|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
З появою грошей відбувся поділ загальної маси товарів: · на рядовий товар, який відбиває реальну споживну вартість і задовольняє різноманітні потреби споживачів; · товар, який виконує роль грошей і споживна вартість якого зводиться до виміру вартості вироблених товарів і послуг. І рядові товари, і гроші однаковою мірою є товари, оскільки їхні речові форми є носіями товарних відносин, і різняться вони лише споживними вартостями. Гроші — кількість товарів і послуг у грошовому виразі, і не має значення, що є їх речовим носієм: золото, паперові знаки, безготівкові (розрахункові) гроші або електромагнітні картки. Отож головне — не їхній речовий носій, а те, яку кількість праці відбиває певна сума грошей. Проведення аналізу міжринкової взаємодії товарів і грошей вимагає поєднання даних відомчої банківської статистики (НБУ) та даних Державного комітету статистики України. Оскільки вартість рядових товарів вимірюється грошовими одиницями, а грошові одиниці є еквівалентом вартості товарів і послуг у грошовому виразі (сумі їх цін), то міжринкова взаємодія товарного і грошового ринків виявляється у внутрішньому, причинно-наслідковому взаємозв’язку за відомим з економічної теорії рівнянням обміну: , де М — кількість грошей в обігу; О — оборот грошей, або середньорічна кількість разів використання грошової одиниці на придбання товарів і послуг; Q — кількість кінцевих товарів і послуг; Р — середньозважений рівень цін кінцевих товарів і послуг, або Q · P — номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП). ВВП не є реальним продуктом, це розрахунковий показник або балансувальна стаття, яка характеризує вартість кінцевих товарів і послуг у СНР, тому і ціна ВВП не є реальною ціною. Для показника цін ВВП вживають термін “дефлятор”, який є аналітичною конструкцією у вигляді індексу (І). інфляція — суто монетарний феномен, хоча в економічній літературі існують і інші погляди. Головним фактором інфляції, як правило, є дефіцит бюджету, який фінансується за наявних умов шляхом монетизації дефіциту бюджету Національним банком. Бюджетний дефіцит майже завжди дуже важко усунути як із політичних, так і зі структурних причин. Зменшення чи ліквідація дефіциту передбачає зменшення урядових витрат і/або збільшення податків, але обидва ці шляхи політично непопулярні. Крім того, країни з неефективною податковою та корумпованою економічною системами, як правило, характеризуються масовими ухиленнями від податків, значним тіньовим сектором економіки, потужним фінансовим та політичним лобі тощо. Можна з не меншою мірою істини стверджувати і те, що інфляція є фіскальним феноменом, адже незабезпечені гроші — це відбиття поганої фіскальної, а не монетраної політики. Тому таким країнам потрібні досягнення у структурних та фіскальних реформах (ефективна приватизація, обмеження державних витрат і податкового тиску), що може бути наслідком лише продуманої і виваженої макроекономічної політики, яка забезпечить низьку інфляцію, економічне зростання і добробут населення. Ціна і маса грошей — похідні величини, які змінюються залежно від еталону вимірювання вартості товарів в одиницях витраченого часу. Штучне збільшення маси грошей призводить до зменшення вартості грошової одиниці і підвищення цін. І, навпаки, у разі штучного підвищення цін вартість товарів і послуг вимірюється меншою вартістю грошової одиниці. Таке підвищення цін потребує штучного збільшення грошової маси. У першому випадку причиною інфляції є емісія грошей, а зростання цін — її наслідок. У другому випадку, навпаки, причиною інфляції є підвищення цін, а емісія грошей — наслідок інфляції. І лише органічна єдність між вартістю, ціною і масою грошей забезпечує стабільність грошової одиниці. Питання для самоконтролю 1. Розкрийте сутність рівняння макроекономічних реалізованих попиту і пропозиції. 2. Побудуйте модель товарного ринку. 3. Розкрийте сутність методу товарних потоків, який використовується на макро- і мікрорівнях. 4. Наведіть методику розрахунку мультиплікатора та супермультиплікатора нагромадження (доходу). 5. Наведіть рівняння обміну та розкрийте наслідки міжринкової взаємодії товарів і грошей. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |