Основні принципи обліку товарів і послуг у зовнішньоекономічній діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність— це економічні відносини, які виникають у сфері міжнародного обігу: експорту та імпорту товарів, послуг, прав інтелектуальної власності, спільної підприємницької чи іншої господарської діяльності за участю іноземних юридичних осіб (нерезидентів) на економічній території даної країни і резидентів за кордоном.

Успіх підприємництва на зовнішньому ринку значною мірою залежить від результативності його функціонування на внутрішньому ринку. Для виходу на зовнішній ринок менеджер підприємства повинен прийняти три найважливіших рішення з таких питань:

1. Доцільність виходу на зовнішній ринок, наприклад за умови конкурентоспроможного товару або коли виробничі потужності значно перевищують потреби внутрішнього ринку.

2. Вибір виду господарських операцій, які за статистичним обліком поділяються:

· на операції з руху товарів;

· операції з надання послуг;

· операції з руху капіталів.

Операціявизначається як економічний потік, що є результатом взаємодії інституційних одиниць і відбиває створення, перетворення, обмін, передачу або зникнення економічних цінностей. Наприклад, економічна операція може являти собою зміну прав власності на товари чи фінансові активи, надання послуг, праці чи капіталу.

З метою реєстрації операцій використовується метод обліку на основі нарахувань. Суть цього методу полягає в тому, що операції відображаються в момент, коли відбувається обмін, передача, перетворення, створення чи зникнення економічних цінностей. Цей момент може відрізнятися від моменту фактичної оплати.

Облік операцій із руху товарів містить операції експорту, імпорту, реекспорту, реімпорту, бартеру, продажу та придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди, імпортного обладнання і т. ін.

Митна вартість товару містить ціну товару, яку зазначено в рахунку-фактурі, а також подальші фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка — фактури (із транспортування, навантаження, розвантаження, перенавантаження і страхуванню, комісійні і брокерські). У разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів у вантажній митній декларації — основному звітному документі в Держмитслужбі, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі індикативних цін на ідентичні або схожі товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

Обкладення товарів митним тарифом здійснюється за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка затверджена як національний класифікатор у 2001 році. В УКТЗЕД товари систематизовано в 21 розділ, 97 товарних груп, підгрупи, товарні позиції, підпозиції та субпозиції.

Класифікаційна схема УКТЗЕД базується на принципі ступеня обробки товарів: сировина — напівфабрикати — готові вироби. УКТЗЕД найбільш повно відбиває структуру міжнародної торгівлі і відповідає одночасно потребам митної служби і Держкомстату України. Такий підхід створює передумови для забезпечення співставності національних даних про зовнішню торгівлю на міжнародному рівні.

У міжнародній класифікації товарів експорт та імпорт товарів розглядається за такими чотирма агрегованими товарними групами:

· продукти;

· сировина і матеріали;

· проміжні товари;

· готова продукція.

Ставки мита на деякі товари не першої необхідності можуть бути значно вищими за середні, наприклад на горілку в країнах ЄС імпортне мито перевищує 20 %, на ікру — 30 %, тоді як середньоарифметичний тариф у країнах ЄС становить менш ніж 4 % митної вартості товарів. Якщо в Україні середньоарифметична ставка ввізного митного збору в 1999 році становила 12,72 % від митної вартості товарів, то кількість товарних підпозицій, на які встановлено ставки ввізного митного збору 30 % і більше, становить 2126 або 21 % від загальної кількості товарних підпозицій. Водночас кількість товарних підпозицій, на які встановлено ставку митного збору 0 %, у Митному тарифі налічується 1542 (15,9 %). Митний збір, що підлягає оплаті, нараховується митним органом згідно зі ставками, які діють на день надання вантажної митної декларації і сплачується митними органами у національній валюті України.

В Україні на зовнішньому ринку існує номенклатура товарів понад 10 тис. найменувань за більш ніж 190 країнами. Рух товарів згідно з ГС обліковується за країною походження для імпорту та за країною призначення для експорту. Підтвердженням походження товарів із тієї чи іншої країни є, як правило, сертифікат походження, а в окремих випадках — товарно-транспортні документи і маркування товарів. Залежно від країни походження товарів при ввезенні їх в Україну застосовуються пільги або повні ставки ввізного митного збору, передбаченого ЄМТ.

Звільняються від стягнення ввізного мита товари, які походять із країн, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Вільна торгівля вирівнює ціни на внутрішньому і зовнішньому ринках. Але за умови вільної торгівлі товари надходять від ринків із низькими цінами до ринків із високими цінами.

Поиск по сайту: