АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика оцінювання структури часового ряду індексу споживчих цін

Читайте также:
  1. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  2. Автономность реструктуризации
  3. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  4. Аналіз структури капіталу підприємства
  5. Анатомо-физиологические особенности кожи, подкожной клетчатки, лимфатических узлов. Методика обследования. Семиотика.
  6. Анатомо-физиологические особенности органов дыхания у детей. Методика обследования. Семиотика.
  7. Анатомо-физиологические особенности органов кровообращения. Методика обследования. Семиотика.
  8. Анатомо-физиологические особенности органов пищеварения у детей. Методика обследования. Семиотика.
  9. Анатомо-физиологические особенности печени, желчного пузыря и селезенки у детей. Методика обследования. Семиотика.
  10. Анаэробная выносливость и методика ее направленного развития
  11. Аннотация и методика проведения лабораторных работ
  12. Аннотация и методика проведения лабораторных работ.

 

Необхідною умовою моніторингу ринкових процесів є аналіз тенденцій (коливання або сталості) індексу споживчих цін як головного індикатора ринку та оцінювання його складових. Часовий ряд індексу споживчих цін аналізується за такими компонентами: 1) тренд, який відбиває основну тенденцію з досить сталою амплітудою; 2) сезонність; 3) нерегулярні (випадкові) коливання. Сезонними називають коливання, які виникли під впливом зміни пори року. Це суворо циклічні коливання, які повторюються щороку, хоча й з різною тривалістю. Для вивчення сезонних коливань використовуються дані за місяць або за квартал.

За один рік вивчення сезонних коливань проводиться на основі абсолютних відхилень місячних рівнів ІСЦ від середньомісячного за рік або на основі відношень місячних рівнів ІСЦ до середньомісячного його значення у відсотках (індекси сезонності).

Для порівняння інтенсивності сезонних коливань індексу споживчих цін за декілька років використовується узагальнювальна характеристика варіації — середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації :

де — індекс сезонності; — середній за рік індекс споживчих цін.

Якщо сезонні коливання вивчаються за кілька років (як правило, не менш ніж за 3 роки), що дає більш надійні і точні показники сезонності, то слід їх відокремити від загальної тенденції і випадкових коливань, які спотворюють характер сезонної хвилі в окремі роки. При цьому застосовується така методика:

1. За місячними даними за кілька років визначаються теоретичні значення індексу споживчих цін за рівнянням тренду.

2. Фактичні рівні індексу споживчих цін за той чи інший місяць відносяться до теоретичного рівня за той самий місяць, що дає індекси сезонності:

3. Індекси сезонності для кожного місяця усереднюються за всі роки за формулою середньої арифметичної зваженої. Вагами виступають середньомісячні індекси споживчих цін:

де — середньомісячний індекс споживчих цін за відповідний рік (за перший, другий і наступні аналізовані роки).

4. Трендові значення ІСЦ перемножуються на середні індекси сезонності відповідних місяців, що дає змогу діставати трендові значення ІСЦ з урахуванням сезонної хвилі для кожного місяця:

З урахуванням сезонних коливань загальну суму квадратів відхилень фактичних рівнів динамічного ряду ІСЦ від середнього його рівня за весь період можна розкласти на складові:

1) за рахунок тренду:

2) за рахунок сезонності:

3) за рахунок випадкових коливань:

Отже, дістанемо таке рівняння:

Приклад. Маємо за 2000—2002 роки дані Держкомстату України про індекс споживчих цін помісячно і в середньому за рік (табл. 4.2). Значення ІСЦ у середньому за 2000—2002 роки розраховано за формулою:

Таблиця 4.2

СТРУКТУРА ЗМІНИ ІНДЕКСУ СПОЖИВЧИХ ЦІН В УКРАЇНІ ЗА РАХУНОК ТРЕНДУ, СЕЗОННИХ І ВИПАДКОВИХ КОЛИВАНЬ ЗА 2000—2002 РОКИ

Рік, місяць Індекс споживчих цін yi Теоретичні значення ІСЦ Yi Індекс сезонності yi: Yi   Теоретичні значення ІСЦ з урахуванням сезонності Y΄ = Yi · Tсез Квадрати відхилень за складовими
(Yi–yi)2 (тренд) (Yi΄–Yi΄)2 (сезонність) (yi – Yi΄)2 (випадкові коливання)
  101,9
Січень 104,6 102,3 1,022 103,5 2,56 1,44 1,21
лютий 103,3 102,2 1,011 102,0 2,25 0,04 1,69
березень 102,0 102,1 0,999 101,7 1,96 0,16 0,09
квітень 101,7 102,0 0,997 102,6 1,69 0,36 0,81
травень 102,1 101,9 1,002 101,8 1,44 0,01 0,09
червень 103,7 101,8 1,019 101,9 1,21 0,01 3,24
липень 99,9 101,7 0,982 99,9 1,00 3,24 0,00
серпень 100,0 101,6 0,984 100,9 0,81 0,36 0,81
вересень 102,6 101,5 1,011 102,1 0,64 0,36 0,25
жовтень 101,4 101,5 0,999 102,1 0,64 0,36 0,49
листопад 100,4 101,4 0,990 101,4 0,49 0,00 1,00
грудень 101,6 101,3 1,003 102,2 0,36 0,81 0,36
  100,5
січень 101,5 101,2 1,003 102,4 0,25 1,44 0,81
лютий 100,6 101,1 0,995 100,9 0,16 0,04 0,09

Закінчення табл. 4.2

Рік, місяць Індекс споживчих цін yi Теоретичні значення ІСЦ Yi Індекс сезонності yi: Yi   Теоретичні значення ІСЦ з урахуванням сезонності Y΄ = Yi · Tсез Квадрати відхилень за складовими
(Yi–yi)2 (тренд) (Yi΄–Yi΄)2 (сезонність) (yi – Yi΄)2 (випадкові коливання)
березень 100,6 101,0 0,996 100,6 0,09 0,16 0,00
квітень 101,5 100,9 1,006 101,5 0,04 0,36 0,00
травень 100,4 100,8 0,996 100,7 0,01 0,01 0,09
червень 100,6 100,7 0,999 100,8 0,00 0,01 0,04
Липень 98,3 100,7 0,976 98,9 0,00 3,24 0,36
серпень 99,8 100,6 0,992 99,9 0,01 0,49 0,01
вересень 100,4 100,5 0,999 101,1 0,04 0,36 0,49
жовтень 100,2 100,4 0,998 101,0 0,09 0,36 0,64
листопад 100,5 100,3 1,002 100,3 0,16 0,00 0,04
грудень 101,6 100,2 1,014 101,1 0,25 0,81 0,25
  99,75
січень 101,0 100,1 1,009 101,3 0,36 0,04 0,09
лютий 98,6 100,0 0,986 99,8 0,49 0,04 1,44
березень 99,3 99,9 0,994 99,5 0,64 0,16 0,04
квітень 101,4 99,8 1,016 100,4 0,81 0,36 1,00
травень 99,7 99,8 0,999 99,7 0,81 0,01 0,00
червень 98,2 99,7 0,985 99,8 1,00 0,01 2,56
Липень 98,5 99,6 0,989 97,8 1,21 3,24 0,49
серпень 99,8 99,5 1,003 98,8 1,44 0,49 1,00
вересень 100,2 99,4 1,008 100,0 1,69 0,36 0,04
жовтень 100,0 99,3 1,007 99,9 1,96 0,36 0,01
листопад 100,1 99,2 1,009 99,2 2,25 0,00 0,81
грудень 100,2 99,1 1,011 100,0 2,56 0,81 0,04
Усього yi= 100,7 ´ ´ ´ 31,37 20,31 20,38

Теоретичні значення ІСЦ визначено за лінійним рівнянням тренду, яке має вигляд:

Відлік часу здійснено від до

Індекси сезонності обчислено помісячно за формулою Для усереднення помісячних за 2000—2002 роки індексів сезонності використано формулу:

звідки для січня

для лютого

і т. д. для кожного місяця (табл. 4.3).

Після визначення середніх для кожного місяця індексів сезонності розраховуються теоретичні значення індексу споживчих цін із врахуванням сезонності

для січня 2000 р. ;

для лютого 2000 р.

і т. д.

для січня 2001 р. ;

для лютого 2001 р.

і т. д.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)