АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 21. Зайнятість, безробіття, та інфляція

Читайте также:
  1. Зайнятість, ринок праці, безробіття
  2. Інфляція в системі дослідження макроекономічних показників
  3. Інфляція та грошові реформи
  4. Інфляція, її причини, види та показники
  5. Інфляція, її причини, види та показники.
  6. Інфляція. Методи стабілізації грошового обігу. Поняття: нуліфікація, девальвація, ревальвація, деномінація
  7. Інфляція: причини, типи та форми прояву.
  8. Інфляція: сутність, причини, форми прояву. Антиінфляційні заходи
  9. Інфляція: суть, причини, соціально-економічні наслідки
  10. Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми
  11. Що таке інфляція? Як вона визначається?

Питання, що підлягають вивченню:

1. акроекономічна нестабільність та форми її прояву.

2. Зайнятість і безробіття: поняття, форми, характеристика. Закон А.Оукена.

3. Інфляція: поняття, основні чинники, види. Інфляція у моделі А.Філліпса.

Рекомендована література:

[ 1 ]-ст. 563-579; [ 2 ]-ст. 495-507; [ 3 ]-ст. 340-354.

Основний зміст матеріалу:

І. Якщо економіка країни працює в умовах природного рівня (повної зайнятості і повної завантаженості виробничих потужностей та в умовах відносної фінансової стабільності), то вчені економісти, практики і політологи стверджують, що суспільна система розвивається у збалансованому макроекономічному стані з оптимальною корисністю.

Для пересічного громадянина така ситуація позначається зростанням добробуту (рівня комфортності життя). Це стосується як тих громадян, що виступають у ролі роботодавців (підприємців) так і тих, що є найманими робітниками.

Якщо економічна система країни втрачає мобільність, динамічність та гнучкість, не може своєчасно і повною мірою пристосуватися до змін внутрішніх умов її функціонування, навколишнього середовища, то це означає, що суспільство знаходиться в стані макроекономічної нестабільності. Іншими словами, якщо фактичний рівень безробіття починає суттєво перевищувати природню норму, знижується обсяг виробництва і зростають темпи інфляції, країна вступає в стадію макроекономічної нестабільності.

Отже, найважливішими проявами макроекономічної нестабільності, найгострішим лихом для суспільства є надмірне безробіття і високі темпи інфляції.

ІІ. Безробіття і зайнятість – антигонічні явища життя і діяльності суспільства.

Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, і яка приносить їм доход у грошовій і інших формах. Зайнятість характеризується повнотою, раціональністю та ефективністю.

Повнота означає, що громадяни працездатного віку, які бажають і можуть працювати, знаходять для себе робочі місця. Повноті зайнятості відповідає природня норма безробіття (циклічне + фрикційне безробіття; для більшості країн світу воно становить 3-7% сукупної робочої сили — для України 3%).

Раціональність означає, що рівень зайнятості характеризується відповідністю роботи і робітників, а тому часто під раціональністю розуміють ефективність зайнятості.

Під безробіттям розуміють такий стан громадянина працездатного віку, коли той бажає і може працювати, але втратив роботу по незалежним від нього причинам, дійсно шукає, а тому знаходиться на обліку в одному з центрів зайнятості.

Безробіття буває двох основних видів:

·Природне (добровільне і фрикційне);

·Вимушене (циклічне, технологічне, конверсійне, сезонне).

Вчений з США Артур Оукен (прихильник кейнсіанського напряму в економічній теорії) виявив таку закономірність: „Якщо фактичний рівень безробіття перевищує природню норму вже на 1%, то економіка країни втрачає до 2,5% ВВП”. Ця закономірність має назву Закон А.Оукена. вчені домовилися, що коефіцієнт Оукена становить 1:2,5, а фактичний рівень безробіття визначається як співвідношення

ІІІ. Інфляція – це зменшення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, що незабезпечені товарною масою. Математично – це відсутність рівності між кількістю грошей в обігу і сумою цін товарів, тобто ∑ цін товарів і послуг

КГО ≠ число обертів грошової одиниці

Крім цього, розрізняють і такі причини інфляції:

·Зростання цін на ресурси;

·Деформація структури виробництва, дефіцит продукції, особливо дешевої.

Види інфляцій поділяються:

1.За темпами інфляційного процесу:

·природна, або повзуча – приріст цін на 5-10% за рік;

·стрибкова (крокуюча) – від 20 до 200% за рік;

·гіперінфляція – від 1 до 20% щодня;

·стагфляція – ростуть ціни, безробіття, а об’єми виробництва падають.

2.Інфляція попиту чи пропозиції.

3.Внутрішня чи зовнішня.

4.Збалансована і незбалансована.

5.Помітна і непомітна.

6.Кредитна, податкова, структурна інфляція.

7.Інфляція викликана зростанням заробітної плати.

8.Тощо.

Процеси, що пов’язані із зниженням темпів інфляції називають дезінфляцією, а якщо вони є причиною зниження загального рівня цін – дефляцією.

 
 

Новозеландський вчений, професор Лондонської академії наук Артур Філліпс виявив нелінійну залежність між динамікою зміни заробітної плати і рівнем безробіття – це так звана крива А.Філліпса.

UX – крива Філліпса

WZ – крива Філліпса в умовах стагфляції.

Суть кривої Філліпса зводиться до наступного: „Якщо уряди бажають мати низькі темпи інфляції, їм слід миритися з високим рівнем безробіття, і навпаки”.

А.Філліпс належить визначення природної норми безробіття. В 60-х роках ХХ століття вважалося, що так звана крива Філліпса є серйозним знаряддям боротьби з інфляцією. Інфляційні вибухи 72-73 років, 82-84 років в ХХ столітті такий підхід до розуміння боротьби з інфляцією визнали помилковим. Особливої критики теорія Філліпса, а відтак і все кейсіанство (Філліпс був прихильником кейнсіанства) зазнало з боку М.Фрідмена та його монетарної школи. Слід визнати, що в США, після кризи 1982-1984 років, уряди відмовилися від використання у внутрішній економічній політиці кейнсіанства у чистому вигляді. Навпаки, США кінця ХХ – початку ХХІ століть – це приклад як за умов низьких термінів інфляції зростає попит на робочу силу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)