Основні поняття, статистичні критерії та класифікації в оптовій торгівлі

На початку 1990-х років оптова торгівля України мала систему галузевих ланок із представництвами в областях і районах. Базовими ланками таких систем були обласні та районні оптові бази торгівлі з відповідною інфраструктурою з нагромадження, обробки, зберігання та розподілу продукції і являла собою централізоване державне постачання з обов’язковим прикріпленням споживачів до постачальників. У процесі розвитку ринкових відносин системи колишніх структур державного постачання було ліквідовано і створено умови для формування оптового ринку з вільним вибором господарських зв’язків.

Становлення ринкових відносин між оптовими партнерами, створення нової інфраструктури та процеси приватизації зумовили впровадження принципово нового підходу до статистичного вивчення діяльності підприємств оптової торгівлі та визначення відповідних основних понять. Сформувалась також потреба у створенні інформаційної бази статистики товарних ринків країни, однією з складових якої є оптові ринки.

Товарний ринок складається із локальних ринків за окремими видами товарів. Кожний ринок, у свою чергу, поділяється на оптовий, роздрібний та біржовий. Місце, що його посідає оптовий ринок у загальному товарному ринку, унаочнює рис. 9.2.

Рис. 9.2. Структура товарного ринку України

Як показала практика, після ліквідації централізованого планування і розподілу товарних ресурсів через систему оптової торгівлі альтернативну схему просування товарів в умовах переходу до ринкової економіки, яка здатна забезпечити всім учасникам ринку прозорість та на конкурентних засадах сприяти формуванню найбільш вигідних цін, до цього часу створити не вдалося: на товарних ринках відсутні тривалі, стабільні зв’язки, відносини сторін не поставлені на дієву контрактну основу. Склалась така ситуація, коли товаровиробники не завжди мають чітке уявлення куди і на яких умовах буде реалізовано вироблену ними продукцію. Аналіз результатів зумовив прийняття Концепції розвитку внутрішньої торгівлі України. У Концепції окреслюються актуальні напрями ринкових перетворень і шляхи стабілізації відносин у сфері торговельної діяльності. Концепція є складовою частиною державної політики розвитку й удосконалення внутрішнього споживчого ринку України. Концепція базується на тому, що торгівля, особливо оптова, є і буде найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку.

Комісійна торгівля — діяльність реєстрових торговців з організації продажу через роздрібну торговельну мережу товарів, які надходять від їхніх власників на умовах договору комісії і призначаються для подальшої реалізації кінцевому споживачу. В Україні цей вид торгівлі проводиться у спеціалізованих магазинах, а в європейських країнах — враховується як роздрібна торгівля уживаними товарами.

До загальної комерційної діяльності належать посередницька діяльність при купівлі-продажу товарів (за винятком нерухомості), цінних паперів і валюти; посередницька діяльність у сфері транспорту, житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, освіти, культури, охорони здоров’я і науки; діяльність у сфері реклами, аудиту, маркетингових досліджень, консультацій з питань комерційної діяльності, фінансів і управління.

Поиск по сайту: