 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Основний зміст матеріалів теми. І. В економічній теорії аналіз поведінки фірми здійснюється на прикладах чотирьох ринкових структур (середовищ):
І. В економічній теорії аналіз поведінки фірми здійснюється на прикладах чотирьох ринкових структур (середовищ):
- чиста конкуренція (досконала);
- монополістична конкуренція;
- олігополія;
- чиста монополія.
Наведена ієрархія ринкових структур вбудована на основі критерій конкуренції ринкових відносин. Устрій економічної науки вказує на першість у виникненні чистої конкуренції, на зміну якій прийшла чиста монополія і лише пізніше викристалізувалися ринки олігополії та монополістичної конкуренції. Теорія двох останніх з’явилася не так давно – у 30-х роках ХХ ст..
Методологічним ключем до адекватного розуміння особливостей формування фірмою ціни продукції та її обсягів є теорія чистої (досконалої) конкуренції та її антиподу – чистої монополії.
1.1. Ознаки ринкового середовища «чиста конкуренція».
- кількість виробників (продавців) дуже велика;
- вступ у середовище вільний, як і вихід з нього;
- продукція виробляється (продається) зі схожими ознаками, тобто стандарти;
- конкуренція найвищого рівня, але переважно цінова;
- сфера господарювання: локальні ринки, сільське господарство розвинених країн, а також країн з традиційною економікою.
Чиста конкуренція сьогодні рідке явище, але вона посідала певне становище ще до початку ХІХ ст., а її теорія створила головні постулати аналізів провідники щодо виробу ціни продукції та її обсягів щоб максимізувати прибутки або мінімізувати збитки.
1.2. Ознаки фірми-конкурента. (Див. Рис.1.)
 |
Крива попиту фірми-конкурента (ДД) абсолютно еластична. Ціна продукції співпадає з граничною виручкою (доходу) – МR – це додатковий дохід, що одержаний з від додаткової реалізації одиниці (обсягу) продукції. Криві продукції (Р) і граничної виручки (МR) співпадає між собою із кривою попиту (ДД) на продукцію фірми-конкурента. Сумарна виручка, або валовий дохід (ТR) із зростанням обсягів випуску і продажу зростає рівними частинами на величину ціни (Р), граничного доходу (МR). Отже
1.3. Фірма-конкурент розраховує економічні прибутки 9збитки) двома способами:
а) Порівняння валових доходів і валових витрат(ТR і ТC);
б) порівняння граничного доходу і граничних витрат (МR і МС).
1.3.1. Порівняння ТR і ТС.
Економічні прибутки (збитки) розраховуються ЕП(+/-) = ТR – ТС, якщо вказана величина обов’язкових платників, то ЕП(+/-) = (ТR – ТС) – Т.
Розглянемо приклад, коли форма-конкурент має прибутки і може їх максимізувати за допомогою графіка Рис.2.
Точка 1) і n) – це орієнтири беззбитковості.
| |||
 |
- зона прибутків;
- зона збитків.
Q1 і Qn – обсяги, коли фірма має нульові прибутки.
1.3.2. Порівняння МR і МС
Економічні прибутки (збитки) розраховуються ЕП(+/-) = (Р- АТС) * Q.
Фірма-конкурент максимізує прибутки, або мінімізую збитки якщо виконується умова. Р=МR=МС
Розглянемо приклад максимізації прибутків на Рис.3.
Поиск по сайту: