для сучасних господарський систем.

2. ССП – відображає результати суспільного виробництва лише в матеріальній сфері. Сучасна національна економіка суттєво залежить і від нематеріальної сфери, тобто сфери послуг. Саме ця різноманітність форм і способів виробництва сприяла утворенню сучасної системи вимірів результатів господарювання країни – СНР (система національних рахунків).

СНР – це узгоджена система збору, опису та зв’язки основних потоків статистичної інформації, відображеної у макроекономічних показниках, що характеризують найважливіші результати і пропорції економічного розвитку.

До таких показників насамперед відносять:

§ Валовий національний продукт (ВНП);

§ Внутрішній валовий продукт (ВВП);

§ Чистий національний продукт (ЧНП);

§ Національний дохід:

- вироблений суспільством – (Ni);

- використаний (спожитий) суспільством – (Pi);

- в особистому розпорядженні (особистий) – (Di)

ВНП – обсяг товарів і послуг у вартісному вираженні, вироблений економікою країною за певний період, у тому числі її представниками за кордоном.

ВВП – обсяг товарів і послуг у вартісному виражені вироблений економікою країною за певний період в межах території країни.

o Для більшості країн різниця між ВНП і ВВП становить – 1%.

2.1. ВНП (ВВП розраховують двома способами).

1. Як сума витрат, або метод кінцевого використання.

Са + G + Ig + Xn = ВВП

Са – обсяг товарів і послуг придбаних населенням.

G – обсяг товарів і послуг закуплених державою.

Ig – обсяг валових приватних інвестицій в економіку.

Xn – чистий експорт, або сальдо експортно-імпортного балансу.

2. Як сума доходів, або розподільчий метод.

Заробітня плата з усіма нарахуваннями + прибутки підприємців (до сплати податків) + доходи корпорацій (до сплати податків) + доходи від власності (відсоток на капітал, дивіденди, рента) + доходи від кооперативної діяльності + доходи від індивідуально-трудової діяльності.

Правильність розрахунків підтверджується рівністю результатів розрахунків за обома методами.

Разом з тим розрахунки ВВП (ВНП) цими методами не враховують зміну цін на товари і послуги у розрахунковий період. Це роблять за допомогою дефлювання ВВП (ВНП)

у %, або це є Індекс споживчих цін.

Тоді

2.2. Якщо від: ВВП (ВНП) – амортизаційні відрахування = УНП

2.3. УНП – непрямі податки (ПДВ, акцизм, мита)= національний доход вироблений (Ni)

НД. (Ni) – внески на соцстрахування – податки на прибуток корпорацій – нерозподілений прибуток корпорацій + трансфери (пільги, субсидії) = НД. (Рi), спожитий національний дохід.

НД. (Рi) – сума особистих податків = НД. (Di), особистий.

Отже, вироблений національний дохід може використовуватися у двох сферах:

Ø споживання

Ø нагромадження

УВАГА! Тривалі суперечки вчених, урядовців-практиків завершилися прийняттям такого рішення стосовно пропорційності національного доходу: Сфера споживання збільшується у відповідності до зростання приросту національного доходу, але не може випереджати приріст виробництва.

3. Макромодель колового руху ресурсів, товарів, доходів.

Поиск по сайту: