Показники виробництва ринкових послуг у торгівлі

На стадії виробництва для розробки надалі зведеного національного рахунку виробництва товарів і послуг за СНР виокремлюють такі показники, за допомогою яких розраховують валову додану вартість у торгівлі як складову валового внутрішнього продукту:

1) валовий випуск ринкових послуг — це сума торговельних націнок та знижок;

2) проміжне споживання — це вартість усіх ринкових послуг, спожитих протягом поточного періоду з метою виробництва інших послуг (без вартості основного капіталу);

3) валова додана вартість, яка включає в себе:

а) оплату праці найманих працівників;

б) податки за відкиданням субсидій, пов’язаних із виробництвом;

в) валовий прибуток, змішаний дохід.

Вартість продукції торгівлі, або валовий випуск ринкових послуг за категоріями системи національних рахунків, залежить від торговельної націнки, яка визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів за цінами продажу і вартістю товарів за цінами купівлі.

Торговельна націнка являє собою валовий дохід торговельних підприємств чи фізичних осіб, який використовується на покриття витрат обігу і утворення прибутку. Таким чином, валовий випуск ринкових послуг може бути також визначений як сума витрат на виробництво і величини прибутку.

Вартість продукції прокату споживчих товарів, кіно- і відеофільмів оцінюється в розмірі плати за прокат, а вартість продукції посередницьких послуг при продажу споживчих товарів — у розмірі оплати цих послуг (комісійні і т.п.).

Існують різні види валового прибутку:

· прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг);

· прибуток (збиток) від іншої реалізації (наприклад, майна підприємства);

· доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, визначається за формулою:

Основні напрями використання прибутку:

· виконання зобов’язань перед бюджетами (національним, регіональним, місцевим);

· розрахунки з банками, підприємствами, організаціями;

· інвестиції в розвиток підприємства;

· виплата дивідендів за акціями;

· задоволення соціальних та матеріальних потреб працівників (матеріальна допомога, кредити на поліпшення житлових умов та ін.).

Відносні показники прибутку характеризують рентабельність торгівлі. Як відносний показник прибуток може розраховуватись залежно від напряму аналізу фінансової діяльності відносно:

1) товарообороту (обсягу продаж);

2) операційних витрат;

3) валового випуску ринкових послуг;

4) валової доданої вартості;

5) основних засобів і оборотних активів;

6) кредиторської та дебіторської заборгованості.

Приклад розрахунків абсолютних та відносних показників виробництва ринкових послуг у торгівлі (оптовій, посередницькій, роздрібній) наведено далі.

Приклад. Обласне статистичне управління має такі дані щодо роздрібної торгівлі за рік, тис. грн (табл.9.7).

Таблиця 9.7

Визначити:

1) валовий випуск ринкових послуг;

2) проміжне споживання та його частку у валовому випуску;

3) валову додану вартість;

4) суму податку на додану вартість для сплати до бюджету (20 %-ва ставка);

5) рівень рентабельності торгівлі трьома методами.

Розв’язання:

1) = – :

2) = –

3)

4)

5а)

5б)

5в)

Для того щоб не збанкрутувати, торговельному підприємству (оптовому, посередницькому чи роздрібному) потрібно дотримуватись такого співвідношення індексів:

Це співвідношення можна пропонувати як нормаль для торговельного підприємства: щоб прибуток зростав, потрібно, аби індекс товарообороту був вищим за індекс витрат, який, у свою чергу, має бути вищим за індекс капіталоозброєності і, відповідно, індекс чисельності працівників.

Поиск по сайту: