Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях

Статистика використовує також розрахунки споживання товарів та послуг на умовну споживчу одиницю, або на еквівалентного споживача. Таким визнається споживання дорослої людини, яка зайнята легкою працею. Щодо неї розроблено таку шкалу коефіцієнтів споживання товарів: для дітей — від 0,2 до 0,89; для дорослих — від 0,9 до 1,1 умовної споживчої одиниці. Так, домогосподарство з чотирьох осіб (батько, мати та двоє дітей у віці від 3 до 13 років) становить 3,2 споживчої одиниці. Водночас, наприклад, за оксфордською шкалою, такий склад оцінюється у 2,7 одиниці (перший дорослий береться за одиницю, усі наступні дорослі — за 0,7, кожна дитина — за 0,5).

Продуктові баланси розраховуються на відміну від балансів основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств, тільки в цілому по Україні з урахуванням експорту та імпорту продукції, а також давальницької сировини в цілому за рік. Показники цих балансів методологічно порівнянні з показниками, які використовуються в міжнародній статистичній практиці. До них належать: виробництво, зміна запасів на кінець року; вивезено; завезено; усього ресурсів; витрачено на корм; втрати; переробка на нехарчові цілі; фонд споживання. Далі проводяться розрахунки споживання основних продуктів харчування в розрахунку на душу населення за рік. Рівень споживання основних продуктів харчування на душу населення за вибірковим обстеженням домогосподарств і за балансовими розрахунками може мати розбіжності через різні методичні підходи, але саме використання цих підходів дає змогу проводити порівняльний аналіз і зробити певні коригування балансових розрахунків на підставі вибіркових обстежень домогосподарств.

Наприклад, за балансовими даними на душу населення в 1996 році у Львівській області було спожито 29,3 кг м’яса та м’ясопродуктів, а за вибірковими даними в середньому на члена обстежуваної сім’ї за цей самий період було спожито 38,14 кг, зокрема для міських жителів — 32,94 кг, а для сільських — 41,9 кг. Коригування балансових підрахунків фонду споживання проводяться так: балансовий показник «витрачено для особистого споживання» розраховується як надходження мінус усі статті витрат, включаючи запаси, при складанні натурально-вартісних балансів основних продуктів рослинництва та тваринництва в господарствах приватного сектору. Цей показник охоплює і нетоварне споживання, тобто таке, яке здійснюється поза ринком (споживання продуктів харчування за рахунок надходжень від особистого підсобного господарства) (табл. 6.16).

Таблиця 6.16

Частка спожитих продуктів харчування, вироблених в особистих підсобних господарствах, у домогосподарствах України у 1999 році (в середньому за місяць, %)

Далі за вибірковим обстеженням домогосподарств слід проаналізувати, як змінилося споживання (індекс споживання) щодо відповідних продуктів на 100 домогосподарств у поточному році порівняно з базисним. Здобутий індекс споживання потрібно помножити на споживання в середньому на душу населення за балансом за базисний період і, помноживши на середньорічну чисельність по області, визначити загальний обсяг споживання відповідних продуктів у поточному періоді. За такими розрахунками узгоджуються балансові розрахунки і дані вибіркового обстеження домогосподарств щодо середньодушового споживання основних продуктів харчування.

Ринок продовольчих товарів впливає на тривалість життя та здоров’я всього населення, на генофонд нації; характеризується низьким рівнем монополізації та еластичності попиту населення; слугує джерелом доходу більшої половини всього економічно активного населення країни; дуже чутливий до зміни кон’юнктури на товарних ринках.

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування. Витрати на купівлю непродовольчих товарів враховуються як витрати на купівлю нових непродовольчих товарів, так і тих, що були в користуванні за такими основними групами: одяг, тканини, взуття; меблі, килими, товари культурно-побутового призначення; предмети гігієни та медикаменти; транспортні засоби та запчастини до них, пальне; інші непродовольчі товари.

Основним показником кінцевого споживання товарів тривалого користування є рівень забезпеченості ними домогосподарств, який розраховується за міжнародною методикою з 1999 року як співвідношення кількості домогосподарств, що мають товари тривалого користування, до кількості усіх домогосподарств, у відсотках (табл. 6.17), а також у розрахунку на 100 домогосподарств та на 1000 жителів.

Таблиця 6.17

Розподіл домогосподарств України за типом поселення та наявністю товарів тривалого користування в 1999 році

Закінчення табл. 6.17

Індекс людського розвитку. Суспільний прогрес неможливий, якщо не реалізовано три ключові цілі людини: прожити довге і здорове життя; здобути знання, розширити їх та оновити; отримати доступ до засобів існування (їжа, одяг, житло), які забезпечують пристойний рівень життя. Тому ООН з 1990 року було введено категорію «людський розвиток» і запропоновано його вимірювач — індекс людського розвитку, який включає оцінки тривалості життя, освітнього рівня дорослого населення та його доходів. Цей показник загальновизнаний як універсальний порівнянний показник і використовується під час аналізу соціально-економічного стану в 175 країнах. Цьому сприяло утворення за рекомендацією Статистичної комісії ООН Єдиної системи соціально-демографічної статистики (ЄСДС), яка з 1970-х років почала впроваджуватися в національних та міжнародних статистичних службах.

Розвиток людини є кінцевою метою суспільства, а економічне зростання — лише засобом для досягнення цієї кінцевої мети. Тобто розвиток людини стає одним із головних факторів у нових моделях прогресу людства, у зв’язку з чим ПРООН розраховує індекс людського розвитку за країнами, а Державний комітет статистики України почав розраховувати аналогічний індекс не тільки в цілому по країні, а й за регіонами.

Поиск по сайту: