Основний зміст матеріалів теми. І. Корисність – одна із тих цінностей, що утворюють поняття людського «Блага»

І. Корисність – одна із тих цінностей, що утворюють поняття людського «Блага». Крім корисності: у систему людського блага включають: життя, свобода, любов, гармонія, творчість, мудрість.

З точки зору економічної теорії «корисність» розглядають як характеристику задоволеності покупця (далі споживача) або досягнутого ним добробуту при споживанні певних благ (товарів і послуг).

Корисність висвітлює принциповий у поведінці споживача момент – вибір блага. Отже, корисність є критерієм вибору благ; воно буде уподобання споживачем, якщо той надасть йому перевагу серед інших благ.

Корисність вимірюють двома способами:

а) через встановлення порядковості важливості блага – «більше», «менше», «рівноцінно».

б) через встановлення кількісного співвідношення корисності благ – на скільки користь одного блага більше (менша) за корисність іншого.

ІІ. Функції (завдання) корисності є виявом певного рівня добробуту, який збільшується при споживанні додаткової кількості блага певного виду, за умови, що кількості усіх інших благ залишаться незмінними. Таке збільшення називають граничною корисністю благ і позначають (МИ).

ІІ. Закон Госсена зводиться до того, що за всіхваріантів використання певного блага, необхідно за обмежений період часу розподілити його споживання таким чином щоб кожний варіант виводив споживача на одну й ту ж величину граничної корисності.

ІІІ. Крім якісної й кількісної сторони блага раціонального споживання (такого, що шукає вигоду) цікавить ціна блага (Р) і наявність можливостей власного бюджету (доходу та його запасів – заощаджень).

Проблема поведінки споживача послідовно вивчалася вченими у галузях математики та економіки: Лагранжем, Парето, Хіксом, Слуцьким. Останній практично завершив роботу своїх попередників; його метод вважається найдоступнішим у царині опанування нових знань. Цікавим є той факт, що Є.Є.Слуцький є земляком населення Житомирщини. У 1910 році він з відзнакою закінчив Житомирську гімназію; за невеличке дослідження на тему «Теорія граничної корисності» його було нагороджено імператорською срібною медаллю і запрошено на навчання до Санкт-Петербургського університету. У цьому університеті він захистив вчену ступінь доктора математика, але більшу частину свого творчого життя присвятив проблемам статистичного та мікроекономічного аналізів.

В основу методу дослідження попиту окремого споживача, вчені поклали геометричне поєднання кривих двох типів:

- бюджетної лінії споживача (М);

– кількості певних благ (х) і (y);

– криві байдужості;

– крива бюджету;

1, 2, 3, 4, n – комбінації благ (х) і (y);

– кількості благ (х) і (y), що відповідають найбільш раціональному, тобто ОПТИМАЛЬНОМУ ВИБОРУ.

Оптимум споживача на рис.2. знаходиться у точці дотику кривої бюджету з однією з кривих байдужості. Це графічне зображення оптимуму споживача.

Алгебраїчне вираження оптимуму споживача за Є.Є.Слуцьким має вигляд (для товарів Х і y).

де – граничні корисності благ; – ціни благ.

Отже, споживач буде затрачувати свій обмежений доход на придбання благ (х) та (y), доки не виконається умова.

Якщо, це стосується окремого блага, то затрати споживача принесуть йому максимум корисності, лише тоді, коли остання одиниця цього блага принесе граничну користь рівну нулю ().

ІV. Ефект заміщення полягає в наступному: якщо споживач надає переваги одному благу, то кількість іншого блага, що споживається співвідношенням цін благ, між якими перерозподіляється вибір споживача.

Для благ (х) і (y).

також звідси або

Ефект доходу полягає в наступному:

- якщо доход споживача зросте, його можливості придбати більше товарів теж зростуть або навпаки;

- якщо ціни на товари знижаться (або знизиться на один товар), то споживач зможе придбати більше товарів і навпаки. (Див. Рис.3.).

Поиск по сайту: