|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 25. Зовнішньоекономічні зв’язки
Питання, що підлягають вивченню:
1. Сутність світового господарства, його структура. 2. Міжнародна економічна інтеграція, її етапи. 3. Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку. 4. Платіжний баланс і валютний курс. 5. Проблема інтеграції України у світове господарство.
Рекомендована література: [ 1 ]-ст. 682-686; Солонінко К.С. та інші. Світова економіка і МЕВ: конспект лекції.– Житомир, ЖДТУ, 1998 рік. Основний зміст матеріалу:
І. Основу сучасних зовнішньоекономічних зв’язків становить сукупність міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів, робочої сили, технологій тощо. Загальна схема цих зв’язків проявляється у структурі світового господарства. Світове господарство – це сукупність національних господарств, що функціонують і розвиваються у тісному взаємозв’язку. Об’єктивними умовами поглиблення світо-господарських зв’язків наразі вважаються: – проблема зменшення енергоресурсів і пошук їхньої альтернативи, а відтак зниження собівартості виробництва та економія на сучасному етапі розвитку; – підвищення вимог до якості продукції та зростання обсягів її споживання; – необхідність об’єднання зусиль країн для розв’язування глобальних проблем: економічних, технологічних, природньо-кліматичних, решті політичних, щоб запобігти виникненню конфліктів із застосуванням зброї масового знищення. Структура світового господарства:
Процес утворення світового господарства, як цілісної та взаємопов’язаної системи розвивається та функціонує за певними законами: інтернаціоналізації виробництва і торгівлі, інтернаціоналізації вартості (встановлення середньої вартості на всі види продукції), конкуренції, нерівномірності економічного розвитку та ін. Ядром світогосподарських зв’язків є виробничо-інвестиційна та науково-технічна діяльність. ІІ. Вищий рівень міжнародних економічних відносин (МЕВ) досягаються участю МЕІ – (міжнародні економічні інтеграції), коли відбувається переплетіння господарського життя двох, або кількох країн і проведення ними узгодженої торгівельно-економічної політики. МЕІ проходить ряд обов’язкових послідовних етапів.
ІІІ. Найбільш давніми формами міжнародних економічних відносин традиційно вважають: – зовнішня торгівля; – міжнародний рух капіталів і робочої сили; – міжнародні валютні відносини. Роль зовнішньої торгівлі проявляється, насамперед, у такому: – дозволяє ефективно використовувати національні ресурси; – швидше прилучатися до світових досягнень науки і техніки; – в більш короткі терміни проводити зміни в економіці країни; – повніше і різноманітніше задовольняти потреби населення. Теоретичне обґрунтування важливості зовнішньої торгівлі у перше було зроблено англійськими економістами кінця ХVІІІ – початок ХІХ століття А.Смітом і Д.Рікардо – це так звана „теорія порівняльних витрат”, основу якої становить так званий рікардійський принцип, або рікардійська задача, яка пояснює ефективність торгівлі між двома країнами: Англія і Португалія. Використаємо даний принцип для аналізу торгівельних відносин між Україною і Росією. Нехай Україна з одиниці ресурсів може виробити три тони зерна, або одну тону нафти, а Росія відповідно – дві тони зерна, або п’ять тон нафти. Чи буде торгівля між цими країнами даною продукцією взаємовигідною? Проведемо порівняння:
Отже, торгівля між Україною і Росією цими двома товарами буде взаємовигідною, якщо Україна буде спеціалізуватися на виробництві зерна, а Росія нафти. Теорія Сміта-Рікарда (класична теорія) була обґрунтуванням ефективності міжнародної торгівлі, аж до початку 60-х років ХХ століття, коли їй на зміну стали використовувати неокласичну теорію, або теорію чистих факторів Е.Екшера-Б. Оліна-П.Самуельсона. суть цієї теорії проявляється у законі пропорційності чинників: „Міжнародний обмін ” – це обмін численних чинників виробництва на рідкі: країна експортує продукцію, виробництво якої засноване на чинниках, якими ця країна більше наділена, має в достатності (праця, капітал, корисні копалини, тощо). Сьогодні, все більшого значення набуває теорія конкурентних переваг країни М.Портерна (США), або так званий „національний ромб” конкурентних переваг.
Коротко, суть цієї теорії можна пояснити так: „для формування конкретних переваг у світовій торгівлі окрім традиційних чинників (праця, капітал, земля), слід активно залучати ресурс знань (сума наукової, технічної і ринкової інформації) та розвивати ринкову інфраструктуру в якій передбачати також наявність ефективної транспортної системи, системи зв’язку та охорони здоров’я, і забезпеченість населення житловим фондом”. ІV. Зовнішня торгівля не може здійснюватися без ефективного обміну національної валюти. Ціна валюти носить назву валютний фонд – це зміна іноземної валюти, виражена в одиницях вітчизняної грошової одиниці. Наприклад, 1 долар США – 5гривнів 05 копійок, або – 0,77 євро і т.п. На валютний курс впливають, насамперед такі чинники: · порівняльна динаміка цін у двох країнах; · співвідношення темпів економічного зростання; · співвідношення рівнів відсоткових ставок. У своїй сукупності ці чинники визначають співвідношення у попиті та пропозиції на валюту. Ефективність обміну товарами, послугами, капіталами, валютою і золотом відображає Платіжний баланс країни – це співвідношення між платежами, що країна здійснює за кордон і що одержує із-за кордону, іншими словами різниця в експорті та імпорті, що виводиться за такими рахунками: торговий, послуг – формується поточний рахунок, операції з капіталом – усі разом утворюють загальний рахунок і рахунок „припливу” та „відпливу” валюти, золота і коштовностей. Якщо сальдо (рахунок) платіжного балансу позитивне, то стверджують, що економіка країни розвивається правильно. На разі Україна має від’ємне сальдо платіжного балансу(-2), головним чином через недостачу власних ресурсів нафти і газу та слабкий експорт іншими товарами, у яких Україна мала традиційно мала переваги. V. Для ефективності роботи економіки України необхідно розвивати більш тісніші зв’язки з усіма країнами світового господарства, чому сприяє вступ України у СОТ. Разом з тим, Україна прагне досягти найбільшої стратегічної мети – інтеграція до ЄС. Для цього неодхідно виконати такі передумови: політико-правові, економічні, соціокультурні, а також створення сучасної ринкової інфраструктури.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |