|
||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Статистичне вивчення зміни цін виробників
Рівень ціни товару чи послуги залежить від типу ринку, на якому діє виробник. На монопольному чи олігопольному ринку, де виробництво товарів локалізоване, а їх споживання розгалужене, постає потреба в кількох посередниках, за рахунок чого в структуру ціни включається не одна торговельна націнка, що підвищує рівень ціни. Конкуренція по-новому — це не «війна цін», це не конкуренція товарів, вироблених підприємствами, а конкуренція того, чим виробник додатково забезпечує (супроводжує) свій продукт у вигляді консультацій, послуг, реклами, особливостей постачання і т. ін. На ринках укладаються угоди за цінами, які узгоджують інтереси покупців і продавців. Але для прийняття рішення покупець і продавець обов’язково мають зіставити ринкову ціну товару (послуги) з іншими характеристиками: · рівнем інфляції; · ціною на товар-замінник; · ціною на доповняльні товари та послуги; · купівельною спроможністю гривні. У маркетинговому аналізі ціни на конкретні товари (послуги) аналізуються на рівні підприємств, а динаміка цін усіх споживчих та інших товарів одержується зі статистичних публікацій. Статистика ринкових цін повинна забезпечити спостереження за динамікою цін за секторно-галузевою класифікацією на підставі прийнятих у міжнародній практиці статистичних стандартах реєстрації цін та розрахунку індексів цін. Підприємство розглядається з випуском продукції та використаними засобами виробництва (сировина, матеріали, капітал тощо). Тому розраховується індекс цін на випуск продукції та індекс цін на ресурси (засоби виробництва). Індекс цін випуску вимірює середню зміну цін на товари, реалізовані підприємством. Індекс цін на засоби виробництва показує середню зміну цін на сировину та матеріали, які було придбано підприємством. Для оцінювання ринкового випуску товарів та послуг за методологією СНР використовуються два види цін: · ціна виробника — ціна, що її одержує виробник за одиницю товару чи послуги, включаючи податки на продукти (крім податку на додану вартість, акцизу і податку на імпорт), які підлягають сплаті, і виключаючи субсидії на продукти та імпорт, які належить отримати виробникові; · основна ціна — ціна, що її одержує виробник за одиницю товару чи послуги, виключаючи будь-які податки на продукти, які підлягають сплаті, і включаючи субсидії на продукти (крім субсидій на імпорт). Ринковий випуск оцінюється в основних цінах. У тих випадках, коли випуск оцінюється за цінами виробника, для одержання даних за основними цінами потрібне таке коригування:
Ринковий випуск охоплює товари і послуги, які реалізуються за економічно значущими цінами, обмінюються за бартером, надаються як оплата праці в натуральній формі, виробляються одним підрозділом підприємства і поставляються іншому підрозділу цього самого підприємства, а також у вигляді готової продукції чи незавершеного виробництва надходять у запаси. Індекси цін на ресурси (засоби виробництва), у свою чергу, розраховуються за походженням товарів: · індекси цін на імпортовані товари; · індекси цін на товари, які закуповуються у вітчизняних виробників: а) сільського господарства; б) добувної промисловості; в) переробної промисловості; г) підприємств енергопостачання. Загальні індекси цін випуску розраховуються окремо для обсягів реалізації: · на внутрішньому ринку; · на зовнішньому ринку. Крім того, індекс цін випуску продукції, реалізованої на внутрішньому ринку, розраховується окремо як індекс цін проміжної продукції, споживчих товарів і товарів виробничого призначення. Таким чином, індекси цін за розрахунками поділяються за призначенням і категоріями товарів. Держкомстатом України впроваджено у практику методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами: · цін виробників промислової продукції і розрахунку індексів цін виробників; · цін на будівельно-монтажні роботи; · тарифів на послуги зв’язку; · тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом. Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) в Україні розраховується щомісячно починаючи з 1991 року, за діючою методологією — з 1996 року в рамках програми опрацювання макроекономічних показників, що ґрунтуються на міжнародних стандартах. Спостереження за змінами цін ведеться за вибірковим колом підприємств (понад 2 тис.) і охоплює майже 6 тис. видів продукції практично всіх галузей промисловості. Реєструються ціни, що фактично склалися на 20 число поточного місяця на продукцію (без податку на додану вартість та акцизного збору), призначену для реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках. На першому етапі визначаються короткострокові (індивідуальні) індекси цін за конкретними видами продукції. Індивідуальні індекси агрегуються в товарні групи, підгалузі та галузі промисловості. Базою зважування є дані про обсяг виробництва промислової продукції у вартісному виразі в базисному періоді. Індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції складається з двох групових індексів: індексу цін реалізації продукції рослинництва та індексу цін реалізації продукції тваринництва. Перший індекс складається з 14 індексів (зернові, картопля, овочі та ін.), другий — із 6 індексів (худоба і птиця, молоко та молочні продукти та ін.). При розрахунку індексів цін за товарною групою і в цілому використовується агрегатна формула індексу цін Пааше. Інформація про ціни реалізації збирається помісячно від сільськогосподарських підприємств відповідно до чинної статистичної звітності. Паритетне співвідношення цін — це загальнодержавний показник стану еквівалентності в економічних відносинах між сільським господарством та промисловістю. Він вимірюється відношенням між агрегатним індексом цін на реалізовану сільськогосподарську продукцію і агрегатним індексом цін на закуплені сільським господарством промислові товари та послуги. Індекси цін у будівництві. Будівництво робить важливий внесок у валовий внутрішній продукт країни і являє собою джерело попиту на інвестиції в основний капітал. Зміни ділової активності у будівництві відображають, головним чином, зрушення в розподілі ресурсів між споживанням і нагромадженням. Значна частка продукції будівництва являє собою індивідуальні об’єкти, що ускладнює зіставлення цін і вартості навіть у тому разі, якщо порівнюються будівлі та інші споруди одного і того самого розміру та типу. Динаміку цін виробників визначають темпи зростання грошових агрегатів, обмінного курсу (долара та євро), фіскальна політика і державне регулювання цін, кон’юнктура світових товарних ринків. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |