Ринкові пропорції попиту і пропозиції. Місткість ринку

Провідними показниками товарної кон’юнктури є попит і пропозиція. Тому основним завданням статистичного вивчення кон’юнктури ринку є визначення співвідношення між попитом і пропозицією. У статистиці обліковуються попит та пропозиція як реалізовані — обсяг реалізації та обсяг виробництва у натуральному та вартісному виразі. Суть дії ринкового механізму виявляється в намаганнях попиту і пропозиції зрівноважитись. Однак цей процес, маючи стохастичний характер, відбувається під постійним впливом великої кількості факторів, що зумовлює наявність постійних коливань і відхилень від основної тенденції ринку. Виявлення можливих диспропорцій між попитом і пропозицією попереджує про зміну ринкової ситуації. Оцінювання стану ринку має інформаційно-попереджувальний характер як для підприємців, так і для органів державного управління.

Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією на певний товар розрізняють «ринок продавця» і «ринок покупця». «Ринок продавця» формується тоді, коли попит (По) значно перевищує пропозицію (Пр): По > Пр. За таких умов для продавця збут не створює особливих складнощів, оскільки за наявності надмірного попиту (дефіциту) його продукцію буде реалізовано.

Розрахунок місткості товарного ринку вважається в маркетингу досить складним завданням, часто це пов’язано з важкодоступністю необхідної інформації і неоднозначністю трактування у спеціальній літературі категорій місткості ринку і методик її розрахунку. Але без оцінювання місткості ринку піддаються сумніву результати вибору цільових сегментів, організації збутової мережі і комплексу комунікаційних заходів.

Розрахунок фактичної місткості ринку певного товару здійснюється для того, щоб визначити, який обсяг реалізації був досягнутий всіма учасниками ринку за конкретний проміжок часу в конкретному географічному регіоні, і, виходячи з цього, планувати виробництво, закупівлю сировини і матеріалів, можливий розмір прибутку. Водночас розрахунок фактичної місткості ринку, який пропонується в [5], характеризує не місткість, а пропозицію:

,

де Пр — фактичний обсяг пропозиції в натуральних одиницях; В — виробництво товарів у регіоні; З —запаси; І — завезення з інших областей країни та імпорт товарів у регіон; Е — вивезення в інші області країни та експорт товарів.

Розрахунок потенційного попиту на ринку може бути нормативним прогнозом попиту для певного товару при обгрунтуванні рішення про можливе розширення ринку. Потенційний нормативний попит (а не місткість) регіонального ринку може бути розрахований за такою формулою:

де По — потенційний попит на ринку регіону загалом за рік, у натуральних одиницях; Н — чисельність населення в регіоні, осіб; НС — середньорічна норма споживання товару на 1 особу.

Обсяг реалізації — це товарооборот оптових чи роздрібних підприємств, з одного боку, і грошові витрати населення — з другого. Грошові витрати населення за місцем придбання поділяються на купівлю товарів у торговельній мережі, на підприємствах, в організаціях, на ринках та в окремих громадян. Вибірковим обстеженням домашніх господарств Держкомстат України встановлює пропорції витрат за місцем придбання окремих товарів і послуг і в цілому. Тому придбання товарів у торговельній мережі — це лише частина всього обсягу продажу. У результаті можна розрахувати фактичну місткість внутрішнього ринку за натуральними або вартісними показниками. Місткість внутрішнього ринку — це відношення обсягу продажу за всіма каналами реалізації до обсягу вітчизняного виробництва плюс імпорт.

Якщо місткість ринку більша за одиницю, тобто попит перевищує пропозицію, то це ринок продавця і ціна підвищуватиметься, а рух ціни характеризуватиметься зростаючою (висхідною) тенденцією.

Якщо місткість ринку менша за одиницю, тобто попит менший від пропозиції, то це ринок покупця і ціна за певних умов знижуватиметься, а рух ціни характеризуватиметься спадною (низхідною) тенденцією.

Однак для здійснення купівлі будь-якого товару одного лише бажання придбати не досить. Потенційні покупці повинні мати адекватний дохід або відповідну купівельну спроможність. Показники диференціації доходів дають змогу визначити купівельну спроможність населення та привабливість країни як експортного ринку:

.

Відповідно до доходів визначається і місткість ринку як товарний еквівалент доходу, яка може бути великою, середньою чи малою (наприклад, для дорогих споживчих товарів):

Факторами попиту при вивченні кон’юнктури крім купівельної спроможності населення є також насиченість ринку, зміна товарних запасів та ін. Насиченість ринку характеризується такими статистичними показниками, як рівень споживання продовольчих товарів на душу населення, рівень забезпеченості товарами тривалого користування в розрахунку на 100 сімей або на 1000 жителів (фактичний рівень та раціональний).

Взаємодія головних кон’юнктуроформуючих факторів — попиту та пропозиції, товарних запасів зумовлює такі види кон’юнктури:

· знижена, коли спостерігається стабільна перевага пропозиції товару Пр над попитом По, зниження цін на товар, зменшення кількості укладених угод;

· низька, яка характеризує тимчасову перевагу пропозиції товару над його попитом, ринкові ціни досягають найменшого рівня, понижуються прибутки підприємств;

· підвищена, коли спостерігається стабільна перевага попиту над пропозицією товару, зростання ринкових цін на товар;

· висока кон’юнктура, яка характеризується збереженням переваги попиту на товар над його пропозицією, ціна на товар зростає і збільшуються прибутки підприємств;

· ринкова рівновага — це короткочасний стан ринку, де попит урівноважений пропозицією.

Для зручності визначення виду кон’юнктури пропонуємо скористатися схемою (табл. 12.4).

Таблиця 12.4

Поиск по сайту: